Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні на 33% нижча, ніж в середньому по країнах ЄС, відзначають в центрі Разумкова. Це пов'язано з тим, що в ЄС значно вищі тарифи на розподіл і податки. До того ж фінансування генерації на інших ринках здійснюється за багатьма складовими, а в Україні лише за оптовою ціною.
У той же час, поточна ситуація на торгових зонах України та країн ЄС свідчить, що оптова ціна на електроенергію в Україні вдвічі вища за котирування в сусідніх державах: Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. Однак оптова ціна формується внаслідок торгових сесій на електронних біржах і не враховує витрат на поставку і оподаткування. При цьому, зниження котирувань електроенергії в країнах ЄС також пов'язане з введенням карантинних заходів і зменшенням попиту до 20%.
Тому твердження, що міститься в деяких українських ЗМІ про високі ціни на електроенергію для української промисловості в порівнянні з цінами індустріального сектора країн ЄС, відповідає дійсності лише в частині оптових цін. Уточнена оцінка кінцевої вартості електроенергії для європейських споживачів може бути здійснена тільки в кінці травня, після публікації Eurostat даних про ціни на роздрібному ринку.
За даними 2019 року, кінцева вартість електроенергії для побутових споживачів України за методикою Eurostat становить 0,066 євро/кВт год. Це на 24% менше, ніж в середньому по ЄС. У той же час, це на 6% більше вартості ресурсу для російських споживачів. При цьому вартість електроенергії в Білорусії вище за українську на 14%.
У той же час, з 29 березня ціна на українському ринку (сегмент ринок на добу вперед) зросла з 1344 до діапазону 1543-1670 грн/МВт, тобто близько 20%. До такого ефекту призвела змушена стратегія продажів Енергоатому.
Як зазначається в повідомленні Енергоатому, "Критична ситуація вимагає від Компанії вживання всіх можливих заходів для забезпечення належного рівня безпечної експлуатації ядерних установок, що є безумовним пріоритетом у діяльності Енергоатому". Незадовго до цього Енергоатом в Господарському суді Києва порушив провадження за позовом НАЕК "Енергоатом" до держпідприємства "Гарантований покупець" (далі – ДП Гарпок) про стягнення боргу та штрафних санкцій на загальну суму близько 3 млрд грн за відпущену в лютому електричну енергію в рамках виконання спеціальних обов'язків.
На сьогоднішній день існують всі передумови для настання в найближчий місяць колапсу в енергетичному комплексі України.
Це викликано декількома факторами.
За мінімальними оцінками, в 2020 р. дефіцит коштів, необхідних для своєчасного виконання платіжних зобов'язань перед виробниками електроенергії за зеленим тарифом, складе 18 млрд. В умовах глобальної економічної рецесії і відповідної девальвації гривні, дефіцит може перевищити позначку в 20 млрд, що неодмінно позначиться на функціонуванні енергетичного комплексу України.
Запровадження надзвичайного стану на всій території України спричинило зміну графіка споживання і зменшило обсяг попиту на електроенергію до 15%. При таких умовах, в окремі години (з 12 до 14) обсяг пропозиції електроенергії, виробленої з альтернативних джерел, може перевищувати попит в сегменті ринку "на добу вперед". При цьому, через застосування карантинних заходів в Україні, відбуватиметься зниження рівня розрахунків за спожиту електроенергію.
Перераховані вище обставини, поряд з обмеженнями, визначеними Положенням про покладання спеціальних обов'язків на ринку електроенергії, створюють додаткове навантаження на господарську діяльність НАЕК "Енергоатом", який і без цього має проблеми з фінансуванням програми капітальних ремонтів атомних енергоблоків.
Недосконалість законодавства, зокрема в частині запровадження балансуючого сегмента, призводить до менше 200 диспетчерських перемикань на одну добу. Такий підхід до управління режимами роботи енергосистеми України призводить до підвищеного зносу застарілого обладнання і створює передумови для виникнення аварійних ситуацій.
Всі ці фактори стали наслідком швидкого наростання дебіторської заборгованості НАЕК "Енергоатом" і низької дисципліни її погашення. Все це створює гострий дефіцит оборотних коштів для виконання елементарних фінансово-господарських операцій підприємства, зокрема, виплата заробітної плати та закупівля необхідних матеріалів для безпечної діяльності атомних електростанцій. Таким чином, НАЕК "Енергоатом", який є найбільшим генеруючим підприємством, перебуває у надкритичному стані.
До такого стану призвели економічно необґрунтовані низькі ціни на електроенергію для Енергоатому, який має найнижчий тариф в Європі і є головним донором генерації з ВДЕ. Саме через маніпуляції членів НКРЕКП правилами ринку був створений дисбаланс на ринку, в тому числі за рахунок: впровадження правил, що дозволяють продавати "повітря" на оптовому ринку електричної енергії; імпорту електроенергії з РФ і Білорусії.
У листопаді-лютому НКРЕКП ухвалило низку регуляторних заходів, які дозволили істотно знизити оптові ціни на електроенергію і одночасно завдали збитків гарантованому покупцеві, Енергоатому, виробникам ВДЕ. Заходи ухвалювались без публічно оприлюднених розрахунків впливу.
Все це призводить до банкрутства основних "стовпів" енергетичної галузі: Енергоатому, Гарантованого покупця, підприємств теплової генерації та об'єктів ВДЕ.
Щоб уникнути катастрофічної ситуації на ринку, необхідні наступні кроки:
- Здійснити набір професійних кадрів на керівні позиції Міненерговугілля і НКРЕКП.
- Необхідно оздоровити економічну модель роботи енергоринку. Підтримка нездорово низьких цін призводить до колапсу в роботі Енергоатому, ТЕС, шахтарів. Без оздоровлення економічної моделі немає різниці хто отримуватиме збитки з ПСО: Енергоатом або Гарантований покупець. Перекинути обов'язки ПСО на Енергоатом це означає просто фінансово розвалити компанію.
- Після оздоровлення економічної моделі енергоринку удосконалити механізм ПСО, зокрема, через лібералізацію торгівлі компанії НАЕК "Енергоатом": прямі договори з пупами (постачальники універсальних послуг); – прямі довгострокові контракти з промисловими підприємствами; – збільшення частки реалізації на відкритому ринку; – досягнення прозорості у витрачанні коштів гарантованих постачальників.
- Надати право гарантування покупцеві реалізовувати електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, в сегменті двосторонніх договорів за середньозваженою ціною РДН-комісія оператора. Або зеленими сертифікатами вище ціни РДН.
- Подивитися рівень цінових обмежень в нічний час (збільшення в 1,1 грн/кВт год) для надання можливості теплової генерації конкурувати між собою за рахунок паливної складової в структурі ціни.
- Переглянути правила роботи учасників в сегменті балансуючого ринку з чітким визначенням філософії його функціонування, як ринку штрафних санкцій. Тобто, в разі надмірного споживання ціна для покупки небалансу має застосовуватися на рівні граничної годинної ціни на РДН + 15%, а при недоспоживанні і продажу небалансу ціна повинна становити -60% від середньої ціни на РДН на даний час.
- Запровадити механізм ринку допоміжних послуг.
- Заборонити застосування штрафних санкцій перед постачальниками універсальних послуг на період надзвичайної ситуації і на два місяці після цього.
- Вирішити питання кадрового забезпечення НЕК "Укренерго" та НАЕК "Енергоатом".
- Забезпечити кредитування з боку одного з державних банків для ліквідації заборгованості ДП Гарпок перед постачальниками електричної енергії.
Нагадаємо, в Раду подали законопроект про заборону імпорту електроенергії з РФ і Білорусі.