/ Фото: Getty Images
Березневий шок на валютному ринку, викликаний карантином, виявився тимчасовим і не викликав серйозного потрясіння. Вже на початку квітня почалося традиційне для весни зміцнення гривні, і в травні ця тенденція тривала. За перших 20 днів травня офіційна гривня зміцнилася з 26,97 до 26,52 грн. Однак останньої третини місяця почався протилежний процес. Долар почав зростати. Причому за один тиждень гривня примудрилася розгубити все, чого досягла за попередні двадцять днів, і навіть більше: з 21 по 28 травня курс долара підскочив з 26,52 відразу до 27 грн.
Втім, після цього долар знову став дешевшати, і початок літа зустрів на позначці 26,87 грн. 2 травня гривня зміцнилася ще на 5 копійок – НБУ встановив курс долара в 26,82 грн.
Чи був цей несподіваний сплеск наприкінці травня "разовою акцією", чи є підстави для подальшого ослаблення гривні? Чим це було викликано, і яким буде курс української національної валюти в червні – сайт "Сьогодні" розпитав про це експертів.
Економісти наголошують: цього року на курс валют впливають як традиційні сезонні фактори, так і нетрадиційні, які викликані карантинними обмеженнями. Вони різноспрямовані. Однак багато експертів вважають, що зараз є досить багато передумов для зміцнення гривні.
"Об'єктивно впливає на курс, наприклад, фактор цін на газ і паливо. Газ ми зараз практично не закуповуємо, ціни на нафту впали, відповідно, і витрати істотно скоротилися. У нас же половина імпорту – це були фактично закупівлі палива. У той же час експортна виручка скоротилася в меншій мірі, ніж можна було очікувати. У тому числі через ситуацію на сировинних ринках. Крім того, на ситуацію впливають і разові чинники. Наприклад, у підприємств підійшов термін сплати податку на прибуток, і ті, хто має валютну виручку, почали міняти валюту на гривні. Плюс, враховуючи, що ситуація з бюджетом неблагополучна, влади натиснули на НАК "Нафтогаз", щоб чергові дивіденди з доходів, які компанія отримала за рішенням Стокгольмського арбітражу, нараховувалися швидше. Це позитивно вплинуло на ситуацію з пропозицією валюти", – перераховує економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.
Що змусило гривню здати позиції останньої декади травня – експерти можуть тільки припускати.
"Найімовірніше, це ситуативні речі, які викликали великий попит на долари. Можливо, почав працювати якийсь великий імпортер. Можливо, хтось виводив дивіденди. З чим це було пов'язано, точно сказати складно. Це не публічна інформація", – говорить президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
Приблизно в цей час пройшла інформація, що Нацбанк готовий "включити друкарський верстат". І очікування щодо зростання інфляції могли також підштовхнути стрибок курсу.
"НБУ запропонував банкам кредити від 30 днів до 5 років під 8%. Всі вирішили, що державні банки візьмуть ці кредити під 8%, куплять на них ОВДП на первинному ринку під 13% і на різниці зможуть непогано заробити і допомогти бюджету. Але за фактом, коли були оприлюднені дані, виявилося, що держбанків в списку немає. Кредити взяли кілька комерційних банків і на порівняно невеликі суми, на кількасот мільйонів гривень. Жодних десятків мільярдів, як передбачалося, там не було. Тобто зробили з мухи слона. Але спочатку так, була така реакція: "Ось, Нацбанк почав друкувати гривні, ну, тепер полине. Курс 40, 50 грн... ". Можливо, цією панікою теж пояснюється травневий стрибок долара", – каже Тарас Козак.
Гроші МВФ спрацюють на зміцнення гривні
Найближчими днями, як очікується, до України надійде перший транш в рамках нової кредитної угоди з МВФ. Крім того, що ці гроші зменшать дефіцит бюджету, вони відкриють для України можливість отримати також допомогу від інших міжнародних партнерів.
