/ Фото: Сьогодні
Верховна Рада 18 жовтня ухвалила в першому читанні проект держбюджету на 2020 рік. При цьому депутати внесли низку правок, доцільність яких оцінити однозначно не можна. Таку думку в коментарі сайту "Сьогодні" висловила зав. відділом держфінансів Growford Institute, доктор економічних наук Тетяна Богдан.
Вона зазначила, що в кошторисі були збільшені доходи загального фонду державного бюджету – на 17,8 млрд грн, до 1,097 трлн гривень. Причому таке рішення було виправданим, вважає експерт.
"Доходи держбюджету в першому варіанті законопроекту були заплановані в сумі 1,079 трлн грн. або 23,7% ВВП, що на 1,9 процентних пункта (п.п.) ВВП менше планових доходів бюджету-2019 і на 2,4 п.п. ВВП менше фактичних доходів 2018 року. Такий підхід був необґрунтованим, оскільки зміни податкового законодавства та макроекономічних показників в 2020-му не могли пояснити помітного зменшення доходів бюджету", – зазначає Богдан.
За її словами, збільшення витрат на освіту і медицину також виправдано. Позитивно експерт оцінює і кроки щодо усунення нераціональних витрат держави. Йдеться про скорочення чисельності працівників системи центральних органів виконавчої влади та витрат на фінансування партій.
Водночас, говорить Богдан, серед пропозицій є економічно необґрунтовані. І вони, на думку експерта, можуть стати причиною зростання непродуктивних витрат держави. Експерт має на увазі повернення субвенції місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток окремих територій.
"Таку субвенцію ще називають "депутатською", оскільки сам факт її виділення і розмір залежать виключно від лобістського впливу відповідного народного депутата", – пояснює Богдан.
Водночас експерт звертає увагу, що вже існує окремий Державний фонд регіонального розвитку, який функціонує на конкурсній основі.
Крім того, можна було почекати зі збільшенням на 25% бюджетних витрат на потреби Міністерства культури, молоді і спорту, каже експерт.
"При нинішньому стані бюджету та економіки країни щедра підтримка державою сфер культури і спорту без створення належних умов для залучення приватного капіталу є вельми сумнівною в контексті ефективного використання обмежених бюджетних ресурсів", – пояснює Богдан.
Що стосується соцстандартів, то при підготовці бюджету до другого читання вони мають бути переглянуті, впевнена фахівець. Вона підкреслює: розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2020 року встановлено на рівні 2027 грн, тоді як фактичний розмір прожитмінімуму в цінах серпня 2019 року в розрахунку на місяць на одну особу становив 3669 грн (4208 – з урахуванням обов'язкових платежів).
"Очевидно, що майже двократний розрив між розміром фактичного й офіційно встановленого прожиткового мінімуму веде до зубожіння найвразливіших верств населення ... Він нівелює роль держави як гаранта виживання людини в складних життєвих обставинах і є потенційно небезпечним фактором суспільно-політичних потрясінь в країні", – вважає Богдан.
В цілому, каже вона, підвищення соцстандартів доречне, але важливо при цьому забезпечити їх відповідність можливостям дохідної частини державного і місцевих бюджетів.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" разом з експертами вже розбиралися, що не так в проекті нового держбюджетуі як можна виправити документ до другого читання.