/ Фото: Getty Images
Нинішню коронакризу за масштабами руйнівної дії на економіку порівнюють з Великою депресією. Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що Україна вже виходить з кризи. Але експерти, не розуміючи, скільки може тривати пандемія, давали розпливчасті прогнози щодо того, чи надовго затягнуться проблеми, чи сильно постраждає добробут людей тощо. Тепер же є перші підсумки: закінчилося півріччя, стали з'являтися дані статистики, і ситуацію можна прогнозувати більш точно. Опублікував такі дані й Укрстат. У цілому картина вийшла не зовсім ясною.
За пів року водний транспорт перевіз "нуль" пасажирів
Судячи з даних Держстату, промислове виробництво в першому півріччі скоротилося на 8,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше постраждало виробництво інвестиційних товарів (тих, що виробляються завдяки інвестиціям). Їх було випущено всього 75,6% від показників 2019 року. Також значно скоротилося виробництво споживчих товарів тривалого використання (меблі, техніка тощо) – на 14,6%. А ось товарів короткострокового використання (в т. ч. продуктів харчування) – всього на 2%.
Якщо говорити про окремі галузі, то найбільше постраждала переробна промисловість – мінус 9,6% від рівня першого півріччя 2019-го. Зокрема, виробництво автотранспорту скоротилося до 69,2%, електроніки – до 74,3%. Добувна промисловість втратила 6,3%, в тому числі вуглевидобуток – 24%, видобуток металу і руд – 5,9%.
Однією з галузей, що постраждали найбільше, став транспорт. У січні-червні 2020 року вантажні перевезення скоротилися на 20% порівняно з першим півріччям 2019-го, а пасажирські перевезення – наполовину. Держстат підрахував, що послугами пасажирського транспорту за шість місяців цього року скористалося на 44% українців менше, ніж у 2019-му. Зокрема, абсолютно не працював водний транспорт (0%), авіаційний відпрацював всього на третину від торішніх обсягів (33%). А найбільш завантаженими виявилися трамваї – на 64,2% від аналогічного періоду 2019 року.
Будівництво, що в будь-якій країні вважається одним з двигунів економіки, в Україні також впало. Обсяг будівельних робіт у першому півріччі скоротився на 7,1%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше загальмувалося будівництво житлових будинків – виконано всього 81,7% робіт від обсягів першого півріччя 2019 року.
Здавалося б, скорочення промвиробництва або будівництва на 8% – цифри не критичні. Приблизно на стільки ж – 7,7% – скоротилося промислове виробництво за підсумками 2019 року, коли коронакризи ще в помині не було. Однак експерти звертають увагу, що більше за інших постраждали галузі, які дають найбільший приріст ВВП і експортного виторгу.
"Промисловість дуже істотно впала через карантин у квітні та травні. У червні почала відновлюватися, але дуже слабо. Причому, крім карантину, на нашу промисловість вплинула і світова криза. Попит на метал упав. Але найсуттєвіший вал був у машинобудуванні. Це пов'язано насамперед з тим, що більшість контрактів було припинено. На жаль, упав вуглевидобуток, видобуток корисних копалин. І зовсім провалилася сфера послуг. Тому за другий квартал падіння ВВП, швидше за все, становитиме близько 10%. Це означає, що економіка втратила дуже багато", – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Також експерти звертають увагу, що до кризи багато галузей показували істотний приріст обсягів. А це значить, щоб зрозуміти, наскільки вони постраждали від кризи, потрібно підсумувати відсоток падіння і недоотриманий відсоток зростання. Наприклад, у будівництві в першому півріччі 2019-го, порівняно з 2018 роком, обсяг робіт зріс на 30%. Тобто можна говорити про те, що насправді будівництво сповільнилося, умовно кажучи, майже на 40%. А це не здані вчасно об'єкти, відсутність заробітку в десятків тисяч людей і відсутність розвитку в суміжних галузях.
Українці купували навіть більше, ніж минулого року. Як це можливо?
Tоргівля несподівано мало постраждала від кризи. Незважаючи на те, що в березні-квітні було закрито багато торговельних точок, виявилося, що продаж за півріччя не тільки не впав, але навіть зріс. За даними Держстату, обіг роздрібної торгівлі збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, хоча гуртовий товарообіг становив 99,5% від торішнього показника.
А ось результати зовнішньої торгівлі гірші. За підсумками п'яти місяців цього року експорт дорівнює 93,5% порівняно з таким же періодом минулого року, – імпортних товарів завезли на 14,5% менше.
