Гроші люблять, щоб ми ламали голову. Спочатку над тим, як їх заробити в достатній кількості, а потім – як їх раціонально витратити, щоб і себе всім необхідним забезпечити, і щось "на чорний день" відкласти. І тут з'являється ще одна цікава тема: куди їх вкласти, щоб не тільки не втратити від інфляції, але ще і примножити? Про те, куди краще "сховати" свої кровні на прийдешній рік, нам розповіли економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, заступник голови правління "Банку Кредит Дніпро" Андрій Мойсеєнко, член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран і старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин.
КУРСИ ВАЛЮТ НА ШЛЯХУ ДО СТАБІЛІЗАЦІЇ
З одного боку – має місце деяка девальвація гривні порівняно з минулим роком (безготівковий долар зріс на 8,7% (з 24,15 до 26,25), готівковий – на 8,8% (з 25,40 до 27,63 ). З іншого боку, – це зниження не порівняти з веселощами, яке національна валюта переживала роком раніше. "Ми бачимо, що поступово гривня почала виходити з-під впливу психологічних факторів, і курс все більше залежить від економічних трендів, – говорить Андрій Мойсеєнко. – Сьогодні валютний ринок в Україні став прогнозованішим. Навіть осінні коливання, викликані дестабілізацією політичної ситуації в країні, або ж мінливість ринку через націоналізацію "ПриватБанку" були досить короткочасними".
На думку Мойсеєнка, нинішня відносна стабільність курсу обґрунтована зростанням українського аграрного експорту до країн ЄС – досить високими обсягами надходить на ринки валютна виручка. "І у Нацбанку є достатньо інструментів для стримування будь-яких критичних коливань", – говорить Андрій Мойсеєнко.
Зберігати готівкову валюту цього року виявилося збитковою стратегією.
Однак, як ми здогадуємося, раз гривня дешевшає, то не все так добре, в тому числі і з експортом. "Основною причиною ослаблення курсу виступило триваюче скорочення українського експорту при стабілізації імпорту, – стверджує Андрій Шевчишин. – Під тиском протягом року були ціни на зернові, що не дозволило реалізувати весь потенціал високого врожаю".
Крім того, важливо розуміти: це не стільки гривня дешевшала, скільки долар дорожчав щодо інших валют. Як вказує Андрій Шевчишин, на світових ринках спостерігається зростання індексу долара до максимальних з 2003 року рівнів на тлі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах в США – з програмою активного стимулювання американської економіки і жорсткості грошово-кредитної політики ФРС США, що провокує зростання долара. У будь-якому випадку, стратегія заощаджень "долари в наволочці" цього року виявилася неефективною: зростання курсу "зелених" не наздогнав навіть інфляцію (12%).
ЗОЛОТО ТРИМАЄ ІНТРИГУ
"Динаміка ціноутворення на дорогоцінні метали в цілому і на золото зокрема в Україні залежить від цін на світових ринках, а також внутрішніх курсів валют", – говорить Андрій Мойсеєнко. На світових ринках вартість золота за рік знизилася на 5,9% – з $ 1066,3 до $ 1130,0 за тройську унцію. Але у нас в гривні, за рахунок її девальвації, жовтий метал подорожчав: курс золота НБУ зріс на 16,9% – з 25 440,7 грн до 29 738,6 грн за тройську унцію.
"Головною причиною здешевлення золота стало посилення грошово-кредитної політики США і зміцнення долара, а також скорочення попиту на золото з боку головних споживачів – Китаю та Індії", – пояснює Андрій Шевчишин. Щоправда, думки про інвестиційні перспективи золота розходяться." Зараз можна було б придивитися до його потенціалу, – говорить Андрій Мойсеєнко. – Під час політичних потрясінь інвестори, бажаючи уникнути ризиків, вважають за краще вкладати ресурси до так званої "тихої гавані", якою і є дорогоцінні метали. Останнім часом сталося багато політичних подій, які чинять тиск на світові ринки: Brexit, президентські вибори в США, що почастішали терористичні атаки тощо. Після виборів в Америці і стабілізації на світових ринках золото трохи знизилося в ціні. Але ми прогнозуємо його зростання вже в недалекому майбутньому: основні центробанки світу (США, ЄС, Японія) йдуть по шляху ослаблення валют, скуповуючи в тому числі неякісні активи і тим самим викидаючи на ринок значні обсяги грошової маси. Всі прагнуть піти від ризику дефляції, наповнюючи ринки грошима".
Інший погляд у Олександра Жолудя: "Політика, яка очікується від Трампа, повинна привести до більшого економічного зростання і більшої інфляції. Інфляція повинна була б стимулювати зростання цін на золото. Але економічне зростання означає, що з'являться проекти, які мають більшу прибутковість, ніж фізичне золото, а це призводить до зниження його ціни".
