Дрібний бізнес боїться: 14 головних міфів про касові апарати для ФОПів

23 листопада 2020, 15:36
Нардеп Данило Гетманцев розповів, чому PPO – це не страшно і не складно

/ Фото: Unsplash

Більшість упереджень щодо введення обов'язкових касових апаратів для представників малого бізнесу, через яке під Верховною Радою вже проходили протести, є забобонами і міфами.

Про це в своєму Telegram-каналі заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Реклама

"Фантазій у наших опонентів досить, тому ми й змушені спростовувати досить велику кількість міфів і відвертої брехні", – заявив нардеп і назвав ініціативу для фізосіб-підприємців (ФОП) "класною", "нормальною" та "абсолютно європейською".

Зокрема, Гетманцев навів приклади 14 тверджень про реєстраторів розрахункових операцій (PPO), які, за його словами, не відповідають дійсності.

1. РРО – це занадто складно і обтяжливо для малого бізнесу, особливо – для ФОП на спрощеній системі оподаткування. Наявність РРО вимагає найму бухгалтера.

РРО не створює ніяких проблем для реального ФОП, що працює в легальному полі, оскільки такий ФОП все одно веде облік своїх продажів для власних потреб. РРО дозволяє робити це навіть простіше. Небезпека виникає тільки для тих підприємців, які ведуть "тіньову" діяльність або взагалі виступають прикриттям для великого бізнесу, оскільки радикально зростають ризики продажу товарів без декларування реального доходу.
А програмне РРО ще простіше в роботі, ніж "фізичне".

Реклама

2. РРО повинні застосовувати платники єдиного податку I групи.

РРО не буде застосовуватися платниками єдиного податку I групи (найманих працівників немає, річний дохід – менше 1 млн грн). У неї входять роздрібна торгівля на ринках або надання побутових послуг населенню.

3. Платник єдиного податку повинен вести первинну документацію обліку товарів.

Не потрібно вести первинну документацію платникам єдиного податку, крім тих, хто здійснює продаж складної побутової техніки, лікарських засобів і ювелірних виробів (п. 3 ст. 12 Закону про РРО).

Для виконання вимог досить при продажу товару вказати ціну і кількість без необхідності програмувати або іншим чином вводити первинну документацію обліку товару (п. 11 ст. 3 Закону про PPO).

Реклама

Читайте також:

4. Скасування книги обліку доходів означає право податкового органу здійснювати перевірку первинної документації.

Платник веде облік доходів і витрат у вільній і зручній для нього формі, в електронному або паперовому вигляді, що і буде достатньою інформацією для податкового органу (ст. 296.1 Податкового кодексу України), а державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

5. Для підприємця введення в РРО великої кількості схожих груп товарів є обтяжливим і вимагає значних зусиль.

ДПС забезпечить можливість введення груп товарів у РРО для полегшення процесу введення даних (наприклад, при продажу будівельних матеріалів, сувенірів, біжутерії тощо.

6. Кожен підприємець повинен мати принтер. Це є значним матеріальним обтяженням для підприємця.

У підприємця немає обов'язку придбавати принтер при застосуванні програмного РРО – пункт 2 статті 3 Закону про РРО. Рішення про те, в якій формі (електронній чи паперовій) видавати чек, приймає продавець.

7. Кожен підприємець повинен купити "залізне" РРО.

Встановлювати "залізне" РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника необхідності немає. Програмне РРО надається податковою службою всім платникам безкоштовно. Програму необхідно скачати на свій смартфон (абз. 35 ст. 2 Закону про РРО).

8. Сервер податківців не витримає великого обсягу даних від програмного РРО.

З моменту введення PPO зареєстрували 49,9 тис. реєстраторів і 51 млн створених ними фіскальних чеків (близько 15 млн чеків щомісяця). Жодних технічних проблем, пов'язаних з обсягами трафіку і зберігання інформації, не відбувалося.

У податкової служби є достатній досвід у створенні та адмініструванні великих баз даних загальнонаціонального масштабу, вона впевнено впорається з адмініструванням PPO.

9. Перебуваючи у відпустці, підприємець не зможе закрити денний звіт.

Програмний РРО працює в режимі онлайн – тобто підприємець може закрити касу (подати денний звіт) незалежно від свого місцезнаходження.

10. Статус ринку і об'єктів на ньому не визначений – торгувати доведеться з РРО.

Торгівля на ринку підприємцем I групи не потребує застосування РРО. Правила торгівлі на ринках затверджені Наказом Міністерства економіки №57-188-84-105, а статус ринку надається за рішенням органу місцевого самоврядування.

11. Обов'язкове застосування РРО для складної побутової техніки не привело до позитивних результатів.

Згідно з даними Державної податкової служби, з моменту введення РРО техніки (в 2017-2019 роках) надходження від ПДВ збільшилися на 297%. Вивести галузь із тіні повністю не вдалося, але є потенціал.

12. Застосування РРО при продажу лікарських і медзасобів призвело до закриття аптек.

Дана інформація не відповідає дійсності. Кількість відкритих/закритих аптек до і після введення РРО знаходиться на одному рівні. До 1 вересня різниця між кількістю аптек до введення РРО (з 2018 року) і після зменшилася на 495 аптек, що обумовлюється виключно ситуацією на ринку. При цьому Україна поступається своїм країнам-сусідам по рівню навантаження на одну аптеку (до 2000 людей). У Польщі цей показник – 2800, в Угорщині – 4300, в Словаччині – 2700.

13. При проведенні програмування РРО необхідно вносити УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) для всіх товарів.

Вносити УКТ ЗЕД обов'язково тільки для підакцизної групи товарів (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).

14. Ризикові види діяльності не обґрунтовані.

Вони обґрунтовані високою прибутковістю предметів торгівлі, їх небезпекою при неконтрольованому обігу або масовістю. А тіньовий оборот таких товарів створює нечесну конкуренцію для легального бізнесу, який створює робочі місця і платить податки. Тому мова йде про про захист легального бізнесу від "тіньовиків".

Нагадаємо, що 17 листопада Верховна Рада знову відмовилася відстрочити вимогудо фізосіб-підприємців про використання касових апаратів на рік – до 1 січня 2022 року.

Тому сайт "Сьогодні" розбирався, наскільки реальним є ризик того, що малий бізнес в Україні перейде в тінь або закриється зовсім.

Відео: Сьогодні