Експерти пов'язують такі "позитивні" результати торгівлі з тим, що значна частка витрат українців йде на харчі. А від них не надто виходить відмовитися навіть під час кризи.
"Торгівля дійсно зросла на 3%, але рік тому був ріст 10%. Звичайно, скорочення щодо продуктів харчування не відбулося. А виробництво, наприклад, м'яса і олії навіть зросло. Тому що в карантин люди все одно їдять. А ось продаж одягу впав. Тому що купівлю одягу люди відкладають на потім. Те саме стосується виробництва меблів, будівельних матеріалів тощо. Тому що в людей закінчилися гроші", – пояснює Олександр Охріменко.
Економічний експерт Борис Кушнірук попереджає: в перспективі і торгівля може показати негативний результат.
"У цілому ситуація досить складна, якщо не сказати, зовсім погана. Падіння виробництва на 8,3%, падіння сільського господарства на 20%, падіння транспорту дуже істотне, будівництва тощо. Тобто за всіма показниками, крім торгівлі, сталося падіння. Щодо торгівлі ми не бачимо падіння, хоча спостерігаємо скорочення приросту. Це пояснюється тим, що значну частку витрат українців складають продукти харчування. І тут значного скорочення бути не може. Але може змінюватися структура споживання. Замість більш дорогих, більш якісних товарів люди можуть почати споживати дешевші й менш якісні. Але в статистиці ми цього не побачимо. Крім того, відбулося падіння цін на паливо, на комунальні послуги, і через скорочення цих витрат люди змогли більше витрачати на харчі. Але у нас зараз йде падіння доходів, йде скорочення переказів від заробітчан, які становлять значну частку в споживанні. Тому далі, швидше за все, ми побачимо і скорочення обсягів торгівлі", – каже Борис Кушнірук.
Коли завидніє вихід з кризи
Після закінчення жорстких обмежувальних заходів ситуація в економіці почала поліпшуватися. Наприклад, у червні виробництво промислової продукції, порівняно з травнем, зросло вже на 3,4%, в тому числі товарів тривалого споживання – відразу на 34,2%. Проте експерти вважають, що говорити про початок виходу з кризи поки рано.
"Якщо порівнювати ситуацію з квітнем-травнем, то ми бачимо, що економіка почала зростати. Тож такого глибокого падіння, яке було навесні, за підсумками року не буде. Влітку свою роль відіграв і той факт, що переважна більшість людей, які раніше їздили відпочивати за кордон, тепер змушені відпочивати в Україні. Відповідно, вони витрачають гроші в Україні – як то кажуть, нема біди, щоб на добро не вийшло. Це теж трохи поліпшує ситуацію, і з деяких позицій вона може виявитися навіть кращою, ніж минулого року. Загалом я можу сказати, що ситуація буде поступово стабілізуватися щодо весняних місяців. Але сьогодні зберігаються ризики другої хвилі й реакції європейської влади на неї. На жаль, не можна гарантувати, що не повернуться карантинні обмеження. Західні експерти і західний бізнес не розраховують на якийсь істотне відновлення раніше 2022 року. Тож наступний рік, цілком імовірно, буде йти під акомпанемент карантинних обмежень – у пересуванні, інвестиційній активності тощо. Отже, очевидно, що падіння буде, і воно буде більше, ніж прогнозує наш уряд. Якщо воно становитиме 6%, як прогнозує нині Нацбанк, я буду вважати, що це не найгірша ситуація", – вважає Борис Кушнірук.
Олександр Охріменко також вважає, що про початок виходу з кризи поки говорити зарано. Однак експерт не виключає, що в четвертому кварталі українці почнуть відчувати зміни на краще.
"Зараз ще не почався вихід з карантину. Ми перебуваємо в самій кризі. І в третьому кварталі, швидше за все, ніяких істотних змін не відбудеться: літо, карантин триває. Але є невелика надія, що в четвертому кварталі ми вже побачимо зростання промисловості щодо першого півріччя. І можливо, більш-менш почнуть рости доходи, реальні зарплати тощо. Тобто жевріє надія, що четвертий квартал буде більш-менш позитивний", – говорить Олександр Охріменко.
Нагадаємо, раніше аналітики українського Центру економічної стратегії (ЦЕС) зробили висновки, що введення адаптивної моделі карантину дало змогу розморозити вітчизняну економіку.
Як криза вплинула на доходи українців і зайнятість – дивіться в сюжеті нижче.