ФОНДОВОГО РИНКУ ПРАКТИЧНО НЕМАЄ
Найкоротший опис ситуації на фондовому ринку дав Віталій Шапран: "Фондового ринку просто немає. Навіть не пишіть про нього". Дещо м'якше висловився Олександр Жолудь: "Він, звичайно, є в наявності. Але серйозно говорити про нього немає підстав. З огляду на, що навіть ті підприємства, які вважалися на наших майданчиках "блакитними фішками", мали або мають серйозні проблеми".
Справа, втім, тут не тільки в складній економічній ситуації і поточних проблемах конкретних компаній. "Навіть сьогодні у нас існує досить багато крупного бізнесу, який міг би бути зацікавлений отримати гроші, продавши частину акцій, – говорить Жолудь. – Але бізнес не готовий ділитися контролем над підприємством, навіть якщо йдеться про міноритарний пакет". Причина в тому, що у нас немає гарантованого захисту від різних схем рейдерського захоплення, тож віддавати навіть частину акцій в чужі руки досить ризиковано. З іншого боку – у нас не захищені в достатній мірі і права дрібного інвестора: "Якщо міноритарій купує акції, він розраховує отримувати дивіденди. А у нас часто власники вирішують не виплачувати дивіденди, а вкладати їх в проекти майбутніх періодів", – пояснює Олександр Жолудь .
Проте ті, хто вдало вклався в перші інвестиційні фонди (ПІФ), цього року залишилися не в накладі – максимальний виявлений нами приріст вартості паю за 11 місяців становив понад 33%. З іншого боку, вистачає і фондів, що продемонстрували прибутковість нижче рівня інфляції. А є й ті, хто спрацював у збиток – аж до мінус 20%.
Ризик. На фондовому ринку можна заробити і втратити.
НАЙВИГІДНІШИЙ: ДЕПОЗИТ
У році, що минув, банківський депозит залишався найвигіднішим з скільки-небудь надійних видів вкладення грошей. І найнадійнішим з вигідних – хоча і взяв шлях до поступового приборкання своєї щедрості. "Ставки за депозитами в гривні і валюті продовжили зниження, – розповідає Андрій Шевчишин. – Ставки у гривні річного депозиту знизилися з 21,28% (середнє в грудні 2015) до 17,72%, а щодо долару скоротилися з 8,27% до 5,7%".
ПРИЧИНИ. У експертів є декілька пояснень цієї тенденції. "Загальне зниження інфляції і очікуваної інфляції, – каже Олександр Жолудь. – Наприкінці минулого року у нас річна інфляція була 43%, а наприкінці поточного буде 12% з невеликим – це суттєва різниця". При такій низькій інфляції навіть знижені депозитні ставки служать достатнім приводом для того, щоб нести гроші до банку. Звідси й інша причина, про яку говорить Жолудь: "Якщо ми подивимося кінець минулого року, тоді ще тривав відтік депозитів з банківської системи. Природно, у разі відпливу банки були зацікавлені в тому, щоб утримати депозити, для цього їм доводилося підвищувати ставки. Якщо ж поглянути на ситуацію цього року, то обсяг валютних депозитів почав зростати до кінця року, а гривневих – навіть раніше. Тобто люди понесли гроші назад до банків".
Як повідомили нам в одному з банків, депозитний портфель населення в ньому цього року зріс на 12%: "Цьому сприяло зростання довіри українців до фінансової системи, і, відповідно, значне нарощування депозитної бази банків. Після кризи фінустанови накопичили достатні обсяги ліквідності, щоб йти від залучення ресурсу за завищеною ціною", – підтверджує Андрій Мойсеєнко.
"Крім того, на динаміку ставок за вкладами впливає зниження облікової ставки регулятором, яке ми спостерігали протягом цього року: 2016-го вона знижувалася 6 разів, і зараз перебуває на рівні 14%", – вказує Андрій Мойсеєнко.
Але є і менш приємні вуху причини: "Основою зниження депозитних ставок виступає низьке кредитування через слабкість економіки і низьку надійність позичальників", – говорить Андрій Шевчишин. Якщо зібрати всі разом, то виходить наступне: банки зібрали достатньо грошей на депозити, щоб вистачило на сьогоднішнє мляве кредитування, розширювати яке вони все одно не дуже мотивовані. А якщо все-таки знадобляться гроші, то дешевше взяти у НБУ, ніж переплачувати вкладникам.
Вища ставка депозиту може бути ознакою проблем банку.
СТАТИСТИЧНЕ. Крім того, зниженню середніх ставок сприяло і виведення з ринку низки банків. У більшості випадків установи, що "луснули", відрізнялися підвищеною щедрістю депозитних ставок. А якщо ми з сукупності даних прибираємо найбільші значення, то середнє стає нижче. "Так, є і такий ефект, – погоджується Олександр Жолудь. – Більш того: вища ставка депозиту, ніж в цілому по ринку, – одна з ознак того, що у банку є проблеми. Швидше за все, йому не вистачає грошей, тому він терміново намагається отримати додаткові кошти за рахунок вищого відсотка".
