Фото: прес-служба НБУ
1. Блокада на Донбасі: удар по економіці
Початок 2017 року ознаменувався розвитком кризової для української економіки ситуації – причиною стала транспортна і торгова блокада тимчасово окупованих районів Луганської та Донецької областей. Так звані "активісти" в січні 2017 року перекрили вантажне залізничне сполучення з цими територіями. Ще тоді Кабмін закликав припинити блокаду через загрозу економічній стабільності в країні, а також енергетичних ризиків – українські підприємства, які платили податки в бюджет країни, виявилися першими жертвами блокади і не могли постачати дефіцитне антрацитове вугілля для забезпечення українців теплом.
Після блокади, організованої "активістами", бойовики так званих "ЛНР" і "ДНР" заявили про "націоналізацію" всіх українських підприємств на окупованій території. Цей захоплення привів до ще більших складностей і втрат.
У відповідь на дії бойовиків РНБО ухвалила рішення тимчасово заборонити переміщення через лінію розмежування всіх товарів, крім гумдопомоги. 16 березня указ підписав президент Петро Порошенко. Умовою зняття блокади є "реалізація пунктів 1-2 Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, а також до повернення під українську юрисдикцію захоплених підприємств".
За останніми оцінками, які в кінці грудня минулого року озвучив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, блокада вже коштувала Україні 1% ВВП. НБУ також озвучував цифру в 1,8 млрд доларів. Зокрема, за словами Гройсмана, розрив торгових зв'язків з тимчасово окупованій території Донбасу призвів до зростання імпорту в 2017 році.
"Імпорт в цьому році збільшився за рахунок блокади. Все, що ми купували за українські гривні, що належало Україні, сьогодні ми контрактуємо з-за кордону. За це платять валюту і тиснуть на курс долара в країні, і це негативно впливає на торговельний баланс", – пояснив прем'єр.
За прогнозами Нацбанку, в 2018 році втрати від блокади не припиняться і економіка України втратить ще півмільярда доларів.
2. Відставка Гонтаревої: звільнення, що затягнулось
На початку квітня глава Національного банку Валерія Гонтарєва, яка пропрацювала на посаді з літа 2014 року, заявила про намір піти. Гонтарева попросила президента України Петра Порошенка, який і приймає подібні рішення, звільнити її до 10 травня. Заява про відставку за власним бажанням вона подала 6 квітня.
"Після майже трирічного терміну перебування на посаді голови Національного банку я прийняла рішення залишити цю посаду і залишити центральний банк. Я вважаю, що моя місія повністю виконана, реформи проведені", – сказала тоді Гонтарева і пообіцяла, що політика Нацбанку з її відходом не зміниться.
Експерти вважають, що Гонтарева пішла з поста керівника НБУ тому, що втомилася через тиск громадськості і політикуму. "Вона зібрала на себе весь негатив від чищення ринку, девальвації гривні, і наступному главі НБУ працюватиметься куди простіше", – розповідав "Сегодня" фінаналітик Віталій Шапран.
Згідно з Конституцією, главу НБУ на 7 років призначає Верховна Рада за поданням президента. Звільнення також відбувається з ініціативи глави держави. Однак після травневих свят Порошенко так і не вніс подання про відставку Гонтаревої і не запропонував Верховній Раді список кандидатів на пост глави НБУ.
Гонтарева, заявивши, що примусова праця заборонена Конституцією України, вирушила у безстрокову відпустку. Спочатку відпочинок глави Нацбанку був оплачуваних, але коли накопичені за час роботи дні закінчилися, вона оформила відпустку без утримання, і він тривав уже до кінця року.
"Як людина я маю право за власним бажанням піти з цієї посади... Примусова праця заборонена", – відзначала Гонтарєва.
Йдучи, Гонтарева призначила виконуючим обов'язки голови НБУ свого зама Якова Смолія, який і до цього дня знаходиться в цьому статусі. Втім, у Нацбанку неодноразово запевняли – особистість "головного банкіра" країни абсолютно не впливає ні на поточну роботу регулятора, ні на переговори, наприклад, з Міжнародним валютним фондом.
