фото mns.gov.ua
Трагедія на звалищі під Львовом, де тисячотонний зсув сміття забрала життя трьох людей, в черговий раз нагадала про проблему з накопиченням відходів в Україні. За останніми даними Держстатистики, в країні вимагають переробки 12,5 млрд тонн промислових і побутових відходів, або близько 300 тонн на одного українця. Плюс ще 2 млрд тонн в Криму і на окупованому Донбасі, які статистика з 2014 року не враховує. І кількість сміття з кожним днем збільшується! Якщо перерахувати в кубометри – вже маємо гору побутового сміття, відходів і відвалів промвиробництва діаметром близько 20 км в підставі і заввишки в 10 км – це вище Евересту!
Схаменулися. Після трагедії на Львівщини міністр екології Остап Семерак розпорядився перевірити всі звалища в Україні. За його словами, загибель людей стала наслідком неправильного поводження з відходами. "Сьогодні ні органи місцевого самоврядування, ні держекоінспекція не можуть назвати точної кількості звалищ. В якому вони стані, бачимо на власні очі. Потрібен перелік звалищ, які вимагають закриття", – заявив Семерак і запевнив, що вони спільно з ЄБРР до кінця року підготують два документа: стратегію і національний план поводження з відходами.
ЕКОЛОГИ. Захисники природи налаштовані скептично, мовляв, просто документи без фінансування нічого не дадуть, потрібні десятки мільярдів гривень на проблему зі сміттям, яких в бюджеті немає. "Насправді відходів більше в рази, ніж за статистикою, – впевнена президент Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Крім шести тисяч законних звалищ в Україні налічується понад 35 тисяч нелегальних, площа яких – 12 тис. кв. км. Для поліпшення екоситуації необхідно ввести роздільний збір побутових відходів, посилити відповідальність виробників за вивезення та переробку відходів і створити електронний реєстр полігонів, включаючи нелегальні, і нарешті почати масово будувати сміттєспалювальні заводи".
ЩО НА ЗВАЛИЩАХ. За даними статистики, більшість відходів на звалищах країни промислові, а й кількість побутового сміття вражає – кожен з українців викидає до 250-270 кг на рік. І лише 2-3% утилізуються, інші накопичуються (див. інфографіку). Незважаючи на те, що майже 80% відходів – це пуста порода від видобутку і переробки корисних копалин, відходи рослинного і тваринного походження, які відносяться до 4-го класу небезпеки (екосистема відновлюється за три роки. – Авт.), заспокоюватися рано. Адже на полігонах є і куди більш небезпечне сміття. Наприклад, відходи чорних металів і опади промстоков, побутові відходи 3-го класу небезпеки – їх по 2%. А є ще й смертельно небезпечні відходи 1-го і 2-го класів, після яких екологія практично не відновлюється (в основному це з'єднання органічної і неорганічної хімії і важкі метали). Їх всього 2%, і вони, на щастя, знешкоджуються. Але, за словами екологів, віднести те, що зберігається на міських полігонах, до 3 класу небезпеки, можна дуже умовно. Оскільки там зберігаються і забруднюють екосистему сотні тонн використаних батарейок, акумуляторів, будвідходів, лаків, фарб, які люди викидають на звалища, замість того щоб здавати на утилізацію.
За підрахунками Держстатистики, в рік на звалищах виявляється 3,1 тис. т автомобілів (близько 3000 штук), з яких утилізовано 3%, 42 тис. т пластика – утилізується 5%, 22,3 тис. т скла – утилізується 10%, 22,9 тис. т гуми – утилізується 28%, 111 тис. т папери-утилізовано 50%.
У світі: сортують і купують сміття
В Європі роздільний збір сміття впроваджений в 1980-х. Контролюють "батогом і пряником". Наприклад, в Німеччині, не тільки штрафують за порушення правил сортування на сотні євро (є "сміттєві" поліцейські), але і платять за збір і здачу на переробку відходів. Дітей вчать, як правильно викидати відходи і чому це потрібно робити. У Нідерландах, Іспанії та Італії громадянам, активно беруть участь у програмі роздільного збору сміття, видають купони еколояльності, що дають знижку на оплату компослуг. Все це набагато спрощує переробку сміття, так як сортування – найбільш трудомістка частина роботи, і знижує потребу у величезних площах під звалища. До половини відходів (несортовані) спалюється, потужність середнього заводу – 500 тис. тонн сміття на рік. У Німеччині заводи є в більшості великих міст, (у нас, наприклад – один на всю Рівненську область (потужність – 140 тис. т). Після спалювання залишається 25% шлаку, який використовується для будівництва доріг, а тепло від згоряння йде на вироблення пара для станцій комунальної енергетики. Наприклад, в Берліні за рахунок сміття обігріваються і отримують струм 12% домогосподарств. А шведи, переробні 96% своїх відходів, вже п'ятий рік закуповують (!) сміття в сусідній Норвегії.