Володимир Гройсман. Фото:
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман розкритикував роботу податкової міліції та підрозділів МВС і СБУ по боротьбі з економічними злочинами і підтримав ідею створення єдиної Служби фінансових розслідувань, запропонувавши Верховній Раді встановити чіткі терміни її запуску.
Про це Гройсман розповів на "Годині уряду" в парламенті, коментуючи суперечку про правову невизначеність податкової міліції з 1 січня 2017 року.
"Що сталося, те сталося... Є два шляхи: відновити роботу податкової міліції і залишити все, як було раніше. Але, я вважаю, можна зробити більш прогресивний крок – створити єдину Службу фінансових розслідувань, яка буде цивілізованою і якісною", – сказав прем'єр.
Гройсман пояснив свою позицію тим, що вона відповідає інтересам реального сектору економіки і бізнесу і спрямована на продовження економічного зростання.
"Я отримую десятками і сотнями скарги на листи податкової міліції, відділу "К" СБУ, служби по економіці МВС та інших контролюючих органів. При першому наближенні 80% можу розглядати як реальний тиск на реальний сектор і на бізнес. Ці контролери перетворюються в рекетирів", – заявив прем'єр.
Глава уряду звернувся до депутатів з проханням зібратися на наступному пленарному засіданні і визначитися: "що ми робимо і в які терміни – якщо відновлення (податкової міліції), то на який термін".
"Не може бути це нескінченна система тиску на бізнес будь-якого контролюючого органу", – ще раз підкреслив Гройсман.
Нагадаємо, 23 лютого в парламенті ледь не повернули до "юридичного життя" податкову міліцію – депутати блокували трибуну, а під Радою пройшла акція протесту.
Спроба Верховної Ради 23 лютого повернути податкову міліцію в правове поле провалилася – підтримана профільним парламентським комітетом поправка в законопроект "Про оподаткування спадщини" була розкритикована міністром фінансів Олександром Данилюком і набрала 194 голоси за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як повідомлялося, в ході проходження законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу для поліпшення інвестиційного клімату (закон №1797-VIII) в кінці 2016 року в Раді була допущена технічна помилка при зміні нумерації пунктів.
"Де-юре правовий статус податкової міліції зараз – "поза законом". Де-факто вона не ліквідована, співробітники не звільнені, провадження не передані, продовжує свою діяльність", – описала ситуацію народний депутат Тетяна Острикова (фракція "Самопоміч").
"В кінці 2016 року через технічну помилку Верховна Рада фактично оголосила податкову міліцію поза законом вже з 1 січня 2017 року... Чи варто виправляти помилку, знову легалізувавши репресивну податкову міліцію? Очевидно, що ні. Потрібно рухатися тільки вперед", – заявляв раніше глава Мінфіну.
Законопроект про створення Служби фінансових розслідувань передбачає ряд основних принципів, на яких планується створювати фінансову поліцію:
- заміна силового підходу аналітичним;
- скорочення штату до 2,5 тис. ос. (наразі – 15 тис.);
- невтручання в роботу чесного бізнесу;
- оновлення персоналу через прозорий конкурс і незалежну відбіркову комісію, представників силового блоку – не більше 25%;
- зарплати, які зменшать ризик корупції і дадуть можливість залучити кращі кадри.
Зазначимо, що про закон про створення фінансової поліції йдеться і в меморандумі з Міжнародним валютним фондом.