/ Фото: Олександр Яремчук, Сьогодні
Не секрет, що кожна банкнота, що перебуває в обігу, має свій термін життя. Гривневі купюри великих номіналів – від 50 до 500 грн – живуть 5-10 років, дрібні – від 1 до 20 грн – 1-3 роки. Буває і менше, якщо гроші постраждали від недбалого поводження (випрані, розірвані і склеєні, залиті фарбою) або зіпсовані навмисне (наприклад, на портреті хтось домалював вуса). Зношені, старі банкноти, а також неплатіжні (про ознаки неплатоспроможності банкнот см. окремо) підлягають знищенню і заміні їх в обігу на нові. А враховуючи, що рахунок неплатіжним банкнотам в масштабах України йде на сотні мільйонів штук на рік, знищити їх швидко, законно (тобто не допустити зловживань) і без шкоди для екології (при спалюванні з фарби виділяються токсичні речовини) – завдання непросте. Як це відбувається, побачили журналісти "Сьогодні".
Грошова робота
Займаються перевіркою і утилізацією "вже не грошей" в Центральному сховищі Національного банку в Києві і в п'яти облцентрах – Дніпро, Львів, Одеса, Харків, Хмельницький. Але 62% за кількістю знищених банкнот припадає на Київ. Як розповів нам директор Центрального сховища Віталій Брик, зношені грошові купюри подрібнюються в автоматичному режимі спеціальними шредерами на дрібні шматочки – розміром 1,5 х 16 мм.
"Застосовуємо німецькі кіберфізичні системи BPS-1040 та BPS-7, які вважаються найкращими і використовуються по всьому світу, в Центральному сховищі таких дев'ять штук", – розповів нам Брик.
Після суворих перевірок – "рамка" і огляд сумок і кофрів з фотоапаратурою – нас проводять туди, де обробляють гроші і в тому числі знищують старі банкноти. До речі, охорона попросила нас залишити в спеціальних шафках не тільки металеві предмети і телефони, але і всю готівку. У приміщенні, де одна з машин обробляє і ріже гроші, шумливо, тому бригада касирів працює в навушниках. У бригаді п'ять касирів, які працюють за принципом колективної матеріальної відповідальності: якщо щось пропаде, відповідатимуть всі. Тому, за словами Віталія Брика, за всі роки роботи сховища, а відкрито воно було в червні 1996 року не було жодної спроби виносу грошей з боку співробітників. Також за їх роботою стежать відеокамери з високою роздільною здатністю: на екранах моніторів, до яких камери підключені, видно навіть портрети на банкнотах. Сама машина – це великий автомат, який одночасно перераховує, перевіряє, упаковує придатні і знищує "погані" купюри. На завантаження банкноти надходять на стелажах, на місцевому сленгу – "вуликах", в кожному 20 касет по 10 тис. банкнот. За зміну необхідно обробити 2-3 таких "вулики": розпакувати, завантажити до машини, після перерахунку знову упакувати в спеціальну термостійку плівку, опломбувати і укласти касети до "вуликів". Тобто за день касири перелопачують до 500 кг грошей.
"Я працюю тут 16 років, – розповіла нам старший контролер Алла Дика. – Робота подобається, зарплата – середня по Україні (за даними Держстату, понад 10 тис. грн. – Авт.). Через мої руки щодня проходять мільйони гривень, звикла давно. Для мене це папір, а гроші – моя зарплата".
Як роз'яснила нам контролер, роздруковані і завантажені до машини пачки грошей після автоматичної перевірки датчиками і перерахунку системою поділяються на три потоки. Найбільший – це придатні до обігу купюри, їх повторно запечатують і відправляють назад до банків. Поменше – зношені гроші, які йдуть в шредер, потім в утиль. Найтонший "струмочок" – сумнівні: з плямами, пошкодженими елементами захисту. Машина їх відбраковує, і потім тільки людина визначає, відправити такі гроші на порізку чи це фальшивка, яку необхідно передати правоохоронним органам.
Лахміття, ветхість і плями
Нацбанком встановлені такі головні і відразу помітні для користувачів ознаки зношених і банкнот, що підлягають знищенню: сильно потерті, папір розпушився або втратив жорсткість, частково не видно малюнка або портрета; є брудні плями, що контрастують з кольором зображення; є написи, надрізи, проколи, відірвані краї або кути, з відбитками штампів, печаток, розірвані, розрізані на дві і більше частин і склеєні, пошкоджені вогнем, водою (випрані), хімреактивами, заламіновані, забруднені спеціальним розчином (фарбою) внаслідок несанкціонованого втручання в пристрій для збереження банкнот. Якщо з вами намагаються розплатитися або дати на здачу такі гроші, ви можете відмовитися і вимагати їх замінити.
