Фото: ft.com
Довгий час великі міжнародні бренди і компанії обходили Україну стороною. Далі анонсів про те, що коли-небудь вони таки з'являться у нас в країні, справи не йшли. Але 2018 року ситуація змінилася – наприкінці серпня в Києві відкрився магазин шведської мережі H&M, а нещодавно і шведська компанія IKEA заявила про те, що виходить на український ринок. Сайт "Сегодня" вирішив дізнатися, які ще бренди незабаром можуть з'явитися в Україні і що насторожує іноземні компанії в наших реаліях.
Перемоги цього року: H&M, IKEA і Ryanai r
18 серпня у Києві відкрився перший магазин HM, що викликало не тільки бурхливий захват, а й неймовірні черги і тисняву в перший же день роботи магазину. H&M був одним з тих брендів, які у нас чекали давно, поряд з кавовою імперією Starbucks, шведськими меблями від IKEA та авіакомпанією Ryanair. Незабаром стало відомо, що вже 2019 року у нас відкриється перший магазин IKEA.
"Ми нарешті завершили 13-річну процедуру входження шведської компанії на український ринок: IKEA знайшла надійних партнерів за сприяння держави і, констатуючи поліпшення інвестиційного клімату, нарешті прийняла це дуже важливе рішення", – про це на своїй сторінці в Facebook заявив президент України Петро Порошенко.
А 3 вересня в Україні почав літати Ryanair. Перший рейс авіакомпанія виконала між Києвом і Берліном. Тепер ірландський лоукостер задумався про те, щоб запустити в Україні і внутрішні рейси.
Якщо продовжити перелік перемог цього року, варто нагадати і про те, що найбільший французький виробник спортивних товарів Decathlon Group вже на початку 2019 р. теж відкриє свій перший магазин в Україні.
Без кави і бургерів – що не світить Україні
Незважаючи на те, що міжнародні компанії поступово заходять на український ринок, багато хто так і залишаються тільки в мріях населення і обіцянках політиків. Сайт "Сегодня" відправив запити до великих компаній і дізнався, чи варто незабаром очікувати їх появи.
На початку 2018 р. мер Києва Віталій Кличко заявив, що посприяє появі в столиці одного з найочікуваніших брендів – американської мережі кав'ярень Starbucks.. Кличко сказав, що зробить все можливе для заходу мережі до України. У самій компанії, щоправда, зараз налаштовані не так позитивно. На наш запит в Starbucks відповіли, що вони розвивають свій бізнес в регіоні EMEA (Європа, Близький Схід і Африка), але відкривати торгові точки в Україні не входить до їх планів.
"Starbucks завжди шукає відмінні місця для кращого задоволення потреб наших клієнтів, і ми постійно оцінюємо наше портфоліо. Зараз ми, як і раніше, зосереджені на обслуговуванні клієнтів у регіоні EMEA в наших магазинах, які вже існують, і у нас немає планів анонсувати відкриття нових магазинів в Україні", – розповіли нам в компанії.
Не планує заходити на український ринок і електронна платіжна система PayPal. Нещодавно в Україні з'явилася дочірня компанія Xoom, яка запустила у нас транскордонні перекази. Але її сервіс сильно обмежений, тому про повноцінну появу PayPal не йдеться.
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов розповів, що влада намагається змінити ситуацію і залучити PayPal, але наразі Україна не є для них пріоритетною.
"З PayPal ситуація дуже проста. Ми зараз не перебуваємо в переліку пріоритетних для них країн. Ми дуже сподіваємося, і ми робимо досить багато, щоб ця ситуація змінилася", – зазначив Нефьодов.
У прес-службі нам також відповіли, що наразі жодними новинами порадувати не можуть.
"Ми дійсно цінуємо інтерес, який клієнти в Україні проявили до PayPal, але наразі не можемо повідомити жодних новин", – пишуть в компанії.
Крім мережі кав'ярень і платіжної системи, в Україні також немає великих мереж швидкого харчування, крім мережі MсDonalds і KFC. Наприклад, таких світових гігантів в цій сфері, як Subway, Burger King, Pizza Hut у нас просто немає.