ДОВІРА. До речі, здавалося б, рясний "банкопад", що відбувся, мав би надовго відлякати українців від вкладень у депозити, але вийшло інакше. "А що, власне, дрібний вкладник втратив в банківську кризу? – риторично запитує Віталій Шапран. – Максимум, що він міг втратити, – це на девальвації за ті 3-4 місяці, які в середньому проходили, поки люди отримували свої гроші від Фонду гарантування вкладів. Це все дрібні втрати, порівняно з тілом заощаджень. А у випадку з "ПриватБанком", я вважаю, що вкладники не тільки не втратили, але фактично придбали: вони поклали гроші за комерційними ставками, а отримали держбанк і гарантію на 100% своїх коштів". Парадоксальним чином жорстка криза банківської системи показала, що їй в цілому можна довіряти.
КУДИ ВКЛАДАТИ
Нічого сенсаційно нового запропонувати для інвестицій на наступний рік експерти нам не готові. "Депозити традиційно залишаються найоперативнішим і найпростішим способом отримати додатковий дохід", – говорить Андрій Мойсеєнко. Згоден з цим і Олександр Жолудь: "Якщо говорити про поєднання таких критеріїв, як прибутковість і надійність, основним об'єктом вкладень залишається банківський депозит ".
СТАВКИ. "При спокійній соціально-економічній ситуації ставки за всіма видами депозитів населення продовжать поступове зниження (близько 1,5-2%), – прогнозує Андрій Мойсеєнко. – Це дозволить банкам активніше нарощувати кредитування населення і економіки, роблячи його доступнішим". Андрій Шевчишин також передбачає незначне зниження середніх депозитних ставок 2017 року, в тому числі за рахунок зниження ставок у націоналізованого "ПриватБанку" до рівнів держбанків. З іншого боку, Віталій Шапран вважає, що якщо Нацбанк в першому кварталі не опустить облікову ставку, ставки за депозитами залишаться незмінними або навіть трохи підростуть. "Нагадаю, що Нацбанк вже кілька разів цього року знижував облікову ставку. Це занадто швидко і часто, – каже Віталій Шапран. – А ринку ще треба "переварити" "ПриватБанк" .
ВАЛЮТА. Щоб оптимально розподілити свої депозити у валютних кошиках, треба враховувати можливу наступного року девальвацію гривні по відношенню до провідних валют. І з усього виходить, що гривні таки слабшати. "У нас достатньо важливим експортним товаром залишаються чорні метали, що забезпечують приблизно чверть доходів від експорту, – розповідає Олександр Жолудь. – А на наступний рік поки що прогнозуються нижчі середньорічні ціни, що означає зменшення припливу валюти до країни".
Ще на один фактор вказує Віталій Шапран: очікується, що навесні 2017 року ключова ставка ФРС США зросте майже вдвічі. "Якщо це станеться, це не дуже хороша ситуація для ринків, що розвиваються, таких як Індія, Пакистан, Бразилія, Росія і Україна в тому числі. Це вдарить по діловій активності, по популярності національних валют". "Якщо піднімається ставка ФРС, це означає, що стає вигідніше вкладати в американську економіку, – пояснює механізм цієї неприємності Олександр Жолудь. Але ослаблення гривні не буде занадто значним. "У базовому сценарії схиляємося до курсу на рівні 27-28,5 грн за долар. При відсутності співпраці з МВФ і соціально-політичній нестабільності в країні курс може перебувати в діапазоні 28-30,5 грн і вище, залежно від політики НБУ. Курс євро перебуватиме в тих же межах, що і долар", – говорить Андрій Шевчишин. У цих умовах Олександр Жолудь вважає оптимальним розподіл своїх депозитів між доларом і гривнею в пропорції 50% на 50%. А Віталій Шапран рекомендує на гривневу частину відводити більш як 20%.
ТЕРМІНИ. "Депозити на 3-5 років – не історія сьогоднішнього дня. Українці в більшості своїй вибирають для розміщення коштів термін на 6-12 місяців", – говорить Андрій Мойсеєнко. "У короткостроковому періоді (квартал і півроку) гривневий депозит залишається найприйнятнішим з точки зору прибутковості і ризику. При цьому, чекаючи зниження ставок, розміщення краще здійснити на початку року, – радить Андрій Шевчишин. – У довгостроковішій перспективі, чекаючи стабілізації ринку житла, можна інвестувати в нерухомість. Також в горизонті 3-5 років привабливість зберігає золото, яке виступає захистом від інфляції".