Фото: 401kcalculator.org
Поки влада розробляє законодавство, яке захистить українців від свавілля колекторів, жительку Києва тероризують дзвінками. Анастасія звернулася до команди "Сьогодні" за допомогою. Їй вже тиждень "обривають" телефон. Проте киянка запевняє: жодного кредиту не брала, тому й віддавати його не буде.
Під час зустрічі з журналістами Анастасія вмикає аудіозапис телефонного дзвінка, на якому невідомий чоловік вимагає від неї гроші.
"Брали 2000, винні 2900", – говорить невідомий чоловік.
Жінці пояснили, що вона нібито взяла так званий "швидкий кредит" ще в листопаді, а тепер його потрібно повернути, зі штрафом за прострочення.
"Одні телефонують і говорять, що я є контактною особою боржника, інші – що гроші брала саме я. Тобто, мене називають на ім'я по-батькові, називають мої документи, і стверджують, що я винна дві тисячі гривень", – розповідає Анастасія.
Незважаючи на те, що Анастасія всім відповідає, що грошей в борг не брала, на іншому кінці дроту на це не зважають і наполегливо вимагають свого.
"Я вже запитувала: як я мала отримати гроші? Мені вже було цікаво. На що мені відповідали, що переказ був на банківську карту. Все. Це максимум, що мені могли сказати", – розповідає Анастасія.
У планах Анастасії – вивідати якомога більше інформації у нахабних абонентів, і вже з цим звернутися до поліції. Втім, фіксувати дані потрібно відразу як речовий доказ, радить адвокат.
"Без попередження про те, що відбувається запис, ми не маємо права цього робити. І це не буде потім доказом. Якщо переходить розмову на якісь підвищені тони, то я б радив попередити: добре, вибачте, я з даної хвилини записую дану телефонну розмову", – радить адвокат Олег Каченюк.
Якщо ж кредит дійсно був узятий, та кредитори нарахували більшу пеню – варто звернутися за захистом. Наприклад, договір про позику можуть визнати недійсним.
"У більшості випадків такі договори розміщені на сайтах організацій, і їх ніхто ніколи не підписує. Щодо цього є й постанова Верховного суду. У такому випадку ми гасимо тільки "тіло" кредиту, і жодним чином пеня і штрафи не підлягають стягненню, оскільки особа не повною мірою володіла інформацією", – пояснює Каченюк.
Втім, так званих "швидких позик" слід уникати, радять юристи. Адже в договорах про них приховано чимало підводних каменів. Якщо ж без кредиту жодним чином не обійтися, надійніше буде звертатися до офіційних банківських установ.
Як повідомлялося, 12 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності" (№ 2133). Детальніше про ініціативу читайте на сайті "Сьогодні" – Брудні методи під забороною: чи захистить від колекторів новий закон.