Лібералізація дитячої праці в Україні знизить кількість заробітчан – експерти

14 березня 2020, 06:33
Пом'якшення умов прийому на роботу для підлітків підвищить лояльність молоді до українського ринку праці

/ Фото: Unsplash

Експерти ринку праці б'ють на сполох через те, що кількість працюючих українців стрімко зменшується з кожним роком, і щоб врятувати економіку, пенсійний вік доведеться підвищувати багато разів. Але змінюючи трудове законодавство для старшого покоління, у нас забувають про молодь. Адже, за словами фахівців рекрутингових структур, все більше школярів старших класів прагнуть підробити у вільний від навчання час. На жаль, на шляху їх бажанням варто застаріле трудове законодавство, яке захищає права неповнолітніх від "експлуатації" дитячої праці.

На думку експертів – HR-експерта robota.ua Тетяни Пашки і територіального директора рекрутингової компанії Ancor Ukraine Юрія Перча, – в сучасних реаліях трудове законодавство, що регулює роботу неповнолітніх, потребує лібералізації. Але чи потрібно заохочувати бажання дітей рано починати трудове життя? Фахівці відповідають ствердно.

Реклама

"Підлітки все одно будуть намагатися заробити, так нехай це буде легально, – вважає Тетяна Пашкіна. – Попрацювавши, вони зрозуміють, що таке ринок праці, як порівнюються його реалії з їх "хотєлками", можливо, визначаться, де б вони хотіли докласти свої сили і вміння. Це дасть певну інформацію і батькам, куди влаштувати своє чадо".

Також Пашкіна пропонує дозволити безкоштовне стажування з оформленням договору і видачею підприємством документа, що має юридичну силу, про те, що така-то людина стажувався там-то, навчилася тому-то. Роботодавець не несе при цьому матеріальних витрат, але отримує можливість підготувати для себе потрібного фахівця, а стажист – набути досвіду роботи, нехай і безкоштовної.

"Але щоб не допустити "трудового рабства", стажування не повинне тривати більше чотирьох тижнів. Потім стажиста або беруть на роботу, або з ним розстаються", – уточнила Пашкіна.

Юрій Перч каже, що роботодавців, які беруть на роботу неповнолітніх або студентів і дотримуються при цьому всіх норм з оплати та охорони праці, треба стимулювати податковими пільгами. Наприклад, знизити відсоток оплати ЄСВ, не стягувати з невеликих "дитячих" заробітків хоча б військовий збір (1,5%). Такі норми добре працюють в ЄС. Наприклад, у Франції роботодавець отримує податкові пільги за працюючих у нього студентів, в Польщі молоді люди до 25 років звільнені від сплати податку на доходи фізосіб.

"Офіційне працевлаштування школярів, бажаючих попрацювати, вирішує відразу кілька проблем: підлітки не "тиняются" влітку вулицями, часом створюючи проблеми собі і правоохоронним органам, майбутні студенти зможуть чіткіше і більш усвідомлено вибрати свою професію, придбають компетенцію, раніше професіоналізуються, – каже Юрій Перч. – До того ж молоді працівники енергійніші, швидші, вони краще розбираються в питаннях діджіталізаціі, ніж дорослі. Є у них і свої недоліки, наприклад, нестійкість уваги, компетенція, більш низька соціальна зрілість, ніж у дорослих. Але той, хто хоче працювати, буде працювати".

За словами експертів, державі це теж вигідно, оскільки підвищує у молодого покоління лояльність до українського ринку праці і знижує трудову міграцію. Головна перешкода для влади в прийнятті запропонованих експертами змін – це так звані капітальні витрати, які дадуть віддачу не в цю хвилину, а в майбутньому, через 5 років і більше.

Реклама

Детальніше про те, як доводиться пробиватися неповнолітнім на ринок праці, читайте в матеріалі: Дитяча праця в Україні: як і де школярам легально працювати

Нагадаємо, раніше новини "Сьогродні" писали про те, які фахівці незабаром будуть на вагу золота у 2020 році. Найбільший дефіцит очікується в промисловості, торгівлі, освіті та транспортній сфері. А ось нестача робочих місць очікується в сфері державного управління, сільського господарства і фінансової діяльності.

А ще ми розповідали про те, як нечесні роботодавці обманюють шукачів заробітків. Подробиці – в сюжеті.

Реклама