МВФ рекомендує бути стриманішим з боргами. Фото: bb.lv
За даними Міжнародного валютного фонду (МВФ), загальносвітовий борг нефінансового сектора досяг $ 152 трлн. За 100 років він збільшився вдвічі. При цьому обов'язок збільшується: 2002 року він становив 200% загальносвітового ВВП, а 2015 року – вже 225%. Поки що немає жодного способу виміряти, наскільки небезпечно збільшення цей показник, але МВФ вже попереджає уряди країн світу про необхідність знизити обсяг запозичень, зазначає CNBC.
Після світової фінансової кризи 2008-2009 років центральні банки різних країн ввели рекорд низькі базові ставки, чим скористалися багато компаній, які збільшували кредитний портфель, – і рівень закредитованості корпорацій сильно зріс.
Сформована в фінансовому світі практика низьких відсоткових ставок пригнічує бажання компаній виплачувати борги, навіть якщо на даний момент це для них не складає труднощів, тому багато хто відкладає закриття кредитів в очікуванні підвищення інфляції.
МВФ попереджає, що дефляція часто призводить до збільшення боргового тягаря, що, в свою чергу, веде до погіршення економічного зростання і продовження стану дефляції.
У політиків залишається все менше можливостей ефективних дій для скорочення рівня боргу, особливо після фінансової кризи, тому МВФ закликає до спільного застосування фіскальних, грошово-кредитних і структурних рішень, щоб максимізувати їх вплив.
Говорячи про потенційно найпроблемніші області, МВФ повідомляє, що приватний борг високий не тільки в країнах з розвиненою економікою, а й серед кількох "системно значущих" країн з ринковою економікою, а саме в Бразилії і Китаї.
Хоча борги країн становлять лише близько однієї третини від загальносвітового, в доповіді також повідомляється про істотне збільшення цієї частки після 2010 року – коли країни почали відновлюватися після фінансової кризи.
У піврічному фінансовому моніторингу МВФ неодноразово відзначалася вирішальна роль фіскальних органів у створенні стабілізуючого клімату, в якому за умови економічного зростання можна безпечно зменшувати глибину і тривалість потенційного фінансового спаду, викликаного занадто великою кількістю запозичень.
Зниженню держборгу можуть посприяти фінансові перетворення, спрямовані на скорочення дефіциту бюджету, зростання ВВП (шляхом підвищення продуктивності), підвищення цільового орієнтиру по інфляції, а також реструктуризація боргу.
Як приклад, коли ослаблена банківська система стала перешкодою для успішного скорочення частки позикових коштів, МВФ називає Європу. Проведена Європейським центральним банком останніми роками політика кількісного пом'якшення стала приводом для багатьох компаній збільшити обсяг боргів.
Негативна базова ставка протягом тривалого часу призводить до того, що депозити стають невигідними вже не тільки для великих корпорацій, але і для фізичних осіб, а кредити, навпаки, стають все привабливішими. Монетарна політика ЄЦБ, судячи з усього, навряд чи зміниться до середини 2017 року. Також МВФ виділив Китай як країну, в якій спостерігається ризиковано високий рівень корпоративного боргу, особливо на ринку нерухомості.