Що робити з пенсіями, які нижче за прожитковий мінімум, і які нові податки вводяться для українців? Читайте ТОП-5 економічних новин тижня, що минає, в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Кредити під 5% стали видавати ще в трьох банках
Три приватні банки приєдналися до урядової програми "Доступні кредити 5-7-9%". Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.
Зокрема, меморандум підписали банки ПУМБ, "Львів", "Кредобанк" (банк з польським капіталом).
"Бажання приватних банків, серед них з іноземним капіталом, приєднатися до програми свідчить про прозорі та зрозумілі методи роботи фонду. Незабаром клієнти нових установ-партнерів зможуть скористатися умовами програми", – сказав голова Офісу адміністрування проєктів міжнародного фінансового співробітництва Мінфіну Руслан Гашев.
Отже, тепер пільгові кредити під низькі відсотки можна отримати в семи українських банках: державних Ощадбанку, Укрексімбанку, ПриватБанку, Укргазбанку і приватних – ПУМБ, "Кредобанку" і банку "Львів".
Медгарант для українців: за кого держава заплатить найбільше
З 1 квітня 2020 року в Україні запрацює програма медичних гарантій. Це перелік медпослуг, за які платить держава. Програма включає в себе екстрену, первинну медичну допомогу, спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу, паліативну допомогу, реабілітацію, ведення вагітності та пологів, медичну допомогу дітям до 16 років – про це йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".
Аж ніяк не всі тарифи низькі. За стаціонарне лікування і пріоритетні послуги Національна служба здоров'я України (НСЗУ) готова платити більше. Пріоритетні послуги – це діагностика і лікування, спрямовані на виявлення новоутворень. Серед них:
- гістероскопія – 1965 грн за пацієнтів від 50 років;
- ЕГДС, гастроскопія – 749 грн за пацієнтів від 50;
- колоноскопія – 944 грн за пацієнтів від 40 років;
- цистоскопія – 802 грн за пацієнтів від 50 років;
- бронхоскопія – 969 грн за пацієнтів від 50 років;
- мамографія – 204 грн за пацієнтів від 40 років;
"Згідно з рекомендаціями ВООЗ, такі процедури повинні проводитися для тих пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку новоутворень, а це переважно люди від 40 або 50 років. Для оплати цієї послуги НСЗУ пацієнт повинен мати направлення на проходження такої процедури від лікаря первинки або закріпленого лікаря" , – пояснює Нацслужби здоров'я.
Для пацієнтів, що віком молодші, послуги повинні оплачуватися з амбулаторного пакету.
Найбільше заплатять за медичну допомогу передчасно народженим або новонародженим з хворобами – від 26 087,72 до 98 533,82 грн. На променеву терапію онкохворому НСЗУ перерахує лікарні 30 327 грн. За вилікуваний туберкульоз – 20 663 грн, на лікування інсульту – 19 332 грн, інфаркту – 16 000 грн. Тариф на хіміотерапію – 17 843 грн.
Відшкодування вартості інших послуг (менше 10 тис. грн):
- 8136 грн – пологи;
- 7865,64 грн – стаціонарна паліативна допомога;
- 6554,73 грн – медреабілітація дорослих і дітей з ураженням опорно-рухового апарату;
- 5931 грн – лікування пневмонії.
- 4563 – операції в стаціонарі або лікування в стаціонарі без хірургічного втручання. Можуть застосувати коефіцієнти, залежно від складності лікування;
- 3052 грн – гострий апендицит;
- 2911 грн – лікування діабету;
- 1500 грн – діагностика, лікування та супровід людей з ВІЛ;
За всі перелічені послуги платитиме Національна служба здоров'я України. Якщо раптом у лікарні натякнуть на оплату або видадуть список того, що треба докупити, потрібно зателефонувати на гарячу лінію НСЗУ 1677.
Більшість пенсіонерів отримують пенсію, яка нижче за прожитковий рівень
82,7% пенсіонерів отримують пенсію до 4 тис. гривень, що нижче за фактичний прожитковий мінімум. Про це розповіли в пресслужбі Міністерства соціальної політики. Заступник міністра соціальної політики Наталія Ненюченко пояснює такий стан справ солідарної пенсійної системою, тіньовою зайнятістю і тіньовими виплатами заробітної плати.
Вона також зазначила, що лише 5% українців, що працюють, беруть участь у системі недержавного пенсійного забезпечення, при цьому більшість платить внески нерегулярно і в недостатньому розмірі.
" 82,7 відсотка пенсіонерів отримують пенсію до 4 тисячі гривень, а це нижче фактичного прожиткового мінімуму, є головною проблемою, яка потребує вирішення", – заявила заступник міністра.
Ненюченко розповіла, що міністерство розробило проєкт концепції, реалізація положень якої могла б розв'язати проблему.
"Реалізація її положень сприятиме спрощенню системи солідарного пенсійного страхування, посиленню стимулів до сплати єдиного соціального внеску та виведенню з тіні доходів. Стимулюватиме до накопичень на власну старість і ... захищатиме від зловживань у фінансовому секторі", – резюмувала заступник міністра.
Українцям вигадали "новий" податок: за що і скільки потрібно платити
Днями в ЗМІ з'явилася інформація про те, що нібито відтепер українці зобов'язані декларувати всі свої доходи і сплачувати з них податки. Зокрема і з коштів, перерахованих з однієї банківської картки на іншу. За порушення – штраф 25% від суми податку на перший раз і 50% – у разі "рецидиву". Плюс, звісно ж, треба сплатити податок.
Але, як з'ясував сайт "Сьогодні", по-перше, насправді це зовсім не нововведення, а багаторічна вимога Податкового кодексу. По-друге, мало хто її виконує через слабкий контроль з боку фіскальних органів. По-третє, до самого законодавства багато питань, бо воно прописано нечітко. І по-четверте, можливе введення тотального контролю за всіма електронними платежами українців змусить їх платити податки навіть з доходів, які доходами не є – наприклад, повернення боргу, але не готівкою, а на банківську картку.
Інформацію про введення "нового" податку спростували в Державній фіскальної службі (ДФС).
"Оподаткування буде здійснюватись виключно у випадках, передбачених чинним законодавством", – підкреслили в пресслужбі ДФС.
За що потрібно платити податки і які проблеми слід вирішити в податковому законодавстві, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" .
В Україні продадуть три збиткові порти
Поки порти "Херсон" і "Ольвія" передають у концесію, три інші морпорти готують до приватизації. Про це повідомили у Фонді державного майна (ФДМ) України. Йдеться про "Усть-Дунайськ", "Скадовськ" та "Білгород-Дністровський".
"Рішення щодо двох ухвалили ще в грудні минулого (2019 го. – Ред.) року, і ці активи фігурують у повному приватизаційному переліку. Щодо порту "Білгород-Дністровський" готуємо спільно з Міністерством інфраструктури документацію, і найближчим часом також буде відповідне рішення", – зазначили у відомстві.
Морські порти вирішили приватизувати через те, що їхня робота є збитковою. За даними ФДМ, ці морські порти не заробляють навіть для того, щоб виплатити зарплати своїм працівникам.
Нагадаємо, що в жовтні-2019 президент Володимир Зеленський підписав закон про концесію. Документ вносить зміни в 25 законодавчих актів України. Передбачається, що новий закон дасть змогу розвивати інфраструктуру країни за приватні гроші, не виводячи її з держвласності. При цьому умови концесії портів "Херсон" і "Ольвія" серед іншого передбачають, що нинішні працівники підприємств отримають гарантоване працевлаштування без права звільнення протягом п'яти років: