/ Фото: Григорій Салай, Сьогодні
Останніми днями однією з "найгарячіших" тем стало недовиконання державного бюджету. В історії України це явище не нове: невиконання плану з надходжень до державної скарбниці спостерігалося досить часто, і останніми роками теж. Однак, судячи з деяких публікацій і коментарів у соцмережах, нинішнього року зі зборами до бюджету вийшла особливо велика проблема. Бюджет фактично секвестрували, через що багато бюджетників і працівників тих організацій, які виконували замовлення, що фінансуються з держбюджету, нібито не побачать до Нового року зарплат та інших виплат. Сайт "Сьогодні" розбирався, що відбувається насправді.
Що говорить Кабмін
Все почалося з того, що "в ніч на Святого Миколая", пізно увечері 18 грудня, Міністерство фінансів на своїй сторінці в Facebook опублікувало інформацію про те, що доходи держбюджету за 11 місяців виконані не в повному обсязі, тому грудневі платежі "будуть проведені після аналізу їх пріоритетності", тобто фактично в "ручному режимі" і не в повному обсязі. Таке рішення було прийнято на засіданні Кабміну 17 грудня.
Головними причинами недовиконання бюджету називалося надмірне, набагато більше прогнозного, зміцнення гривні, повільніше, ніж передбачалося, зростання імпорту і падіння виробництва тютюнових виробів.
І, хоча в повідомленні говорилося про те, що всі виплати за захищеними бюджетними статтями – тобто за зарплатами, пенсіями, всіма іншими соціальними виплатами – будуть проведені в повному обсязі і за графіком, почалася паніка. Ми вже звикли до того, що, якщо державна влада заспокоює, значить, проблема є. Багато експертів заговорили про те, що на цілій низці держпідприємств, а також на підприємствах приватного сектора, які поставляли товари і послуги для бюджетних організацій, з грудневими зарплатами все ж виникли або виникнуть проблеми.
Вже наступного дня ситуацію роз'яснював прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Він сказав, що виплати в "ручному режимі" проводяться для недопущення безконтрольних розтрат державних коштів.
"Наприкінці кожного року кожен орган намагається витратити всі гроші, які не були використані за 11 місяців до цього – хтось за кілька мільйонів купує канцтовари на наступний рік, а хтось просто майстерно привласнює ці гроші собі. Ми з цією історією хочемо покінчити" , – заявив Гончарук. Тому, мовляв, до кінця фінансового року, тобто до 27 грудня, Держказначейство вручну переглядатиме всі виплати, які планують провести, щоб витратити гроші платників податків максимально ефективно.
"Вся інформація, яку сьогодні масово розганяють в окремих ЗМІ, – фейк. Всі пенсії, зарплати і соціальні виплати будуть профінансовані. У державному бюджеті достатньо коштів для цього!" – запевнив Гончарук.
Що говорять цифри
Днями Міністерство фінансів опублікувало свіжі дані про виконання держбюджету станом на 23 грудня. З таблиці випливає, що в грудні при плані 75,9 млрд грн до бюджету фактично надійшло 57,2 млрд. Недовиконання, таким чином, становить 18,6 млрд грн, або майже 25%.
Минулого року – щоправда, за підсумками усього грудня – при плані 79,67 млрд грн до бюджету фактично надійшло 84,9 млрд грн. Тобто план був навіть перевиконаний на 5 млрд, або на 6%.
Порівняння, звичайно, не на користь бюджету нинішнього року. Однак, нагадаємо, дані за 2019 рік наводилися не за повний місяць, при тому, що основні надходження йдуть якраз наприкінці місяця. А крім того, якщо говорити про ситуацію за рік в цілому, все виглядає трохи по-іншому.
Так, за 11 місяців 2018 року недонадходження до держбюджету становили 16,2 млрд грн, або 2% (надійшло 843,1 млрд грн при плані 859,3 млрд). За 11 місяців 2019 року до держбюджету надійшло на 55 млрд грн менше, ніж повинно було, – 899,7 млрд замість 955,7 млрд. Тобто недовиконання становило 6%.
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук в ефірі телеканалу "Україна 24" не приховував, що доходи держбюджету цього року значно менше, ніж планувалося.
