Мінфін в Раді розповів про зміни в податковій реформі. Фото: Pixabay
Засідання парламентського комітету з питань податкової і митної політики, яке проходило 7 вересня, ледь не закінчилося конфліктом. Яблуком розбрату знову стала податкова реформа, оновлений проект якої представив міністр фінансів Олександр Данилюк. За його словами, в уряді ведеться постійна доробка того законопроекту, який Мінфін анонсував ще в середині серпня. Тому суть внесених до нього пропозицій постійно змінюється, пише Forbes.
Втім, для присутніх на засіданні членів комітету, а також для представників ініціативних груп, задіяних в роботі над податковою реформою, цей документ став сюрпризом. Причому нова версія поправок до Податкового кодексу викликала навіть більше запитань, ніж попередня. Особливо в частині оподаткування малого бізнесу і трансфертного ціноутворення.
Загальна риторика мінфінівської концепції залишилася колишньою: максимум змін в адмініструванні, мінімум – в податковій базі. Як і раніше, левову частку повноважень отримає Міністерство фінансів, в тому числі і бази даних, якими на сьогодні управляє Державна фіскальна служба. Перевірки санкціонуватимуться тільки на рівні областей і проводитися відповідно до затвердженого і оприлюдненого плану-графіка.
Нововведення в сфері оподаткування прибутку і ПДВ – точкові. З ключового – прискорена амортизація для 3, 8-16 груп основних засобів (хоча бізнес вважає, що це не особливо допоможе притоку інвестицій) і податкові канікули для новостворених компаній на термін до 5 років. Про податок на виведений капітал – як і раніше, ні слова.
З ПДВ з'явиться єдиний публічний реєстр відшкодування, переплати з цього податку повертатимуться тільки на спецрахунки підприємств (на жаль, проблема з вимиванням оборотних коштів платників податків все одно не вирішується), а граничний термін реєстрації податкових накладних та коригувань до них збільшиться вдвічі – зі 180 до 365 днів.
Повернувся уряд і до трансфертного ціноутворення, вирішивши вивести із зони дії вимог ТЦО малий і середній бізнес. Для цього річний дохід платника, який повинен звітувати про контрольованих операціях, збільшується з 50 до 150 млн гривень, а обсяг операцій з одним контрагентом – з 5 до 10 млн гривень на рік. Питання в тому, що в Україні механізм ТЦО досі недієздатний. І логічніше було б подавати подібні зміни в пакеті із законопроектами по деофшоризацію, про які йшлося ще на початку літа. Але оскільки боротьба з офшорами зведена нанівець, від косметичних правок в частині трансфертного ціноутворення особливого толку не буде.
"Єдиний" під загрозою
Змінюється підхід в оподаткуванні доходів малого і середнього бізнесу. Мінфін пропонує підприємцям вибирати одну з трьох моделей. Перша – індивідуальна діяльність зі сплатою фіксованого податку. Вона не вимагає реєстрації СПД та підходить тим, хто торгує в роздробі, надає послуги населенню, займається народними промислами. Обсяг річного доходу – еквівалент 250 мінімальних зарплат (зараз це трохи менше 350 тисяч гривень), ставка оподаткування – 10% МЗП на місяць. При цьому залишається зобов'язання сплачувати єдиний соцвнесок.
Друга модель призначена для тих, хто веде незалежну професійну діяльність та залучає найманих працівників. Обсяг річного доходу буде обмежений 5000 мінімальних зарплат (близько 5,5 млн гривень), а ставка податку – 18% від отриманого прибутку. Для таких підприємців передбачено спрощений облік, а також річний звітний період.
Третя модель оподаткування, фактично, аналог діючої системи сплати ПДФО для малого бізнесу, який з яких-небудь причин не може працювати на єдиному податку. Поширюється на підприємців з доходом понад 4000 мінімальних зарплат на рік, які є платниками ПДВ на загальних підставах. Об'єкт оподаткування – прибуток за ставкою 18%. Передбачено ведення повноцінного обліку та внесення авансових платежів з ПДФО кожен квартал.