"Тобто протягом найближчого місяця золотовалютні резерви НБУ зростуть мінімум на 3-4 млрд грн. І це буде чинником, який також гратиме на посилення гривні", – констатує Тарас Козак.
Однак, на думку експерта, це не призведе до занадто сильного зміцнення гривні. Принаймні долар по 23 або 24 грн, як влітку минулого року, найближчим часом ми навряд чи побачимо.
"Якби ці гроші проходили через міжбанківський ринок, тобто потрапляли до бюджету через міжбанк, тоді долар міг би дуже швидко подешевшати до 23 грн. Але, оскільки це будуть двосторонні домовленості, я не думаю, що буде прямий вплив цих грошей на курс. Втім, може бути такий дотичний, опосередкований вплив. Чим більше золотовалютні резерви, тим гривня міцніше. І банки, і багато людей розуміють, що доларів багато і що вони прийшли до нас надовго – на 5, 7 років, деякі кредити на 10 років. Крім того, платіжний баланс України зараз позитивний. Тобто до України зараз надходить більше доларів, ніж виходить за її межі. Експортери працювали, а імпортувати мало хто хотів. Тому що промтоварні магазини були закриті, імпорту дуже мало продавалося. У другому кварталі, за підсумками червня, я думаю, показники платіжного балансу будуть ще краще. Тому що IT-сектор працює, агрокомпанії експортують свою продукцію, залізна руда теж непогану ціну зараз має на світовому ринку. Можливо, вона зараз менше продається, але ціна непогана. Тому надходження валюти до країни будуть хороші, а виводитиметься валюта значно менше", – пояснює Тарас Козак.
Експерт Європейського аналітичного центру Вадим Бардась також прогнозує, що в червні гривня переважно зміцнюватиметься.
"Очікується подальше зміцнення національної грошової одиниці в Україні, на що впливає кілька чинників. Зокрема, високі ціни в глобальній економіці на пшеницю, що збільшує вартісні обсяги аграрного експорту і забезпечує надходження валюти на міжбанківський ринок. Так, в травні середньоденний обсяг торгів на міжбанку виявився вищим на 12,8% порівняно з травнем 2019 року. Разом з тим в квітні зростання становило 24,4%, показуючи уповільнення, оскільки в березні міжбанк наторгував на 72,4% більше порівняно з березнем-2019. Також підтримкою для гривні буде зниження цін на енергоресурси, що є наслідком продовження тренда зниження вартості нафти. Така ситуація забезпечить зменшення імпорту до України, третина якого становить енергетичний імпорт. Крім того, обмеження ділової активності зменшило загальні обсяги імпорту товарів на 28,3% в квітні і знизило попит на іноземну валюту", – говорить Вадим Бардась.
Що може послабити гривню
При цьому Вадим Бардась бачить і ризики, які можуть послабити гривню. Найбільшими з них експерт називає скорочення глобальної економіки і, відповідно, зменшення валютних надходжень від експорту, а також збільшення залежності від боргового капіталу. Додатковим ризиком, на його думку, є невиконання державного бюджету і зростання дефіциту, який може частково покриватися за емісію гривні.
"У середньостроковій перспективі, враховуючи рішення фінансових організацій про надання Україні додаткових валютних кредитів і обсяг резервних активів НБУ, курс долара коливатиметься в коридорі 26-27 гривень", – прогнозує Вадим Бардась.
Олена Іщенко, директор Департаменту казначейських операцій АТ "БАНК СІЧ", звертає увагу, що наприкінці першої декади червня можливий стрибок курсу долара вище 27 грн.
"У червні при збереженні поточних умов на ринку курс може перебувати в діапазоні 27,10-26,50 грн. У міру відновлення діяльності бізнесу після карантинних обмежень очікуємо поступове зростання обсягу торгів на міжбанківському ринку, однак це навряд чи викличе значне зростання курсу в червні. На коливання всередині діапазону впливатимуть, як завжди, податкові платежі. Необхідно також звернути увагу на погашення 10 червня істотного обсягу раніше випущених ОВДП. Повернення на ринок значного обсягу гривні може спровокувати зростання курсу до верхньої межі діапазону", – каже Олена Іщенко.
