Українців можуть змусити страхувати здоров'я мінімум / Фото: Анастасія Іскрицька
Вже наступного року українців чекає чергова реформа – влада планує впровадити систему обов'язкового медстрахування . Свої наміри нардепи закріпили в коаліційній угоді. "Сегодня" дізналася подробиці нововведення і "підводні камені" поліса від держави.
Як розповіли нам депутати , проект реформи почнуть готувати вже після Нового року. "Старт реформі ми хочемо дати вже в 2015 році", – сказав нам нардеп від БПП Павло Розенко. Він пояснює, що вартість поліса обов'язкового медстрахування включать в єдиний соцвнесок , який сплачують роботодавці з зарплати кожного українця, і запевняє, що більше нам платити не доведеться . Зараз мінімальний розмір соцвнеску – 422 грн за рік (32-35 % від окладу ), і він страхує від безробіття, нещасного випадку і профзахворювання , втрати працездатності , а також покриває витрати на народження і похорони , включаючи пенсійне страхування. Влада пояснює необхідність реформи тим, що це дозволить вивести зарплатний ринок з тіні. Таким чином, безпосередньо до лікарень буде доходити більше коштів (у тому числі – з благодійних фондів ), а це поліпшить якість обслуговування в держлікарнях .
Вартість мінімального медичного полісу , за словами наших джерел у МОЗ , стартуватиме від 300 грн на рік: за ці гроші вам викличуть і повністю оплатять невідкладну допомогу, нададуть першу допомогу в держклініці . Хто і якою мірою оплатить поліс ( працівник чи роботодавець ), ще не вирішили . Отримати поліс при бажанні зможе і безробітний.
СІМ ПРОЕКТІВ.У МОЗ запевняють : при впровадженні реформи використовують закордонний досвід . "У нас будуть абсолютно нові напрацювання : є вже сім законопроектів. Але потрібно спочатку хоча б один прийняти в першому читанні, а далі протягом півроку ми будемо його відпрацьовувати, – сказав "Сьогодні " в.о. міністра охорони здоров'я Василь Лазоришинець. – Спочатку , на мій погляд, повинні бути застраховані соціально незахищені верстви населення. І роботодавці повинні обов'язково страхувати своїх співробітників. Ще розглядається варіант , коли держава забезпечить медикам тільки зарплату, а страхова медицина – лікування, медикаменти та премії лікарям . До страхової медицини ми повинні прийти до 1 січня 2016 ". В результаті лікар, за логікою влади , отримуватиме премію і зможе не брати " допомогу " від пацієнтів.
" ПІДВОДНІ КАМЕНІ ". Основна проблема реформи, побоюються експерти , – корупція. Реальні гроші з появою страховки не з'являться, "неформальні" відносини між лікарем і пацієнтом – залишаться. "Сьогодні до лікарень доходить в кращому разі 10 % благодійних коштів , які пацієнти платять в каси. Якщо цього позбутися , з'явиться шанс отримати нові приміщення, нормальне обладнання та хоч якісь ліки", – вважає керівник програми "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження " Олена Кучерук. З нею згоден і глава Української Федерації сприяння охороні здоров'я Володимир Загородній: " Розподіляються на обов'язкову медстраховку ресурси повинні потрапити в порядні руки, а то впровадять все це – і гроші зникнуть. Навіть у тих країнах , де давно діє обов'язкова медстраховка , не завжди частину витрачиних грошей можуть пояснити . І так соцвнесок з громадян беремо пристойний. Могли б чесно сказати : ще 3-5 % окладу піде на охорону здоров'я ".
Медики і експерти нарікають на терміни, в які це все може заробити. " Головний бар'єр – 49 -та стаття Конституції , яка декларує безкоштовне лікування населенню . Також людям потрібно роз'яснити, навіщо потрібна страхова медицина, адже вже сьогодні ми платимо за здоров'я тричі ( податки, "добровільні внески" і лікарю особисто. – Авт.) . Якщо формалізувати цю оплату , медицина стане дешевше і якісніше ", – говорить Кучерук. "Підводні камені" медстраховки , за словами лікарів, очевидні: наприклад , закладена в сам поліс сума на " зубника " може бути обмежена в 1000 грн. Але при укладенні договору ці моменти обумовлюються . До нововведення українці ставляться насторожено. "Буде страхова медицина, чи ні – не важливо , але якщо не підняти зарплату лікарям, народ продовжить їх " підгодовувати" , – каже киянка Антоніна Савоніна .
Світовий досвід страховок
За кордоном система медстрахування населення різниться від країни до країни . У Німеччині, наприклад , державна медстраховка представлена лікарняною касою і належить усім, чий дохід вище 400 євро ( 7,6 тис. грн). Внесок – 14,3 % від зарплати на місяць (близько 798 грн). Застраховані 85% німців, інші 15 % користуються приватною страховкою. Стандартні поліси включають , як правило , безкоштовні відвідування лікарів (крім першого відвідування в квартал – за нього потрібно заплатити 10 євро, або 190 гривень ), два безкоштовних обстеження у стоматолога на рік , оплата виписаних лікарем ліків , лікування в лікарні ( з доплатою 10 євро в день , але не довше 28 днів на рік) .
У Франції єдиний порядок медстрахування охоплює 80 % населення. Француз платить за лікування близько 8 % доходу (близько 3000 грн). Державна система страхування тут покриває витрати на стаціонарне та амбулаторне лікування , а також відшкодовує витрати на ліки , особливо ті, що відпускаються за рецептами . При цьому майже не оплачуються стоматологічне і офтальмологічне лікування, профілактика.