У грудні у Верховній Раді знову заговорили про офіційне звільнення Гонтаревої і призначення нового голови Нацбанку. Правда, відповідно до закону, це можливо лише після звіту Гонтаревої перед парламентом. А вона, як підкреслили в НБУ, так і не отримала запрошення від народних обранців, хоча до звіту давно готова. Ще до відходу з посади Гонтарева заявляла, що звітувати в Раді не боїться, а в падінні курсу гривні "винна, як стюардеса – в падінні літака".
Інтригою до сих пір залишаються імена кантідатов на місце нового голови НБУ. У парламенті говорять, що Яків Смолій вже залишився єдиним претендентом, хоча раніше також звучало ім'я Володимира Лавренчука. Колегія ради НБУ і зовсім рекомендувала Порошенко трьох інших кандидатів: голови Громадської колегії ради НБУ Станіслава Аржевітіна, співголова Вищої експертної ради при Раді НБУ Анатолія Гулея і голови Ради НБУ Богдана Данилишина.
Сам Смолій, до речі, недавно запевнив, що не отримував пропозицій президента Порошенко очолити Нацбанк на постійній основі. "З травня моя кандидатура фігурує як потенційна з іншими кандидатами на посаду глави Національного банку, – сказав Смолій. – Як тільки президент запропонує або внесе потенційну кандидатуру голови Національного банку, ви про це почуєте".
При цьому Гонтарева заявляла, що обговорила можливі кандидатури на пост глави НБУ з Порошенком ще в січні.
3. МВФ-2017: рекордний транш і нові проблеми
Практично паралельно зі звільненням голови НБУ в квітні продовжився вже став традиційним для України "серіал" – після піврічного зволікання Міжнародний валютний фонд схвалив виділення четвертого траншу програми розширеного фінансування (EFF). Розмір траншу склав 1 млрд доларів, і гроші почали надходити на рахунки НБУ 5 квітня.
Це стало рекордом – вперше в історії співпраці з МВФ Україна отримала четвертий транш в рамках однієї програми. НБУ тоді заявив, що поточна програма стала найуспішнішою в рамках роботи України з Фондом.
Втім, за небувалим успіхом пішли труднощі. Навесні очікувалося, що наступний транш МВФ надійде в Україну до вересня 2017 року. Найоптимістичніші прогнози пророкували отримання грошей вже в травні – за умови, що країна за місяць доб'ється прогресу в проведенні реформ.
"Початком повинна стати приватизація і розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення. Боротьба з корупцією повинна бути більш рішучою, оскільки навіть зі створенням нових інститутів по боротьбі з корупцією, конкретні результати поки що не досягнуто", – попереджав МВФ в квітні.
Також Фонд просив швидше прийняти пенсійну реформу. Цей пункт Україні вдалося виконати, а ось створення ринку землі незабаром зникло з порядку денного, і Фонд погодився з необхідністю острочіть прийняття рішення з цього складного для української влади питання. Втім, рекомендації по приватизації та боротьби з корупцією залишилися в силі. Також велися переговори про встановлення ринкової ціни на газ.
Але ні в травні, ні в вересні, ні навіть пізніше Україна так і не виконала всі "маяки" МВФ. Місія Фонду так і не приїхала до Києва. Необхідний для отримання траншу черговий перегляд програми так і не був прізведен. Гроші, соотственно, не було отримано. Під кінець року в Нацбанку забили тривогу – справа в тому, що в 2018-2020 роках Україну чекають пікові виплати за зовнішніми боргами, і без допомоги Фонду країна навряд чи з ними впорається.