"Це правда, що державний бюджет цього року отримав набагато менше прибутку, ніж хотів. Це обумовлено абсолютно об'єктивними факторами. Той же курс гривні істотно вплинув на дохідну частину бюджету. Ми дійсно отримали набагато менше. І тому ми дійсно повинні заощадити за цілою низкою напрямів. У нас залишилося фактично три дні до кінця фінансового року. На той момент залишалося 8 робочих днів. Це означає, що до того моменту взагалі жодних питань, жодних обмежень, ні не було. Величезна кількість платежів проводилося, жодного дискомфорту не було. За 8 днів до кінця року ми прийняли рішення уважніше дивитися на платежі і їх пріоритезувати. Для того, щоб не витрачати на дурниці. Для того, щоб передусім провести ті платежі, які насправді важливі. Тому і "Охматдит", і зарплати шахтарям, і перерозподіл, щоб десь в регіонах погасити заборгованість лікарям і вчителям" .
"Ручне" фінансування відбувається майже щороку
24 грудня в студії телеканалу "Україна 24" Олексій Гончарук підкреслив, що "ручне" регулювання грудневих виплат – звичайне явище, яке відбувається щороку. Можливо, різниця полягає лише в тому, що часто це робилося "нишком", а нинішнього року уряд заявив про це привселюдно.
"Те розпорядження, про який зараз говорять, що це нібито заморожені кошти і так далі, – це нормальний робочий процес. Перед кінцем робочого року є практика перерозподілу коштів. Наприклад, газ був дешевший, багато органів запланували собі витратити на нього 10 грн, а через економію витратили 8 грн. І вони приходять і кажуть: давайте ми ці зекономлені 2 гривні витратимо на щось інше. Так ось, такі платежі потрібно дуже уважно вивчати. Тому що в одному випадку це ощадливо і розумно, а в іншому – це просто спроба під кінець року спустити нібито зайві гроші. А зайвих грошей не буває, це все гроші платників податків" , – сказав Олексій Гончарук в ефірі телеканалу "Україна 24".
А трохи раніше Мінфін опублікував графік, на якому теж чітко видно, наскільки зростають запити на виплати в грудні кожного року.
"Щорічно бюджет України переживає передноворічний ажіотаж витрат... Така ситуація є наслідком того, що розпорядники нерівномірно витрачають кошти, виділені на їх програми, і прагнуть до закінчення року "освоїти "весь обсяг фінансування", – йдеться в інформаційному повідомленні Мінфіну. Пікове зростання витрат не тільки підвищує ризики неефективного використання бюджетних коштів, а й розбалансовує економічну ситуацію в країні в цілому, попереджають в міністерстві. Саме тому виплати за незахищеними статтями видатків вирішено проводити в порядку пріоритетності, яку визначатимуть розпорядники бюджетних коштів – міністерства та інші держоргани.
При цьому в Мінфіні визнають, що "ситуація з виконанням дохідної частини бюджету досить напружена через макроекономічні чинники, проте вона контрольована".
Економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук підтверджує: розподіл бюджетних виплат в "ручному режимі" відбувався наприкінці року досить часто.
"На жаль, це історія не тільки нинішнього уряду, а й попередніх. Хоча це відбувалося по-різному: у великих або в менших розмірах, з більш офіційною-менш офіційною процедурою. Вони могли не підписувати жодних документів, але давати усну вказівку під будь-яким приводом блокувати якісь платежі і таким чином розв'язувати проблему дефіциту коштів", – говорить Борис Кушнірук.
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло дотримується такої ж точки зору. І каже: якщо бюджет не секвестрований, значить, за виплату зарплат бюджетникам, пенсій та допомог можна не переживати: все буде профінансоване за графіком.
"Це не унікальна ситуація для України. Були випадки, коли виникав касовий дефіцит бюджету, і треба було з цим щось робити. Виходили з цієї ситуації по-різному. Або через секвестр – тобто офіційне скорочення витрат бюджету, і тоді дійсно відбувалося недофінансування, в тому числі і захищених статей бюджету. Або через ручне управління, але тільки вголос про це не заявляли, але все одно Казначейство разом з Мінфіном перебирали, що фінансувати, а що – ні. Тобто банально затримували платежі за якимись першочерговими витратами", – каже Ярослав Жаліло.
