Фото: pixabay.com
Те, що відбувається зараз у взаєминах найбільших держав, все частіше називають світової торговельною війною. І початок її було покладено, судячи з усього, коли американський президент вирішив розпочатити виконання своєї передвиборчої обіцянки "зробити Америку знову великою".
Одним із заходів щодо поверненню величі країні Дональд Трамп обрав те, що в одних випадках називається захистом вітчизняного виробника, а в інших – протекціонізмом. Грань між цими двома поняттями одного і того ж явища досить тонка. І, незважаючи на те, що всі країни будують власну політику на принципах захисту внутрішнього ринку, "протекціонізм" у виконанні інших вони вважають негативним явищем, яке перешкоджає міжнародним принципам торгівлі.
Можна сказати і так, що захист внутрішнього ринку в помірних дозах торгові партнери зазвичай готові терпіти, але коли вона починає дуже вже міняти закладені торгові взаємини, трапляються конфлікти. Той конфлікт, який почався в минулому році між найбільшими гравцями різних континентів, покищо не думає вщухати і, за словами експертів, може вилитися в нову світову економічну кризу.
"Винні" пральні машини?
Загострення млявого протистояння між великими гравцями намітилося ще в минулому році, коли американський президент ввів нові мита на імпорт пральних машин і сонячних батарей з Азії. Ці обмежувальні заходи були не першими торговими санкціями. Але тоді від Трампа вперше прозвучала загроза торговельної війни.
Хоча справжнім початком торгової війни, мабуть, можна вважати мита на сталь і алюміній, про які в США заговорили ще взимку. Трамп заявив, що імпорт цих товарів вбиває американську промисловість. І на початку березня підписав указ про введення 25%-го мита на сталь і 10% -го – на алюміній.
Такий крок негативно сприйняли як в Китаї, так і в Європі, і в інших країнах світу, які поставляли цю продукцію для американської промисловості. На адресу США полетіли звинувачення в протекціонізмі. І загрози заходів у відповідь проти США.
Тепер про перспективи повноцінного світової торгової війни активно заговорили.
"Стає очевидним, що ми зіткнулися з набагато більш високим і реальним ризиком виникнення торгових бар'єрів по всьому світу. Ми не можемо ігнорувати цей ризик, і я закликаю всі сторони ретельно зважити і обдумати цю ситуацію. Як тільки ми підемо цим шляхом, повернутися буде дуже складно. Принцип "око за око" зробить нас сліпими, і світ опиниться в глибокій рецесії. Ми повинні докласти всіх можливих зусиль, щоб уникнути падіння перших кісток доміно. Доки ще є час", – заявив генеральний директор Світової організації торгівлі організ ції Роберто Азеведо.
Але маховик взаємних заборонних заходів тільки починав розкручуватися.
Справжні причини розгорається всесвітнього конфлікту озвучила єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем.
"Корінна причина проблем в цих двох секторах є глобальним надмірним потенціалом, викликаним неринковим виробництвом", – сказала вона.
США – Китай
Незважаючи на те, що Китай і США один для одного є найбільшими торговельними партнерами і навряд чи зможуть обійтися один без одного без серйозного збитку для власних економік, їх відносини напружені давно. США звинувачує Китай в комерційному шпигунстві проти американських компаній
і постачанні товарів з комплектуючими з США в ті країни, проти яких Америка ввела обмежувальні санкції.
На додаток до мит на метали, які серйозно зачіпають китайський ринок, 23 березня 2018 року Дональд Трамп підписав меморандум "Про боротьбу з економічною агресією Китаю", який передбачає ряд інших "заходів впливу" на основного торгового партнера. Окремі мита вводилися на 1,3 тис. Товарів з Китаю, зокрема на продукцію авіа- і машинобудування, техніку, ліки, медичне обладнання та багато іншого. Було заявлено, що розмір "покарання" для Китаю – 50 млрд доларів рік.
Китай також вирішив огризнутися, ввівши мита на товари з США. І результати цього "обміну санкціями" непомітно позначилися на великих світових виробниках. Зокрема, китайський виробник і світовий постачальник мобільних телефонів ZTE на початку травня ледь не опинився на межі банкрутства через те, що в США заборонили компаніям поставляти їй комплектуючі. Цю компанію (і не лише) Америка запідозрила в поставках телефонів з американськими комплектуючими до Іраку та Північної Кореї.
В середині травня відбулися переговори віце-прем'єр-міністра КНР Лю Хе і голови Мінфіну США Стівена Мнучіна. Сторони заявили, що домовилися припинити торгову війну і перестати обмінюватися митами.
