МВФ може дати Україні новий "маяк". Фото: AFP
Е-декларації, оголили мільярди готівки у депутатів і чиновників, можуть вдарити по пересічних українцях, вважають експерти. На думку фахівців, іноземні інвестори та фінансові організації були шоковані багатствами українських можновладців, тому не виключені нові вимоги, зокрема, від Міжнародного валютного фонду (МВФ), пише UBR.
Так, виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко допускає появу запитань до наших владі з боку FATF – Групи розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей (Financial Action Task Force). А також зі МВФ, від якого Україна розраховує до кінця року отримати ще один транш в $ 1,3 мільярда. МВФ може наполягти на доповненні Меморандуму новим умовою – про посилення вимог до готівкових розрахунків в Україні.
"У пакеті МВФ це питання може бути заявлений як структурний маяк. Треба тільки внести правки в поточний Меморандум про співпрацю. У листопаді повинна приїхати місія і вони можуть внести це як маячок, обов'язковий для виконання. Така ймовірність дуже велика", – запевнив Устенко.
До чого готуватися?
У разі посилення готівкової вимоги у влади залишиться два варіанти дій, вважають експерти. Перший – реанімувати відкладений убік проект постанови Нацбанку про зниження в Україні максимальної суми готівкових розрахунків зі 150 тис. гривень до 50 тис. гривень: документ був готовий ще у вересні, але НБУ відклав його остаточне затвердження після громадського обговорення.
Другий вихід – в хід піде поки незатверджена постанова Верховної Ради №5117 ("Про антикорупційні заходи легалізації доходів"), яке вже два місяці знаходиться в парламенті. У цьому документі прописані ще більш жорсткі вимоги: знизити максимальний ліміт готівкових розрахунків до 10 мінімальних зарплат: сьогодні це 14,5 тис. гривень, а в разі підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року сума зросте до 32 тис. гривень.
Сьогодні НБУ як єдиний регулятор, який відповідає за грошовий ринок, має право приймати своє рішення, підкреслюють юристи. Адже постанови Ради – це не закон, і його юридична сила слабкіша.
"У проекті парламентської постанови Нацбанку рекомендують встановити ліміт розрахунків, але це не обов'язок НБУ. Якщо ухвалили і затвердять, регулятор прийме її до розгляду. Але може дати висновок профільного Комітету Верховної Ради про те, що введення такого ліміту передчасно", – прокоментував керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегіда.
Інша справа, що НБУ – одна з небагатьох структур, яка найактивніше слідує рекомендаціям МВФ. А якою буде реакція Фонду і яку суму ліміту він може обумовити – поки невідомо. На заході мінімальна суми кеш-розрахунків 1 тис. євро, що цілком можливо, можуть виставити нам орієнтиром (і це буде відповідати 10 мінімальних зарплати в 2017 році).
Щоб МВФ не вимагав зниження готівкового ліміту до еквівалента 1 тис. євро, експерти рекомендують Нацбанку самостійно почати поетапне зменшення максимальної суми готівкових розрахунків. Спочатку з 150 тис. гривень до 100 тис. гривень, а потім і до 75 тис. гривень.
При цьому скорочення обсягів готівкового обігу повинна супроводжуватися, в першу чергу, виведенням зарплат із тіні і визначатися вигодою і безпекою безготівкових розрахунків. Інакше платежі ще сильніше підуть в тінь.
"Статистика покаже, що ніхто вище 50 тис. гривень не розраховується, але платежі будуть йти іншими шляхами. Не так складно, наприклад, продати диван не як одну одиницю, а як складові: чек на подушки, на розкладачку, на каркас. Це буде набагато гірше для економіки і знову – поза контролем держави", – зазначив старший економіст МЦПД Олександр Жолудь.