"Ключовий макроекономічний ризик для фінансової стабільності в найближчі роки – припинення співпраці з МВФ. Без підтримки міжнароднепер очікується в другому кварталі 2018 року. Всього в 2018 році Нацбанк очікує надходження в Україну двох траншів на загальну суму 3,5 млрд доларів. За словами в.о. голови НБУ Якова Смолія, місія Фонду повинна прибути в Україну в кінці січня 2018 року. У той же час, в самому МВФ поінформували, що візит місії в Україну відсутня в порядку денному. Офіційний представник МВФ Вільям Мюррей заявив, що Київ так і не виконав ряд рекомендацій Фонду.их інститутів успішне рефінансування 20 млрд доларів суверенного і гарантованого державою боргу з терміном погашення в 2018 – 2020 роках малоймовірно", – відзначає Нацбанк.
Всього підписана в 2015 році програма EFF передбачає отримання Україною близько 17 млрд доларів до 2019 року. Поки Україна отримала 8,7 млрд доларів, хоча до кінця 2017 планувалося отримання не одного, а трьох траншей.
За прогнозами НБУ, отримання Україною наступного – п'ятого – траншу МВФ тепер очікується в другому кварталі 2018 року. Всього в 2018 році Нацбанк очікує надходження в Україну двох траншів на загальну суму 3,5 млрд доларів. За словами в.о. голови НБУ Якова Смолія, місія Фонду повинна прибути в Україну в кінці січня 2018 року. У той же час, в самому МВФ поінформували, що візит місії в Україну відсутня в порядку денному. Офіційний представник МВФ Вільям Мюррей заявив, що Київ так і не виконав ряд рекомендацій Фонду.
ДОВІДКА
Тим часом, в НБУ підкреслюють, що Україні варто почати переговори про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої програми на початку 2019 року. Правда, з такою позицією не згоден міністр фінансів Олександр Данилюк – він упевнений, що для розмов про нову програму ще не прийшов час.
4. Пенсійна реформа: осучаснення і покупка стажу
Найбільше запам'ятався економічною подією осені-2017 Україні стало прийняття пенсійної реформи. Після довгих місяців суперечок і узгоджень Верховна Рада 3 жовтня всі-таки схвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Документ набув чинності з 11 жовтня, тому закладене в ньому підвищення пенсій довелося проводити вже "заднім числом". Втім, закон передбачає цілий ряд принципових змін, а не тільки зростання виплат пенсіонерам.
- Пенсійний вік і вимоги до стажу
Пенсійна реформа не передбачає прямого підвищення пенсійного віку. Але декому доведеться відкласти вихід на заслужений відпочинок, так як в Україні вводяться вимоги до страхового стажу. Змінювати норми будуть поетапно. Спочатку для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 25 років стажу. При стажі 15-25 років на пенсію можна буде вийти в 63 роки, менш 15 років – в 65 років. Однак нормативи мінімального страхового стажу будуть збільшуватися на 1 рік кожні 12 місяців до 2028 року. Таким чином, з 2028 роки для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати 35 років страхового стажу.
Тобто, щоб мати право на пенсію знадобиться 15 років стажу, але в такому випадку відправитися на заслужений відпочинок доведеться не в 60 років, а пізніше. Люди, у яких немає страхового стажу, можуть претендувати на соцдопомогу при досягненні 63 років. Обсяг допомоги буде визначатися виходячи з рівня доходів сім'ї пенсіонера. При наявності мінімум 40 років стажу піти на пенсію вийде раніше 60 років. Стаж можна буде докупити - один рік буде коштувати майже 17 тис. грн, а 5 років (максимальна кількість) – 84 480 грн.
- "Осучаснення"
За фактом, це перерахунок всіх пенсій за новою формулою – з урахуванням показника середньої за три роки зарплати і нового коефіцієнта з 1,35% до 1%. Розмір "осучаснених" пенсій тепер розраховується індивідуально для кожного пенсіонера – підвищення склало від 50 до більш ніж 1000 гривень, в середньому пенсії зросли на 561 грн. При цьому найвищі прибавки до виплат отримали ті, хто вийшов на пенсію давно, маючи при цьому зарплати в кілька разів вище середніх. Таких пенсіонерів нарахували 2,5 млн – їх "надбавка" склала понад тисячу гривень. Однак підвищення не торкнулося тих, хто вийшов на пенсію недавно – перш за все в 2014-2017 рр. Справа в тому, що у таких пенсіонерів ще не дуже застарів показник заробітної плати, який використовується у формулі для розрахунку. Крім того, за "бортом" осучаснення виявилися українці, які вийшли на пенсію за "спеціальними" правами.
