Фото: pixabay.
Найпростіший спосіб знизити навантаження на бюджет і налагодити ефективну роботу підприємств – приватизація. Але частина ДП заборонено приватизувати за законом, за іншими немає політичної волі, а ситуація, що склалася з держкомпаніями створює можливості для нечесного заробітку. Та й навколо самої приватизації існує чимало міфів. У серії публікацій ми розглянемо такі міфи, починаючи з популярної тези, що зміна керівництва ДП допоможе перемогти корупцію.
Дійсно, зміну керівництва ДП роками застосовують на практиці. Кожна зміна влади в Україні супроводжується призначенням нових керівників або заступників, у тому числі і на держпідприємствах. Але чи допомагає цей підхід викорінити корупцію? Відповісти на це питання допомагають такі приклади.
Нещодавно міністр розвитку економіки України Тимофій Милованов розповів про найбільший хабар, який йому пропонували за час роботи. Сума хабара – 10 млн доларів. Гроші пропонували за призначення потрібної людини керівником державного підприємства. Милованов не уточнив, про який саме ДП йдеться. Натомість міністр зазначив, що відмовив десяткам, а то й сотням подібних прохань. Звідси напрошується висновок, що в десятках і сотнях випадків керівництво держпідприємства хочуть використовувати в недобросовісних цілях.
А чотири роки тому публічний демарш влаштував інший міністр економіки – Айварас Абромавічус. Він зіткнувся з опором системи, інститутом "смотрящих" і за підсумком звільнився.
Зараз тиск бажаючих заробити за рахунок держпідприємств не нижче. Нещодавно спалахнув скандал, пов'язаний з одним із найбільш ласих шматочків держмайна – Одеським припортовим заводом.
Нещодавно НАБУ заявило про затримання підозрюваних при спробі дати хабар в розмірі 5 млн доларів голові ФДМ за призначення "потрібної" людини директором Одеського припортового заводу.
У Національному антикорупційному бюро безпосередньо стверджують, що більшість корупційних злочинів на держпідприємствах відбуваються за участю керівництва. Серед причин корумпованості топ-менеджерів ДП називають комплекс безкарності, прогалини в законодавстві, що ускладнюють доказ складу економічних злочинів, а також недосконалий процес призначення на керівні посади. В результаті тільки частина справ розслідується, ще менша частина доходить до судів і тільки 17% кримінальних справ відкривають проти керівників, решта – нижчі за посадою співробітники, на яких "спихають" схеми.
Більшість "схем" на держпідприємствах пов'язані з розкраданням майна та коштів, або із закупівлею товарів і послуг за завищеними цінами, або навпаки – постачанням продукції через посередників за цінами, значно нижчими за ринкові. В одному зі звітів НАБУ йдеться, що масштаб питання – збитки ДП на 18 млрд грн в 2019 році.
Результати корупційної діяльності керівництва окремих українських держпідприємств залишили слід в 65 країнах світу, повідомляють антикорупціонери.
"Прикладами кримінальних проваджень Національного бюро, розслідування яких привело детективів за кордон, є: заволодіння 247 млн грн ДП "АМПУ", нанесення 12,87 млн доларів збитків ВАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", нанесення 60,5 млн доларів збитків ВАТ "державна продовольчо-зернова корпорація", – повідомлялося в звіті НАБУ за підсумками 2018 року.
З останніх "досягнень" – ревізія на держпідприємстві "Конярство України" виявила розкрадань на 150 млн гривень, розпочато розслідування.
Керівництво змінюється – спокуси залишаються. Ось і виходить, що чим більше держмайна, тим більше спокуси заробітку на ньому і тим вище корупційні ризики. Таким чином досвід показує, що в українських реаліях викорінення корупції на держпідприємствах через зміну керівництва, на жаль, – міф.