Фото: pixabay.com
У квітні 2018 року інфляція склала 0,8%, повідомляє Державна служба статистики України. У порівнянні з березнем, найбільше подорожчали одяг і взуття, а також тютюнові вироби (на 2,1%). Найменше – комунальні послуги (на 0,2%). Абсолютно не підвищилися в ціні освітні послуги. При цьому ні в одній з основних груп товарів не зафіксовано зниження цін.
Продукти харчування в середньому за місяць подорожчали на 1,1%. Серед них рекорд подорожчання встановили овочі – + 5,4% до цін березня. На другому місці м'ясо – + 2,6%, на третьому хліб – + 1,4%. Риба, макаронні вироби, сир, безалкогольні напої, а також рослинна і вершкове масло зросли в ціні від 0,1 до 0,9%.
У той же час фрукти, молоко і цукор в квітні дешевшали. Зниження індексу споживчих цін на ці товари склало від 0,7 до 1,7%. Яйця подешевшали на 2,5%.
Продукти від "приватників" купувати вигідніше
Статистика підтверджує: найвигідніше купувати продукти на ринках, куди привозять свій товар приватні виробники. Укрстат підрахував: з початку року ціни на продукцію тваринництва (м'ясо, молоко, яйця та ін.) Від населення знизилися майже на 3%, в той час як ціни на ту ж продукцію від сільськогосподарських підприємств зросли на 1,8%.
З початку року найсуттєвіше знизилися ціни на продукти тваринництва, які вироблені приватними домогосподарствами на Черкащині області (-9,1%), Луганщині (-7,9%) і в Запорізькій області (-7,7%). А найсерйозніше за 4 місяці цього року подорожчав товар у великих сільгоспвиробників з Херсонської області (+ 19,9%), Тернопільській (+ 14,7%), Львівській (+ 13,1%).
В цілому з початку року рівень споживчої інфляції склав 4,4%.
Річна інфляція знижується "черепашачим" темпом
В принципі, ціни на багато товарів, зокрема на продукти харчування, які становлять найбільшу частину витрат будь-якої сім'ї, коливаються в залежності від сезону. Тому, щоб зрозуміти, в якому напрямку вони змінюються насправді, розраховують річний індекс цін на ту чи іншу групу товарів, тобто споживчу інфляцію за рік. І ось цей показник, на жаль, залишається поки як і раніше високим.
Якщо порівнювати індекс споживчих цін в квітні 2018 року по відношенню до квітня 2017 року, зростання становить 13,1%. Це означає, що інфляція в Україні, за станом на 1 травня 2018 року, тримається на рівні 13,1%. Зокрема, необроблені ("сирі") продовольчі товари за рік подорожчали на 22,6%.
Нагадаємо, в держбюджеті на минулий рік спочатку закладався прогноз інфляції 8,1%, потім він був скоректований до 11,2%. Але за підсумками року інфляція склала 13,7%.
На 2018 рік інфляція прогнозується менше – всього 9%. Але щоб досягти такого результату, кожен місяць індекс споживчих цін в річному вимірі (тобто наприклад, в квітні 2018 року по відношенню до квітня 2017 року) повинен знижуватися приблизно на 0,4%. Поки ж такого зниження не спостерігається.
У січні 2018 року річна інфляція навіть підросла на 1% – до 14,1%. У лютому знизилася на 0,1%. А березні впала на 0,8%, і поки це рекорд. А в квітні уповільнення знову склало всього 0,1%.
У підсумку за результатами 4-х місяців зниження річної інфляції склало всього 0,6%, хоча для того, щоб інфляційний прогноз виправдався, зниження повинно було б становити вже не менше 1,6%, а квітневий індекс споживчих цін – впасти до 12,1%. А в "інфляційний прогноз" НБУ за квітень-2018 говориться про те, що на кінець I кварталу споживча інфляція в річному вимірі взагалі мала сповільнитися до 7,5% +/- 2%. Але реальний показник, нагадаємо, склав 13,1%.
Чи можна говорити вже зараз, що інфляція за підсумками 2018 року знову опиниться набагато вище прогнозованої?
Нацбанк заспокоює
Коментуючи статистику інфляції за підсумками першої третини року, в Нацбанку визнають: "Не дивлячись на очікування подальшого зниження інфляції в річному вимірі, її квітневий показник дещо перевищив прогноз". Зокрема, серйозно "зіпсували" прогноз НБУ ціни на сирі продовольчі товари, які подорожчали за рік на 22,6%.
Причини називаються традиційні і "сезонні". По-перше, збільшення заробітних плат і зростання споживчого попиту. Цим, зокрема, в НБУ пояснюють зростання цін в закладах громадського харчування, що прискорилися, підвищення тарифів в таксі і в операторів мобільного зв'язку.
По-друге – високі інфляційні очікування. Ймовірно, через постійні розмови про те, що через майбутні виплати за зовнішніми кредитами економічна ситуація в країні буде погіршуватися.
Третя причина, яку називає Нацбанк, передноворічний стрибок долара і дорогий імпорт, завезений в країну за завищеними цінами. Цим, зокрема, пояснюють подорожчання одягу і взуття, які протягом останніх двох років, згідно зі статистикою, переважно дешевшали. А також зростання цін на фармацевтичні і медичні товари.
У Нацбанку також говорять, що інфляція могла бути і вище, якби не жорстка монетарна політика НБУ. Зокрема, якби НБУ не "сприяв зміцненню гривні". Зокрема, завдяки цьому імпортні товари з більш коротким терміном реалізації не додали зайвих відсотків до інфляції, вважають у Нацбанку.
"За оцінками Національного банку, відхилення фактичної інфляції в квітні від прогнозу є незначним і може бути нівельовано в наступні місяці. До того ж монетарні умови на сьогодні досить жорсткі, щоб забезпечити поступове зниження споживчої інфляції відповідно до прогнозу НБУ і повернення її в цільовий діапазон в середині 2019 року", – коментують в НБУ.
В НБУ раніше стверджують, що до кінця 2018 року споживча інфляція сповільниться до 8,9%, до кінця наступного року – до 5,8%, а в 2020-му становитиме всього лише 5%.
До речі, днями Кабінет міністрів подав у Верховну Раду проект постанови "Про основні напрями бюджетної політики на 2019-2021 роки". У ньому показники не такі оптимістичні, як у Нацбанку, але теж обіцяють українцям поліпшення економічної ситуації. Зокрема, в документі прогнозується, що навіть до кінця 2021 року споживча інфляція становитиме 6,5%. Зате курс долара не підніметься вище 30,5 грн – правда, це середній показник за 2019-2021 роки.
Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, якими будуть ціни на фрукти і ягоди в цьому році.
Крім того, ми писали, про яку зарплату, за їхніми словами, мріють самі українці. А також розповідав, чи можна зробити так, щоб зарплати громадян росли, а ціни не збільшувалися.