На початку червня Китай заявив, що знижує ввізні мита більш ніж на 1,4 тис. найменувань товарів народного споживання з 1 липня. А 15 червня США ... розширили список китайських товарів, які обкладаються підвищеними митами. Китай також відступився і ввів мита на 545 американських товарів, на суму понад 33 млрд доларів. Вони повинні вступити в силу з 6 липня.
Надії на перемир'я в торговельній війні, судячи з усього, не виправдалися.
США – Євросоюз
В ЄС також пообіцяли дати "рішучу відповідь" американським митам.
"Протекціонізм не може бути відповіддю на нашу загальну проблему в сталеливарному секторі. Замість того, щоб пропонувати рішення, цей крок може тільки погіршити ситуацію. Протягом десятиліть ЄС був близьким союзником по безпеці США. Ми не будемо сидіти склавши руки, в той час як наша галузь стикається з несправедливими заходами, які ставлять під загрозу тисячі європейських робочих місць", – заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Спочатку ЄС намагався обмежитися погрозами про підвищення податків для американських компаній. Потім – демонструвати виняткову миролюбність.
"ЄС ні з ким не перебуває в стані війни, і ми не хочемо її. ЄС – виключно мирний проект, в тому числі в сфері торгівлі", – заявляла, наприклад, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні.
Але в червні ЄС таки вирішив вплутатися в торгову війну. Зокрема, з 22 червня ввів 25%-ве мито на товари з США. Не лише на продукцію зі сталі та алюмінію, але і на багато іншого. На мотоцикли, одяг, спиртне і сигарети, продукти харчування та інші товари. Обсяг санкцій оцінений приблизно в 3 млрд євро.
При цьому США внесли вклад не лише до економічного ослаблення ЄС, але і до політичного. У Білому домі досить прозоро натякнули, що готові надати виняткові торгові умови Великобританії, якщо вона вийде з ЄС.
Інші країни
Через сталь та алюміній США примудрилися посваритися не лише з Китаєм і ЄС, а й з іншими країнами. У тому числі з партнерами по Північноамериканській зоні вільної торгівлі (NAFTA) – Мексикою і Канадою. Втім, вихід США з NAFTA – ще одна передвиборна обіцянка президента США, так що дивуватися цьому не варто.
Росія, що входить в число країн, на які американські мита були спрямовані перш за все, спочатку традиційно бравувала: санкції нам байдуже. Мовляв, навіть при такій націнці, сталь з РФ буде дешевша американської. Однак, сказавши одне, зробила зовсім інше. Як це часто з нею трапляється. Зараз Росія готує санкцій проти США майже на 100 млн доларів. Стурбованих росіян, які ще через колишні санкції – за загарбницьку політику своєї країни – втратили доступ до багатьох товарів з цивілізованих країн, Кремль намагається заспокоїти. Мовляв, санкції будуть накладені тільки на ті товари США, які можна замінити російськими аналогами.
США і Україна
Експерти відзначають, що через торгову війну світові ціни на метал зросли. А оскільки Україна входить до числа найбільших експортерів металопродукції, для неї, як і для інших великих гравців, підвищення світових цін на експортні товари вигідно. Це має позитивний вплив і на курс гривні, і на зростання економіки в цілому.
Окрім того, Міністерство економіки заявляло, що вони сподіваються домогтися від США виключення України з групи країн, на які поширюються санкції.
Однак, якщо торгова війни триватиме довго, постраждати можуть багато світових ринків і багато економік. Так, з-за торгової війни між Китаєм і США днями обвалилися азіатскі біржі
. Подорожчання нафти в останні дні також пояснюють саме панічною реакцією на загальну "перестрілку" санкціями. А зростання цін на нафту, як відомо, тягне за собою подорожчання багатьох товарів і послуг.
Всесвітній банк на початку червня опублікував черговий прогноз, в якому говориться, що "широкомасштабне збільшення обмежувальних заходів у торгівлі в усьому світі може призвести до серйозних негативних наслідків для глобальної торгівлі". За прогнозами СБ, світові потоки торгівлі можуть знизитися на 9%. Останній раз подібне відбувалося під час глобальної фінансової кризи 2008-2009 років.
В Україні ситуація ускладнюється тим, що економіка ще не повністю оговталася від попередньої кризи, до того ж ослаблена війною.
На думку аналітиків Світового банку, найсерйознішу шкоду під час цієї кризи отримають сільське господарство і харчова промисловість.