Зміна ринків. Нашими товарами активно цікавляться в країнах Південно-Східної Азії і Африки. Фото: ТАСС
У Мінекономіки і торгівлі підрахували можливі збитки в цьому році від російського продовольчого ембарго, яке діє з 1 січня: за словами заступника міністра МЕРТ Наталії Микольської, вони складуть $ 1 млрд. Це еквівалентно приблизно 1,2% очікуваного в цьому році ВВП. Нацбанк, у свою чергу, оцінює втрати в $ 1,3 млрд, а скорочення експорту в РФ на 31% за рік.
"Сегодня" з'ясувала, наскільки це відіб'ється на українській економіці. Нагадаємо: з 1 січня 2016 по 1 січня 2018 року Росія заборонила ввезення з України м'яса, ковбаси, риби і морепродуктів, овочів, фруктів, молочної продукції. У відповідь Київ затвердив список з 70 позицій. Під заборону потрапили, зокрема, хлібобулочні вироби, м'ясо, сири, шоколад, обладнання для залізниць і локомотиви.
З КИМ ТОРГУЄМО. За останніми даними Держстатистики України, експорт в РФ за 5 місяців скоротився на 36,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року, або до $ 1,2 млрд. За другому найбільшому імпортеру – Казахстану (через заборону транзиту через РФ) маємо падіння на 53,8%, або до $ 158,8 млн.
Зате з початку року в рази збільшилися поставки (в основному за рахунок продажів вершкового масла і соняшникової олії, сирів, м'яса) в країни Південно-Східної Азії і Африки: в 25 разів (до $ 36,1 млн) в М'янму, в 3,7 рази ($ 81,2 млн) в Індонезію, на 57% ($ 46,8 млн) в Пакистан, в 22 рази ($ 17,7 млн) в ДР Конго, в 10 разів ($ 3,1 млн) в Сомалі. У грошах це поки небагато, для порівняння: один з наших головних покупців продовольства – Єгипет – тільки в цьому році придбав товарів на $ 968 млн, але, за словами президента Украналітцентра Олександра Охріменка, така тенденція вже зараз говорить про те, що наші виробники починають активно освоювати ринки Азії і Африки і не тільки. І це правильно, тому що експерт упевнений, що ембарго продовжать і на 2018 рік.
"Є перспективи у виробників соняшникової олії, м'яса, перш за все курятини, твердих сирів, борошна, – вважає Охріменко. – Зараз перевага у бізнесменів, які сертифікували свої товари за євростандартом. Але говорити про прорив рано, адже вихід на нові ринки вимагає великих вкладень у валюті, що є тільки великим гравцям. Дрібні фірми підуть іншим шляхом, наприклад, створять СП з білорусами, щоб в обхід ембарго як і раніше торгувати з РФ". "За підсумком, нові ринки в цьому році можуть перекрити приблизно половину втрат від ембарго з РФ. Разом ми повинні заробити близько $ 500 млн", – підраховує для "Сегодня" Охріменко.
ТОРГУЄМО З КИТАЄМ, ОАЕ І МОЛДОВОЮ
Представники українських компаній зізнаються, що російське ембарго сильно вдарило по їх виробничих потужностях.
"Падіння експортних потужностей по сиру впало більш ніж на 50%. Ситуацію погіршило і зниження внутрішнього споживання сирів на 20-30%, адже українці заробляють менше і, відповідно, замість дорогих сортів сиру купують дешеві", – розповіла нам логіст Ольга Денисенко, яка працює в одній з українських компаній-виробників молочки. За її словами, останні 2-3 роки вони шукають нові експортні ринки: "Для цього потрібні сертифікати Єврокомісії, що і було зроблено. Але в ЄС молочку возити невигідно, оскільки з урахуванням логістики наш товар там дорожчий, ніж місцевий. Зате ці сертифікати допомогли прискорити підписання договорів в інших країнах, зокрема з Китаєм, ОАЕ, Казахстаном, Молдовою. Цікаві наші товари і Японії. Цим країнам цікаві товари тривалого зберігання – сирні продукти, вершкове масло, сухе молоко". Виробники відзначають, що це дозволило відновити втрачені через російське ембарго потужності на 20%. "Але на повне відновлення експортного потенціалу потрібно ще 2-3 роки і то за умови, що наша економіка буде рости", – каже Денисенко.
ЕКСПЕРТИ: ПОТРІБНА ДОПОМОГА ДЕРЖАВИ
Експерти відзначають, що сьогодні бізнес по-різному справляється з кризою, спровокованою російським ембарго.
"Найбільше постраждали представники харчопрому – виробники м'яса, молочки, плодів і овочів. І якщо це були транснаціональні корпорації, у яких є виробництво в СНД і Росії, то вони перенесли виробництво туди, і тоді бізнес не постраждав, – роз'яснює нам керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський. – А от українським компаніям вижити виявилося складніше, оскільки їм довелося шукати ринки збуту в Європі, Африці, Азії. При цьому хтось із наших виробників постарався закріпитися на внутрішньому ринку за рахунок вільних ніш – еко- або органічної продукції. Як варіант, деякі виробники вирішили вчинити хитро: одні почали шукати для покупки виробничі потужності в країнах СНД, щоб випускати свій товар там, а інші зайнялися створенням спільних виробництв з компаніями з Білорусі чи Казахстану. Тоді ринок РФ залишається для українських компаній відкритим".
ПРОБЛЕМИ. У той же час експерти нагадують про проблеми, які до цього часу змушують багатьох експортерів топтатися на місці. "Одна з серйозних проблем – це перебої з транзитом наших товарів через РФ. Тобто ми відкриваємо ринки Казахстану або Китаю, але наш вантаж залізницею рухається повільно. Так, є альтернатива у вигляді Шовкового шляху, але поки цей варіант толком не відпрацьований, тому що туди можемо везти вантажі, але назад вагони не повинні йти напівпорожніми", – вважає голова Всеукраїнської аграрної раді Андрій Дикун. Також аналітик зазначає, що висновок наших товарів на ринки ЄС також гальмується, оскільки зараз річні квоти дуже низькі: "Було б добре, щоб квоти встановлювалися в рамках річного обсягу експорту, щоб бізнес міг постачати туди товари за низьким митом або взагалі без нього".
ПІДТРИМКА. Експерти вважають, що держава повинна допомогти нашим виробникам подолати експортну кризу. "Потрібно знижувати кредити для бізнесу, створювати кредитно-експортні агентства (допомагають шукати ринки збуту, оформляють документи та ін.). Це дозволить підвищити нашу конкурентоспроможність на зовнішніх ринках", – вважає Забловський. А Дикун відзначає, що зараз наш бізнес активно налагоджує контакти в інших країнах: "Були торговельні місії в Гонконзі, ПАР, Анголі, Нігерії, на Тайвані. Завдяки таким активностей протягом 2 років ми знайдемо чимало зацікавлених в нашому експорті партнерів".