/ Фото: AFP
У четвер, 20 лютого, до Києва прибула і розпочала роботу технічна місія МВФ. Про це повідомили в представництві МВФ в Україні. Цей візит можна назвати несподіваним. Його буквально за день анонсував постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. Метою візиту він назвав "обговорення політики, спрямованої на досягнення потужного зростання і забезпечення стабільності". Зі сказаного можна зробити висновок, що МВФ не повністю влаштовують темпи реформ.
Цю думку Йоста Люнгман досить чітко озвучував напередодні під час макроекономічної дискусії в Американській торговельній палаті. Він назвав три можливих сценарії розвитку України, перший з яких передбачає масштабні реформи, другий – часткові і третій – відкат реформ. За оцінкою представника МВФ в Україні, зараз Україна реалізує сценарій, який розташований десь посередині між другим і третім.
Нагадаємо, 17 лютого завершилася дія програми stand-by, яка була відкрита для України наприкінці 2018-го року, але, як і всі попередні, виконана не в повному обсязі. З 3,9 млрд доларів Україна отримала за цією програмою тільки 1,4 млрд. Після чого через невиконання умов і вибори надання кредитних траншів було призупинено. А зараз Україна перебуває в очікуванні відкриття нової кредитної лінії – вже за програмою розширеного фінансування (EFF). За заявами уряду та оцінками експертів, ця програма важлива для України не стільки розміром кредиту (йдеться про 5,5 млрд доларів – приблизно таку ж суму Україна мусить виплатити Фонду поточного року в рахунок погашення попередніх кредитів), скільки для підтримки іміджу надійного партнера. Багато інвесторів розглядають співпрацю з Міжнародним валютним фондом як маркер економічної стабільності і хороших перспектив країни, що є для них вагомим аргументом при виборі об'єктів вкладення капіталу. А Україні для економічного ривка, як повітря, необхідні серйозні інвестиції. І не в держоблігації, а в реальний сектор.
Наочним прикладом уповільнення реформ є робота парламенту останнім часом. Як писав сайт "Сьогодні", депутати з опозиції закидали законопроєкт про відкриття ринку землі тисячами правок, "законодавчим спамом", тому ухвалення одного закону може розтягнутися на кілька місяців.
Водночас про "земельний закон" в МВФ говорять як про одну з умов відкриття нової кредитної програми. До того ж, очікує свого розгляду парламентом так званий "антиколомойський" законопроєкт, який мусить гарантувати, що банки, на порятунок яких були витрачені державні кошти, не повернуться до колишніх власників. Про необхідність ухвалення такого закону МВФ також не втомлюється повторювати. А до закінчення розгляду всіх правок до земельного закону цей пункт "домашнього завдання" для України точно залишиться невиконаним.
Чи варто в такій ситуації розраховувати на швидке отримання грошей від МВФ? Якщо ці вимоги не будуть зняті – дуже сумнівно. Якщо ж мета була підстьобнути реформи, то які саме?
"Теперішня місія МВФ прибула для вирішення технічних питань, і це варто розглядати як провісника виділення коштів. Минулого тижня відбулася зустріч президента України та голови МВФ. Ймовірно, Георгієва отримала необхідні їй підтвердження, що реформи тривають по черзі. Це дало зелене світло для наступного кроку обговорень. Також не можна виключати, що сам факт появи місії МВФ в Україні підстьобне темпи ухвалення земельної реформи, яку теперішній глава місії називає наріжним каменем довгострокового економічного зростання країни", – вважає керівник EXANTE Україна Володимир Позній.
На пресбрифінгу МВФ буквально за тиждень до візиту технічної місії до Києва, 13 лютого, представник Фонду Джеррі Райс прямо не відповів на питання про важливість ринку землі в Україні для продовження співпраці з МВФ. А ось Йоста Люнгман, говорячи про сценарії розвитку України, дійсно підкреслював важливість саме цього питання. Як випливає з його презентації, повне відкриття ринку землі, тобто зокрема для іноземців, забезпечить Україні швидкий економічний успіх (звичайно, поряд з проведенням інших реформ), часткове відкриття (тільки для українців) – означає можливість помірного підйому економіки. А ось відмова від земельної реформи буде розглядатися Міжнародним валютним фондом як "відкат".
Незважаючи на це, Україна не має наміру допускати найближчим часом іноземців до купівлі землі.
Водночас виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко не пов'язує приїзд технічної місії МВФ із земельним питанням.
"Земельне питання піднімається, але воно не є критерієм. Воно взагалі винесено за межі обговорення з Міжнародним валютним фондом, – запевняє Олег Устенко. – Технічна місія мала приїхати, тому що Україна близька до підписання програми з МВФ, а з моменту попереднього візиту була тривала перерва".
Олег Устенко не зміг відповісти на питання, чи буде МВФ очікувати, поки Україна ухвалить закон, який гарантує неповернення націоналізованих банків колишнім власникам.
"Мені складно сказати. Триває переговорний процес. Банківський закон – дійсно важливий момент для МВФ. Але це насамперед і в інтересах України – спробувати включити механізм захисту грошей платників податків, які були вже витрачені для того, щоб націоналізувати ці банки і вливати туди додатковий капітал. У законопроєкті йдеться не про один банк, а про всі. І тут інше питання має виникнути: чому Міжнародний фонд так сильно затягнув з вимогами щодо цього закону і не ставив цю умову раніше? На мій погляд, це було б абсолютно логічно, враховуючи, що рішення приймав попередній парламент і попередній Кабмін. Це питання потрібно було вирішити вже давно", – говорить Олег Устенко.
Водночас радник президента визнав, що МВФ не поспішає з новою програмою, але не вважає це критичним.
"Попередня програма розширеного кредитування була розрахована на 15 млрд доларів, а в цій йдеться про суму втричі меншу. Тому, я так розумію, і немає особливого поспіху. Зараз ніхто не говорить про терміни. Триває просто робочий процес", – говорить він.
Зі слів Олега Устенка, крім банківського закону для МВФ важливі також питання, пов'язані з бюджетом.