Шредер: на 500 частин за секунду
За великим рахунком, немає особливої різниці між процесом знищення непотрібних паперів і зношених грошей: і те, і інше подрібнюється спеціальною машиною. За винятком одного важливого моменту: у випадку з грошима треба забезпечити контроль за тим, щоб жодна банкнота не було загублена або викрадена. З цим справляється техніка, робота якої вражає. Як подрібнюються зношені банкноти, простежити неможливо, адже це відбувається дуже швидко: обертові ножі-маховики, які не відразу зупиняться, навіть якщо зникне електроживлення, встигнувши дорізати гроші, що потрапили в них, за секунду знищують відразу 30 банкнот, розрізаючи кожну на 500 частин. Через прозору трубу видно лише потік дрібних шматків паперу ("хмара"), що безперервно сиплються в бункер-накопичувач, розташований поверхом нижче. Як розповів нам заступник директора – начальник управління по роботі з готівкою Сергій Наровський, будь-які маніпуляції в зоні шредера виключені.
"Зона безпеки шредера заблокована спеціальним ключем, якщо вона відкрита – обробка та знищення зношених банкнот неможлива, – говорить Наровський. – Після шредера герметичним вакуумним трубопроводом подрібнена маса (шредінг) надходить до накопичувального бункера. Будь-яке втручання в трубопровід викличе розгерметизацію і зупинку системи". За його словами, єдиного способу знищення банкнот – немає, але такі автоматизовані системи, як в Нацбанку, працюють в багатьох країнах на п'яти континентах, крім, зрозуміло, Антарктиди: від США і країн ЄС до Китаю та Австралії".
Спустившись поверхом нижче, ми бачимо, як подрібнені гроші, що потрапили до бункера, рівномірно розподіляються по всьому об'єму, і спеціальним шнеком подаються до блоку переміщення. Там "грошова тирса" потрапляє до прес-форми, де під високим тиском з неї формуються брикетики, які транспортером висипаються до звичайних сміттєвих контейнерів. Далі їх шлях – на звалище. Один брикетик діаметром в 8 см і висотою 6 см важить приблизно 370 г, тобто в ньому спресовані 370-400 порізаних банкнот, кожна важить близько 1 г. Залежно від номіналу, в ньому від 370 грн (якщо це порізані 1-гривнівки) до 185 тис. грн (500-гривнівки). За день тут утилізують приблизно 850 кг грошей, за рік набігає понад 400 тонн. А всього по Україні за минулий рік знищили близько 700 т банкнот. На запитання, чому шредінг не спалюється, Наровський відповів, що при спалюванні брикетів в атмосферу викидається двоокис вуглецю і окис важких металів, які містяться у фарбах, а також інші токсичні речовини. У деяких країнах знищені банкноти використовують при виготовленні будматеріалів, але утилізація подрібнених банкнот вимагає певних інвестицій. На прощання нам вручили по упакованому в поліетилен сувеніру-брикетику із знищених грошей. Зібрати з таких перемішаних "пазлів" цілу банкноту нереально, навіть теоретично. Тому напис на брикетику:
"У разі матеріальних труднощів розкрити і склеїти" - не більше ніж жарт.
Монети гнуть и плавлять
Як відомо, металеві гроші служать на порядок довше, ніж паперові, це 15-20 років, але вони теж зношуються і втрачають ознаки платіжності. Як роз'яснили нам у Нацбанку, неплатіжними металеві гроші стають, якщо на них повністю відсутнє зображення аверсу (де викарбуваний Малий герб України), реверсу (сторона монети, протилежна аверсу) або гурта (ребро монети). Зазвичай аверс і реверс стираються від часу. Гурт зазвичай має рифлення, яке підробити дуже складно, тому його відсутність може говорити про те, що монета фальшива, а значить, підлягає вилученню з обороту і знищенню. Також є неплатіжними монети з механічними пошкодженнями – вигнуті, надпиляні, з отворами і слідами видалення металу. Монети гнуть спеціальним пресом в присутності уповноважених членів комісії з утилізації банкнот і монет. Вигнуті кругляшки потім йдуть на переплавку.
За словами експерта з нумізматики Володимира Лазоренка, в СРСР в 60-ті роки були виявлені підроблені металеві рублі карбування 1961 року, що дизайном схожі на першу українську одногривнівку (з великою цифрою "1" на реверсі), оскільки у них був гладкий гурт. Ці рублі вилучили з обігу, і відтоді і в Союзі, і в Україні металеві гроші карбують тільки з рифленим гуртом, зробити який в кустарних умовах неможливо.
До речі, непридатних до використання монет набагато менше, ніж банкнот. Так, 2017 року на Монетному дворі Банкнотно-монетного двору Нацбанку було перероблено 2,7 млн штук розмінних і обігових монет усіх номіналів на суму 1,2 млн грн – це близько 7-8 тонн кольорового металу, тобто в масштабах країни небагато. За "штуками" це майже в 250 разів менше, ніж банкнот, а за вагою – приблизно в 80 разів менше. 2018 року НБУ було знищено близько 1,1 млн шт.
Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про те, що Україну заполонили фальшиві долари та як розпізнати підробку. Кожна п'ята доларова купюра в Україні є фальшивкою. Про це свідчить статистика асоціації банківських установ.