Щоправда, в мережі Burger King нам відповіли, що вони не надають жодної перспективної інформації про свій бізнес, тому, хто знає, може бути, в компанії і розглядають можливість виходу на український ринок.
Багато компаній, чиїх представництв немає в Україні, на наші запити не відповіли, а ось в компанії Amazon повідомили, що чутки і спекуляції вони і зовсім не коментуватимуть, тому про подальшу долю міжнародних бізнес-гігантів на українському ринку говорити не доводиться.
Чому до України не хочуть приходити великі компанії
Щоправда, заходити на український ринок багато хто не хоче абсолютно небезпідставно. Адже вітчизняні реалії поки далекі від ідеальних умов для розвитку бізнесу. Так, Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, розповів нам, що великі компанії зацікавлені в максимально прозорій торгівлі, а Україна хоч і робить зрушення в цій сфері, все одно має безліч проблем.
"Дуже багато великих торгових мереж зацікавлені в тому, щоб зовнішня торгівля була максимально прозорою, максимально відкритою. В Україні ми хоча і маємо деякі вільні зони, але залишилися великі проблеми на митниці. Потоки капіталу, наразі, принаймні, не є вільними, і є ризик, що в будь-який момент свобода пересування капіталів може пригальмуватися", – називає одну з причин побоювань компаній Юрчишин
Експерт також пояснює, що важливим моментом є і пропозиція влади ввести податок на виведений капітал, який толком не відпрацьований і гальмуватиме всі процеси.
"Важливий момент і те, що в зараз наші законодавці хочуть навести порядок в податковому реформуванні та пропонують податок на виведений капітал і ще щось подібне. По-перше, все це не відпрацьовано, а інвестор спочатку повинен зрозуміти, що мається на увазі. А по-друге, будь-яке оподаткування руху капіталів – це, звісно ж, для інвестора, який керує великим бізнесом, може виявитися неприйнятним. Оскільки погіршується швидкість прийняття рішень, швидкість оформлення покупок, перекидання платежів і т.д. Це є дуже конкурентноважливим ", – пояснює Юрчишин.
Економіст Борис Кушнірук в коментарі сайту "Сегодня" зазначив, що досить спокійно ставиться до появи на українському ринку міжнародних компаній, які займаються виключно продажем і нічого не роблять.
"Чому я кажу, що ставлюся до цього спокійно, тому що, коли заходять будь-які великі компанії, мені не вистачає заходу тих компаній, які займаються виробництвом, і, причому, виробництвом технологічно складної продукції. Це буде показником, що у нас не тільки поліпшується ситуація і заходять різні компанії, це буде хороший прогноз того, що у нас є кардинальні зміни ставлення бізнесу до України", – говорить експерт.
Він також додає, що єдине, на що реагують мультибрендові компанії, – це попит і доходи населення. Але тут теж є свої заковики. Справа в тому, що в Україні через брак виробництв зростання доходів призводить до зростання імпорту – а це далеко не так добре, як може здатися.
"Нарощування імпорту – це справа класна. Тільки завершується це черговим падінням національної валюти. Тому що, якщо подивитися цикли, у нас, як тільки ростуть доходи, починає зростати імпорт, зростає імпорт – погіршується торговий баланс. Цей негатив накопичується, і він вибухає в вигляді обвалу курсу", – помітив експерт.
Кушнірук підсумував, що загалом, в появі великих компаній на українському ринку є і позитивні моменти. Адже це свідчить про те, що вони позитивно оцінюють наш ринок і його подальший розвиток.
"У таких компаніях сидять аналітичні служби, і вони аналізують, якою мірою у країни є шанс розвиватися, якою мірою зростатимуть доходи населення і в якій мірі зростатиме попит. А рішення там приймаються не просто так, а на базі аналітичних прогнозів, оцінок тощо. Тобто, якщо їх прогнози позитивні і вони вірять в майбутнє нашого ринку, – це позитивний момент", – зазначив Кушнірук.
Нагадаємо, що недавно ми розповідали, чи стане Xoom передвісником платіжної системи PayPal.
Також ми пояснювали, чому навколо приходу до України шведської компанії IKEA виникло стільки галасу.