/ Фото: прес-центр НБУ
Український бізнес тепер не повинен примусово продавати жодного цента з експортної виручки – від сьогодні Нацбанк скасував своє рішення про обов'язковий продаж валюти експортерами. Аналітики фінринку кажуть, що це назріло, оскільки реалізація валюти на міжбанку останніми місяцями більше обов'язкового ліміту (30% виручки), але нагадують, що обмеження можуть повернути в будь-який момент, якщо курс гривні раптом почне валитися.
Чому скасували
КЯк роз'яснила прес-служба Нацбанку, рішення про повну лібералізацію ринку прийнято тому, що валютне послаблення не спричинить негативних наслідків для макрофінансової стабільності України.
"За статистикою останніх років, коли норматив обов'язкового продажу валюти був 50%, а з 1 березня 2019 року було зменшено до 30%, бізнес в цілому продавав більше 90% валюти. Це пов'язано з поліпшенням макроекономічних умов в країні", – уточнили в Нацбанку.
Втім, експерти не відзначають серйозного приросту валютного ринку в Україні, швидше, свідчать про його стабільність.
"Насправді бізнесмени не стали набагато більше продавати. Баланс на ринку досягнуто за рахунок зменшення попиту на валюту, оскільки у нас трохи впала ділова активність, – говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Ще один фактор – багатомільйонний приплив валюти за рахунок трудових мігрантів. Така ситуація збережеться до кінця літа".
Прогнози експертів
Аналітики фінринку підтримують рішення регулятора, але зазначають, що нічого особливо не зміниться.
"Ситуація на валютному ринку стабільно хороша – валюти заходить досить, НБУ навіть викуповує частину в свої резерви (за 3 місяці куплено більше 100 млн доларів. – Авт.), – говорить економіст Іван Нікітченко. – Бізнес для фінансування своєї діяльності повинен добровільно продавати валюту – податки, зарплата, розрахунки за безготівкою з контрагентами здійснюються в Україні в гривні. Якщо ситуація зміниться і курс гривні почне валитися, а бізнес стане штучно притримувати багато валюти, НБУ в будь-який момент може скасувати норму про обов'язкову її продажу, закон дає йому таке право".
З ним згоден і президент Украналітцентру Олександр Охріменко. За його словами, для пересічних українців, які не займаються бізнесом з закордонними партнерами, нічого від рішення Нацбанку не зміниться. А ось підприємцям, які мають ділових партнерів за кордоном, дійсно стане простіше працювати.
"Це реальна лібералізація ринку в рамках закону про валюту і валютні операції, – сказав нам Охріменко. – Але НБУ тепер повинен ретельніше регулювати ситуацію, не допускаючи розгойдування курсу і можливої паніки на ринку"".
До кінця року чекаємо долар по 28 грн
Стосовно курсу долара, то експерти підтвердили свої прогнози про його стабільність влітку в коридорі 26,3-26,8 грн/дол, причому скоріше навіть ближче до нижньої межі. Стабільність ніяк не пов'язана зі скасуванням валютних обмежень для бізнесу з боку Нацбанку.
"До вересня нас чекає валютне затишшя, як було два останні роки, оскільки економіка України хоч і повільно, але стабільно зростає, а влітку ділова активність традиційно падає, – каже Охріменко. – Пропозиція валюти на ринку більше, ніж попит, за рахунок її стабільного припливу від трудових мігрантів. Фактором ризику залишаються парламентські вибори в липні: якщо вони пройдуть з порушеннями, це може викликати спекулятивне зростання курсу, але ймовірність такого невелика".
Пендзин прогнозує плавне подорожчання долара з вересня і до 28 грн/дол в листопаді, коли ділова активність буде в розпалі.
"Але обвалу гривні не буде, оскільки зараз валюти в країні досить", – заспокоїв експерт.
Гарант: дефолту не буде
Регулятор упевнений, що зараз в Україні мінімальний рівень ризиків для фінансової стабільності і сприятливі умови для роботи банків. Але осінь очікується критичною через два фактори: невизначеність продовження співпраці з МВФ і закінчення судових процесів щодо "ПриватБанку, колишні власники якого оскаржують законність його націоналізації. Нагадаємо: "ПриватБанк" є найбільшим в країні, і можливість його краху через внутрішні проблеми призвела б до колапсу фінансової системи всієї країни, тому в грудні 2016 року було прийнято рішення про збереження банку шляхом передачі його в держвласність. Стосовно припинення співпраці з МВФ, то Нацбанк вважає за доцільне ініціювати нову довгострокову програму замість нинішньої, яка формально закінчилася в травні 2019 року, але Україні недопозичили близько 3 млрд доларів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна починає переговори з МВФ про нову програму.
"Ми починаємо переговори з МВФ, готуватимемо нову програму вже в липні, дефолту не буде. Як президент я не впливатиму на суд або банківську систему", – сказав він.
Як відомо, 8 грудня 2018 року Рада директорів МВФ затвердила для України програму stand-by строком на 14 місяців, обсягом – близько 3,9 млрд доларів. У тому ж місяці Україна отримала перший транш за новою програмою МВФ у розмірі 1,4 млрд доларів і побила рекорд за валютними резервами.
Остання на даний момент місія МВФ працювала в Києві з 21 по 29 травня. За підсумками переговорів з владою керівник місії Рон ван Роден заявив, що представники МВФ готові повернутися до України після проведення парламентських виборів і формування нового Кабінету міністрів.