Який долар краще – дешевий чи дорогий?
Борис Кушнірук вважає, що в зміцненні гривні "немає нічого хорошого".
"При такій моделі економіки, як наша, дуже важливу роль відіграє політика Нацбанку. Він може як зміцнити курс гривні, так і опустити. Я вважаю, що Нацбанку потрібно трохи знецінювати гривню. Але він, найімовірніше, не викуповуватиме активно валюту. З огляду на, що ми, найімовірніше, отримаємо кредит МВФ, який буде направлений до бюджету, і це створюватиме додаткову пропозицію валюти на ринку. Тож я очікую, що гривня може навіть зміцнюватися. Хоча нічого хорошого в цьому немає. Тому що це б'є по експорту і робить дешевшим імпорт. З точки зору економіки, значно вигідніше, щоб валюта була трошки недооціненою. І, на мій погляд, Нацбанк мав би агресивніше викуповувати іноземну валюту, не даючи гривні зміцнюватися", – вважає Борис Кушнірук.
На користь високого курсу наводить аргументи і фінансовий експерт, засновник фінансово-аналітичного центру "Трансформація" Галина Хейло .
"Міністр фінансів Сергій Марченко наприкінці травня заявив, що він би хотів бачити курс 30 гривень за долар. Чому Міністерству фінансів вигідний такий курс? По-перше, бюджет, переглянутий в березні, на тлі початку боротьби з коронавірусом, розрахований, виходячи з курсу 30. Курс нижче цієї позначки спричинить за собою серйозне невиконання дохідної частини бюджету. По-друге, високий курс підтримає експортерів, а відповідно, може поліпшити торговельний баланс України. Крім того, я думаю, що високий курс не дасть можливості власникам гривневих ОВДП вивести кошти з України. 2019 року курс долара серйозно зміцнився, передусім, через те, що до України зайшли рекордні кошти від іноземців, що вклалися в ОВДП (понад 4 млрд доларів). Тоді курс був в середньому 25 гривень за долар, і 20%-ве підвищення курсу (до 30 грн/дол.) Абсолютно знівелює прибутковість даних ОВДП. Відповідно, щоб не зазнати збитків, іноземцям буде вигідніше залишити кошти в Україні і чекати вигіднішого курсу. З іншого боку, високий курс невигідний імпортерам. Оскільки більшість продукції на наших прилавках – імпортного виробництва. І навіть те виробництво, яке існує в Україні, все одно не обходиться без імпортної складової: обладнання, запчастини, сировина. Відповідно, зростання курсу спричинить за собою підвищення цін не тільки на товари імпортного виробництва, але і на вітчизняні. А це означає, що постраждають, як зазвичай, громадяни України, які одержують зарплату в національній валюті. Не вдасться уникнути зростання цін і зниження накопичень", – перераховує Галина Хейло.
Тарас Козак дотримується думки, що однозначної відповіді на питання, що краще – сильна чи слабка гривня – не існує.
"Слабка гривня не потрібна імпортерам. Сильна гривня не потрібна експортерам. Державі краще слабка гривня, тому що тоді бюджет легше наповнювати. Громадянам краще сильна гривня, тому що товари дешевшають, особливо імпортні. Тобто тут різноспрямовані інтереси, і Нацбанк повинен знаходити якусь золоту середину. Наприклад, якщо попит на гривню збільшується, Нацбанк не може не зміцнювати її. Але він повинен робити це повільніше, плавніше, ніж це було минулого року. Тому що минулого року дуже різко змінювався курс, в день, бувало, долар втрачав по півгривні. Я думаю, Нацбанк врахує цей досвід нинішнього року", – каже Тарас Козак.
Можливо, незабаром обміняти валюту можна буде в поштовому відділенні. Детальніше дивіться в сюжеті: