Валерія Гонтарева. Фото: AFP
Екс-глава Національного банку України Валерія Гонтарева, яку звільнила Верховна Рада, провела ряд серйозних і важливих реформ, поки перебувала на своєму посту. Інвестиційний банкір Сергій Фурса перерахував головні перемоги Гонтаревої, а сайт "Сегодня" підсумував, чим запам'ятається каденція екс-глави НБУ.
За словами Фурси, вчорашній звіт Гонтаревої в Раді відображає те, що відбувалося протягом декількох останніх років в Національному банку і фінансової системи країни. Але потрібно враховувати, що між фактичним відходом Гонтаревої і її звільненням пройшов майже рік, тому звіт не стосується подій другої половини 2018 року.
В першу чергу, Гонтарева зуміла успішно провести реформу Національного банку, зазначив Фурса в ефірі "Чорноморської телерадіокомпанії". Штат НБУ скоротився на 50%. Це дозволило оптимізувати витрати держави на утримання регулятора. Крім того, Нацбанк став більш незалежним, а його політика не може відразу змінитися через призначення нового глави. За словами Фурси, реформи в НБУ проводилися швидше, ніж в цілому по країні.
Перехід від прямого управління курсом до політики інфляційного таргетування експерти називають ще одним з найбільш значущих змін за той час, коли Гонтарева очолювала НБУ.
"У нас за часів Януковича була єдина "опора режиму" – курс долара по 8 гривень. І щоб отримати цей курс гривні, збільшили державний борг майже вдвічі. Резерви Національного банку зменшилися вдвічі. У принципі, економіка трималася на голодному пайку – не давалася ліквідність, все робилося, щоб не пішла на валютний ринок. Це був штучний курс. Він не відповідав дійсності. І через те, що штучно утримувався курс, виник ефект пружини: чим сильніше ви її здавлюєте, тим сильніший поштовх", – зазначив Фурса.
Як значну заслугу НБУ експерти відзначають і рівень взаємодії Нацбанку з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за програмою розширеного фінансування. Так, претензії Фонду щодо гальмування або навіть саботування реформ чули різні органи державної влади в Україні – але не Нацбанк за час головування Гонтаревої.
До активів Гонтаревої "записують" і вельми масштабну чистку банківської системи, яка дозволила прибрати з фінсектора слабкі або нечисті на руку банки, які відмивали гроші або служили придатком до бізнесу олігархів.
"До Валерії Гонтаревої в Україні ніхто, на жаль, не регулював банківську систему по-справжньому. І тому в 2014 рік ми увійшли в жахливому стані – з непрацюючою банківською системою, повною "банків-пилососів" і "банків-зомбі". Саме очищення банківської системи – це суттєвий крок, тому що зараз банківська система надійніша настільки, наскільки ще ніколи була", – сказав Фурса.
Однією з головних перемог Гонтаревої на цій ниві називають націоналізацію ПриватБанку. ПриватБанк перейшов в держвласність в грудні 2016 року. Вся процедура відбулася за 72 години. До цього ПриватБанк належав Ігорю Коломойському (майже 50% акцій) і Геннадію Боголюбову (трохи менше 42%). Вони ж і звернулися до уряду з пропозицію про перехід банку в держвласність.
Націоналізація стала єдиним можливим варіантом порятунку фінустанови. В "Приваті" обслуговується 20 млн клієнтів, тому його банкрутство вдарило б по економіці всієї країни.
Банк до націоналізації знаходився в складному становищі - зокрема, через високу частку кредитів, виданих пов'язаним особам. Через це "Приват" не зміг виконати програму докапіталізації. "Приват" майже рік не виконував нормативи обов'язкового резервування, пояснювала тоді Гонтарева. Крім того, у банку були серйозні проблеми із заставами по кредитах. Гонтарева пояснювала, що коли влітку 2014 року прийшла до Нацбанку, то ПриватБанку вже було видано багато кредитів рефінансування.
"За мою каденцію ми допомогли ПриватБанку при відтоках ліквідності в 2014 – на початку 2015 року на суму близько 9 млрд грн і там можу розписатися за кожний заставу і особисту гарантію пана Коломойського. ... Коли ми приймали застави, вони не перебували у банку, тому що у банку портфель складався з пустушок, не маючи ніяких застав і ніяких реальних активів", – відзначала Гонтарква.
З відходом Гонтаревої з НБУ історія з ПриватБанком не закінчилася. Влітку 2017 року, через півроку після націоналізації "Привату", проти колишніх бенефіціарів банку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова завели кримінальне провадження. Справа в тому, що колишні власники "Привата" не провели реструктуризацію боргів, як були прописано в угоді про перехід ПриватБанку в держвласність.
Крім того, посадові особи ПриватБанку підозрюються в заволодінні 19 млн гривень рефінансування, виділеного фінустанові Нацбанком України. У вересні 2017 року Печерський райсуд Києва в рамках розслідування по цій справі заарештував майно ряду заводів, кінцевими бенефіціарами яких є колишні бенефіціари "Привату" – Коломойський і Боголюбов.
19 грудня 2017 року Високий суд Англії заарештував всі активи Коломойського і Боголюбова. Таке рішення було прийнято на підставі наданих доказів, що Коломойський і Боголюбов вивели з банку майже 2 млрд доларів незаконним шляхом. У рішенні суду зазначено, що кошти переводилися на компанії, які їм таємно належали або перебували під їх контролем. Це рішення поки тимчасове – розгляди тривають.