При оформленні субсидії враховують великі покупки / Фото: Сергій Ніколаєв, Сьогодні
З 1 жовтня українців можуть почати жорсткіше карати за борги з комуналки. Це передбачає зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт № 3613. Заступниця міністра розвитку громад і територій Наталія Хоцянівська пояснила основні положення документа, передає пресслужба відомства.
"Борги створюють нерівні умови для учасників ринку житлово-комунальних послуг і підвищують соціальну напруженість в суспільстві, зокрема між споживачами, що добропорядно і своєчасно оплачують послуги, і тими, хто нехтує обов'язком з оплати", – йдеться в повідомленні.
У Мінрегіоні уточнюють, що законопроєкт передбачає такі нововведення:
- Обов'язкова реструктуризація заборгованості.
Правило діятиме, якщо заборгованість перевищує суму, визначену урядом за кожним видом житлово-комунальних послуг. Термін реструктуризації – до п'яти років за умови, що загальна сума платежів не буде перевищувати 25% доходів для субсидіантів і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. Субсидії у тих, хто оформив реуструктуризацію, забирати не будуть.
- Тимчасові обмеження для боржників.
Зокрема, може бути обмежено право виїзду за межі України, управління транспортними засобами, користування зброєю, полювання тощо. Такі заходи застосовуються виключно за рішенням суду.
Однак, за словами Хоцянівської, законопроєкт вже встиг обрости міфами – зокрема, що за борги нібито будуть забирати квартири.
"Законом передбачено, що в разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (на 1 січня 2020 року це 94 460 гривень), то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється", – заявила чиновниця.
Другий популярний міф, за її словами, – те, що за борги нібито будуть забирати 50% зарплати.
"За рішенням суду може бути утримано 50%, але до суду можна і не доходити, а обмежитися договором реструктуризації", – пояснила Хоцянівська.
Третій міф – про те, що насамперед постраждають малозабезпечені верстви населення.
"Не постраждають. Малозабезпечені верстви населення користуються субсидією. Крім того, законопроєкт передбачає наявність комісій на місцевому рівні, де будуть розбиратися з можливостями оплати послуг погашенням боргів", – запевняє заступник міністра.
Вона уточнила, що "реструктуризація надуманих боргів" теж не відповідає дійсності. Адже якщо споживач не погодиться з сумою боргу, він може поскаржитися в місцеву комісію або звернутися відразу до суду. Також, за словами Хоцянівської, не дійсна інформація, що заборона про виїзд за кордон, користування транспортними засобами та зброєю почне діяти відразу з прийняттям закону.
Нагадаємо, рішення проблеми з комунальними боргами є одним із зобов'язань України, які взяв на себе уряд у новому меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
А про те, скільки заборгували українці за послуги ЖКГ і як буде проходити реструктуризація, дізнавайтеся з сюжету "Сьогодні":