Оскільки зараз секвестру бюджету немає, виплати за захищеними статтями відбуватимуться, як і було заплановано, впевнений експерт.
"Всі зарплати, 13-тізарплати, інших виплати працівникам бюджетної сфери, якщо це закладено до планів, якщо це економія фонду заробітної плати бюджетної установи – це все належить до оплати праці, тобто до захищених статей бюджету", – говорить він.
Однак у працівників небюджетних установ дійсно можуть виникнути проблеми з грудневими виплатами.
"Якщо ми говоримо про 13-ті зарплати, про премії працівників небюджетних установ – це можуть бути комерційні фірми, це можуть бути структури з державним капіталом, але які не фінансуються прямо з бюджету, держкорпорації і т.д., – там ситуація трошки інша. Тому що там захищених статей немає. І там вони могли отримувати додаткові доходи як наслідок того, що вони завершують якісь проекти, отримують якийсь прибуток і т.д. І ось тут можуть бути проблеми. Тому що, якщо держава не профінансувала частину видатків розвитку, ці компанії не отримають цього доходу і не матимуть можливості виплатити ці гроші працівникам. Тобто не скрізь це буде, але таке можливо", – каже Ярослав Жаліло.
Бюджет вперше недовиконаний через зміцнення гривні
Експерти кажуть, що ситуація з бюджетом, звичайно, сумніша, ніж минулого року, проте вона не критична. Тим більше, що відбувається вона вперше не через кризу, а при нормальних макроекономічних показниках і при зміцненні гривні.
"Раніше подібні ситуації виникали зазвичай на тлі негативних явищ економічного і неекономічного характеру: глобальна фінансова криза, війна 2014 року, сплеск інфляції, провал курсу і т. д. Зараз же ми маємо ситуацію, коли проблема з наповненням бюджету відбувається на тлі макроекономічної стабільності і на тлі, в принципі, збереження адекватної макроекономічної динаміки: економічного зростання, низькій інфляції, гривні, що зміцнюється, і т. п. Передусім це пояснюється зміцненням гривні. Здавалося б, хороший показник. Він дозволяє утримуватися від зростання тарифів, утримувати низьку інфляцію і т. д. Але виявилося, що це, по-перше, прямо негативно впливає на надходження до бюджету, оскільки значна частина надходжень залежить від курсу. А по-друге, опосередковано негативно впливає, оскільки зміцнення гривні веде до пригнічення українських виробників на внутрішньому ринку (оскільки імпорт дешевшає) і експортерів (зменшує їх доходи)", – звертає увагу Ярослав Жаліло.
Експерт вважає, що подібна ситуація – результат неузгодженості або нескоординованості різних напрямків економічної політики: грошово-кредитної, економічного зростання, зовнішньоекономічної та фіскальної.
Економіст Борис Кушнірук вважає основною причиною недовиконання держбюджету ту монетарну політику, яку проводить Нацбанк.
"Ситуація не є катастрофічною. Хоча водночас рішення уряду фінансувати щось в ручному режимі – це порушення фундаментального принципу про те, що витрати бюджету плануються і затверджуються парламентом. Я вважаю, що це не вина нинішнього уряду, а наслідок тієї монетарної політики, яка проводиться Нацбанком. В результаті бюджет недорахувався доходів як від імпорту (бо, якщо курс долара менше, то і надходження менше), так і від експорту, які отримують в гривневому еквіваленті набагато меншу виручку і платять менше податків. Уряд міг звертатися до парламенту з пропозицією скоротити витрати (секвеструвати бюджет. – Авт.). Вони цього не зробили, і тепер роблять це в ручному режимі. Це не критично, але неправильно. Більш того, вони закладають ще й проблеми на майбутнє. Якщо виявиться, що з якихось робіт є акти на виконані роботи, але вони не профінансовані, вони залізуть до бюджету наступного року. Це теж неправильно за процедурою, але, на жаль, теж не є новиною. Хоча останні кілька років такого не було", – каже Борис Кушнірук.