Нинішній склад НКРЕКП свідомо займається саботажем і шкідництвом, що призводить до найбільшої за всі роки незалежності кризи в енергетичному секторі.
Про це заявив народний депутат, член фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.
"В мене викликає величезні запитання щодо конфлікту інтересів і щодо того, що насправді відбувається. Я вважаю, що НКРЕКП у нинішньому виглядів просто займається саботажем і шкідництвом", - повідомив Гончаренко в ефірі телеканалу "Україна24".
За його словами, криза на енергоринку розпочалась після відкриття імпорту електричної енергії з Росії восени 2019 року, що призвело до обмеження виробництва струму українськими компаніями.
"Якщо ми кажемо про НКРЕКП, я хочу нагадати, з чого почалася криза в енергетиці. З рішення про допуск російської електроенергії, імпорт російської електроенергії в Україну. З того моменту почалися проблеми", - додав Гончаренко.
Як результат, за його словами, державні енергокомпанії "Енергоатом" та "Укренерго" змінили прибутки на багатомільярдні збитки.
Наразі НКРЕКП готує чергове підвищення тарифу для бізнесу з 1 грудня 2020 року. За оцінками Гончаренка, збільшення тарифу для промисловості, призведе до збільшення цін на всі товари та послуги.
Нагадаємо, на початку жовтня НАЗК розпочало антикорупційну перевірку щодо голови НКРЕКП Тарасюка через конфлікт інтересів.
Підставою стали опубліковані тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради дані про сімейний енергетичний бізнес у Валерія Тарасюка.
Корупційний скандал довкола голови НКРЕКП відбувається на фоні критики дій регулятора з боку ЄС. Так, наприкінці жовтня підходи НКРЕКП до регулювання ринку розкритикував секретаріат Енергетичного співтовариства ЄС. Також відповідальність за маніпуляції на енергоринку на комісію поклав Антимонопольний комітет України, зобов’язавши комісію припинити маніпуляції та штучне обмеження конкуренції.
Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, не зважаючи на рекордні збитки державних енергокомпаній, заявляє про відсутність кризи.
З 1 грудня НКРЕКП планує підвищення тарифу на передачу струму на 30%. З критикою такого рішення виступили як великі промислові споживачі, так і енергетики.