Грошей, начебто, додається, а
Зараз українці витрачають на товари та послуги 94 % заробленого і лише 6 % відкладають, підрахувала Держслужба статистики за підсумками півріччя. Рік тому ми витрачали менше – 90,8 % заробітків, два роки тому – 89,2 % .
Експерти бачать тенденцію до збільшення витрат в тому, що найбільш затребувані товари і послуги, перш за все це продукти і ліки, а також витрати на проїзд, дорожчають швидше, ніж показує середня інфляція по країні. Навіть збільшення середніх зарплат за три роки в 1,7 рази позбавила змоги зберегти більше, навпаки – витрати зросли.
Витрати
За даними Держстату, всі українці витратили за перше півріччя понад 442 млрд грн ( див. інфографіку ). Якщо врахувати, що в країні більше 16 млн домогосподарств, кожне з яких в середньому налічує 2,58 людини, то дохід на одне домогосподарство становить близько 4600 грн / міс. З них на продукти йде 1850 грн / міс ., а, наприклад, на проїзд – 460 грн / міс ., на шкідливі звички – 330 грн / міс ., на ліки – 280 грн / міс .
Цифри приблизні, тому що в селі за рахунок городу на їжу витрачають менше, ніж в місті. Також не всі вживають алкоголь, не всі курять, у всіх різне здоров'я. Цікавіше інше: на тлі великих витрат на їжу і транспорт люди витрачають в сім разів більше грошей на спиртне і сигарети, ніж на освіту !
Експерти
Економісти кажуть, що перерозподіл витрат на користь продуктів говорить про зниження рівня доходів населення. " Нехай падіння невелике, але це факт: українці стали менше відпочивати, їздити, перш за все на особистому транспорті, і більше витрачати на щоденні нагальні потреби, – аналізує економіст Іван Нікітченко. – У той же час ми не хочемо кидати курити і вживати спиртне: з статистики видно, що, незважаючи на зростання акцизів, частка витрат на сигарети залишається на стабільному рівні " .
Президент Украналітцентру Олександр Охрименко згоден з тим, що народ трохи затягнув пояси, незважаючи на номінальне зростання зарплат: " Ціни на продукти, перш за все вищого гатунку, ростуть швидше середньої інфляції в країні, тому люди змушені не тільки більше витрачати на їжу, але і переходити на більш дешевий асортимент " .
А от зниження витрат на освіту Охріменко пояснює не небажанням українців вчитися, а зменшенням кількості студентів через демографічні причин: " Три роки тому студентів було 400 тис ., зараз – 320 тис ., а число бюджетних місць залишилося тим же, значить, менше контрактників " .