При цьому уряд обіцяє ще одне підвищення пенсій – тим, у кого вони залишилися мізерними після осучаснення. Йдеться про тих, хто багато працював, але отримував маленьку зарплату. А нинішня формула розрахунку пенсій враховує "трудодні" менше, ніж заробітки. Термінів підвищення поки не називають, як і способів підвищення. Крім того індексація пенсій буде проводитися автоматично щороку.
- Скасування податку на пенсії
В рамках пенсионной реформы отменили так называемый "налог на пенсии" для работающих пенсионеров. Так, до вступления в силу пенсионной реформы работающие украинцы имели право только на 85% от заработанной пенсии. Теперь же, если после взимания 15% работающему украинцу остается пенсия меньше 150% от прожиточного минимума для нетрудоспособных, ему будут выплачивать полную пенсию.
- Накопичувальна система
З 2019 року в Україні вводиться другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Він буде працювати паралельно з існуючою солідарною системою і передбачає, що кожен українець зі своєї зарплати буде відраховувати певну суму на державний рахунок. З цього рахунку громадянин потім буде отримувати "додаткову" пенсію. Така система працює в багатьох країнах світу, наприклад, в США.
За збереження коштів на рахунку відповідає держава. Другий рівень запрацює, якщо Верховна Рада, крім уже схваленої пенсійної реформи, прийме законопроект щодо впровадження обов'язкової накопичувальної системи. Зараз в парламенті є варіант такого документа – проект закону №6677. Він пропонує зробити накопичувальні внески обов'язковими для українців молодше 35 років.
5. Стокгольмський арбітраж: перемога "під ялинку"
Практично під Новий рік – 22 грудня – НАК "Нафтогаз України" повідомив, що виграв у Стокгольмському арбітражі суперечку, що тягнеться з 2014 року проти "Газпрому" за контрактом на поставку.
"Арбітражний суд визнав недійсними кабальні положення контракту, привівши його до ринкових європейським стандартам. "Нафтогаз" оцінює загальний позитивний ефект рішень арбітражу в 75 млрд доларів за весь термін дії контракту на поставку газу", – заявили в "Нафтогазі".
Зокрема:
- Суд повністю відхилив вимоги "Газпрому" по положенню "бери-або-плати" на суму 56 млрд доларів за 2009 – 2017 роки.
- "Нафтогаз" домігся зменшення майбутніх обов'язкових річних обсягів більш ніж 10 раз – відповідно до його фактичними потребами в імпорті газу.
- Суд також знизив ціну російського газу для України в II кварталі 2014 року на 27,4% – до 352 доларів за тисячу кубометрів. Як відомо, "Газпром"
- вимагав сплатити газ, поставлений навесні 2014 по ціні 485 доларів за тисячу "кубів". В "Нафтогазі" зазначили, що завдяки перегляду контрактної ціни Україна заощадила 1,8 млрд доларів на придбаному в 2014-2015 роках газі.
- "Нафтогаз" не буде платити Росії за газ, який "Газпром" з 2015 року поставляє на тимчасово окуповані території Донбасу. Майбутні постачання на непідконтрольні території Донбасу не торкнуться "Нафтогаз" до припинення окупації.
При цьому "Газпром" також упевнений в своїй перемозі в суді і заявив, що Україна повинна заплатити 2 млрд доларів, а контракт 2009 рік залишається чинним до 2019 року. Крім того, Росія почала нараховувати пеню "Нафтогазу" за несплату цих 2 млрд доларів. В той же час, "Нафтогаз" не признає цю суму боргу. За словами глави компанії Андрія Коболєва, кінцеві суми розрахунків між компаніями стануть відомі лише в лютому 2018 року – після винесення Стокгольмським арбітражем рішення за контрактом на транзит.