Фото: REUTERS/Essam Al-Sudani
Нафта, почавши сесію з різких стрибків, дорожчає 13 квітня на 4-5%, після того як за підсумками чотирьох днів переговорів країнам ОПЕК+ все ж вдалося узгодити найбільше в історії скорочення видобутку чорного золота приблизно на 13%. Ключовою перешкодою для досягнення фінальної угоди була позиція Мексики, яка не хотіла брати на себе пропорційно такі ж зобов'язання, як і 22 інших нафтовидобувних країн.
Так, вартість червневих ф'ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:55 за київським часом становила 32,62 долара за барель, що на 3,62%, або 1,14 долара вище рівня попередньої сесії. Ф'ючерси WTI на травень на Нью-йоркській товарній біржі (NYMEX) виросли в ціні до цього часу майже на 4%, або 0,86 долара – до 23,62 долара за барель.
При цьому, як зазначають аналітики, підсумкова угода все одно не вразила більшість учасників ринку, оскільки обсяги скорочень не перекривають зниження попиту, при цьому на ринку вже накопичилися величезні запаси сировини, а угода набуде чинності тільки 1 травня. Нафтотрейдери також не готові враховувати як "справжнє" зниження виробництва ті барелі, які і так пішли б з ринку з урахуванням дворазового обвалу цін на нафту за березень.
Угода ОПЕК+ стала вимушеної реакцією нафтовидобувних країн на ситуацію на ринку. Через боротьбу з коронавірусною інфекцією, коли перестав нормально працювати транспорт та зупинилися підприємства, попит на нафту в світі знизився приблизно на 30%, ціни впали до 18-річного мінімуму. Таким чином, хоча узгоджена країнами ОПЕК+ угода щодо зниження видобутку і є безпрецедентною за обсягом, вона не зможе повністю відновити баланс між попитом і пропозицією, вважають експерти.
Раніше сайт "Сьогодні" докладно писав про те, як Росія обрушила ціни, навіщо саудівці цьому сприяли, чому США це "проспали" і чим все закінчиться. При цьому ми також розбиралися, яким чином цін на нафту призвело до падіння на ринку газу і чому це грає на руку Україні: