При оформленні субсидії враховують великі покупки / Фото: Сергій Ніколаєв, Сьогодні
Брудні ліфти, під'їзди без освітлення, течі в підвалах, а ЖЕК, хоч і налічує квартплату, не хоче братися за ремонт. Українці скаржаться на низьку якість послуг, а в більшості випадків – і зовсім їх повну відсутність, а й самі не хочуть нічого робити. Але ж щоб будинок не виявився в комунальній пастці, потрібно організувати об'єднання власників житла (ОСББ) або найняти керівну організацію. Тоді стане зрозуміло, кому і за що ми платимо.
На початку реформи ЖКГ попрощатися з ЖЕКами було простіше. Тепер же вони тримаються зубами за свої гроші.
Наталя живе в цій п'ятиповерхівці з 1992 року. Протягом останніх п'яти років взимку в її квартирі стоїть справжній холод, відносно тепло тільки в одній кімнаті. Наталя живе в тому ж будинку, але на два поверхи вище. І теж вже втомилася купувати ліки для своєї дитини – вигнати її з холодної кімнати не виходить, адже там стоїть комп'ютер.
"Уже опалювальний сезон почався, і протягом чотирьох років ніякого результату. Дитина тут проводить час, і ніхто не може нам допомогти, дитина хворіє", – скаржиться жінка.
Стан опалювальних систем – проблема, яка об'єднує всі регіони України. Тепломережі в старих будинках зношені. А старих будинків в країні багато. Термін служби хрущовок спочатку повинен був становити 25 років, але вони експлуатуються більше 50 років. Тільки в столиці таких будинків майже три тисячі. Найстаріша хрущовка Києва побудована 1956 року, і в ній досі живуть люди.
А в Луцьку є хрущовки, які виглядають як будинки п'яти- або шестирічної давності, хоча насправді вони родом з початку 1960-х років. Кілька років тому всі вікна тут замінили на пластикові, фасад оновили, утеплили, відремонтували внутрішні тепломережі, встановили індивідуальний тепловий пункт... У результаті мешканці будинку економлять кошти.
"Платили 1700 грн з копійками , а стало 600. Ось така різниця", – говорить член ОСББ Михайло Дудченко.
Чоловік живе тут з 2001 року. Каже, що все змінилося 2016 року, коли мешканці будинку створили ОСББ. Єдине, що залишилося недоробленим, – утеплення. І в Луцьку такий будинок далеко не один. У луцьких ОСББ тарифи нижче, ніж в будинках комунальної форми власності – 3-8 грн за квадратний метр проти 8-12 грн.
"Об'єднання створюються майже кожен день. У нас є підтримка міста", – говорить голова асоціації ОСББ "Лучани" Юлія Саботюк.
Інша ситуація в невеликому місті Вараш на Рівненщині. Там давно почали створювати ОСББ, але будинки то заарештовували за борги комунального підприємства, яке їх обслуговувало, то не видавали документацію, то не знімали з балансу міста... Голова одного з місцевих ОСББ увереят: успіхи все ж є. Він сам заснував об'єднання власників 2016 року, зіткнувшись з опором мерії.
Коли в Харкові городян попереджали про небезпеку залишитися в комунальній пастці ЖЕКу, вони не повірили. Створювати ОСББ – в цьому місті справа непопулярна. 2018 року в місті створили всього 12 ОСББ. Для порівняння, в Києві цей показник становив 109 об'єднань, у Львові – 122.
"Останніми роками у ніс немає ривка в створенні ОСББ з огляду на те, що більшість харків'ян виявляють бажання обслуговуватися через комунальні підприємства, є порядок і їх більше влаштовує", – говорить заступник керівника відділу департаменту житлово-комунального господарства міськради Іван Усачов.
Зараз в Харкові жителі керують менш ніж 10% житлових будинків. Але причина не тільки в небажанні жителів. Комунальні тарифи в місті низькі – в середньому трохи більше 2 гривень за метр. Тому немає мотивації. Більш того, коли зі створенням ОСББ постійно виникають проблеми.
"У нас держреєстратор теж почав палиці в колеса вставляти, коли почали реєструвати ОСББ", – нарікає голова Фонду власників житла недержавної форми власності Юлія Самойлова.
В одному з харківських будинків ОСББ створили ще 2016 року. І незважаючи на те, що жителі пройшли всі необхідні процедури, процес зупинився.
"До нас почали приходити різні комісії. Говорити про те, що тут у нас неправильно, що нічого не вийде... Не віддавали документи, стали чіплятися до всіх наших документів", – розповідає секретар ОСББ "Горький парк" Ганна Квасова.
Мешканці будинку через суд довели, що ОСББ створене законно, але досі отримують квитанції за неіснуючі послуги замість технічної документації на будинок. А без цих документів неможливо підписати договори з обленерго, водоканалом і тепломережами. Будинок за фактом залишається "недо-ОСББ".
"Жителі вже два роки живуть без газових колонок, без підігріву води. Поставили бойлери або просто гріють воду на газових печах", – говорить Анна.
Опитані новинами "Сьогодні" харків'яни в більшості своїй довіряють місцевому голові і дійсно не хочуть займатися ОСББ. Ось тільки кошти в місцевому бюджеті не в дефіциті, а робіт з ремонту тих же тепломереж не видно. Втім, представники влади дотримуються іншої думки.
"У будинку, які обслуговують комунальні підприємства, йде бюджетна підтримка на ремонтні роботи. Коли ми йдемо на ОСББ, залишається можливість користуватися тільки двома програмами. І одна, і інша передбачає пайову участь власників", – говорить Усачов.
З ним не погоджуються ті, хто розуміє: це шлях в нікуди.
"Навіть при тій кількості коштів, які Харків виділяє на капітальний ремонт, його не вистачить на те, щоб вісім тисяч будинків відремонтувати в повному обсязі", – пояснює Юлія Самойлова.
Зате профільне міністерство обіцяє справжній фінансовий рай для сфери ЖКГ – мільярд гривень на енергомодернізацію в 2020 року. Але хто в підсумку отримає ці гроші? Конкретні власники своїх будинків, як в Луцьку і Вараші? Чи ж кошти безконтрольно потонуть у комунальній системі на кшталт харківської, де людям чомусь подобається жити в обшарпаних будинках?
Нагадаємо, щорічно близько трьох тисяч об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) зможуть отримати гроші на енергозберігаючі новинки для своїх будинків. На яку компенсацію можуть розраховувати економні жителі ОСББ, дізнавалися новини "Сьогодні".