Україна і Євросоюз підписали політичну частину Угоди про асоціацію 21 березня 2014 року, а економічну – 27 червня того ж року. Набуттю чинності цього договору всіляко перешкоджає Росія. І хоча формально ця країна не повинна мати ніякого відношення з даного процесу, тому питання асоціацію стосується тільки України та ЄС, все ж лідери Євросоюзу врахували думку Москви і у вересні 2014 року на переговорах "Україна – Росія – ЄС" була досягнута домовленість про відстрочення імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 1 січня 2016 р. Потім росіяни намагалися відсунути цю дату, але на поступки їм більше не пішли.
1 листопада 2014 року Україна і ЄС почали тимчасове застосування Угоди про асоціацію (крім частини, що стосується зони вільної торгівлі). Це стало можливим після завершення необхідних внутрішніх процедур, зокрема ратифікацію Угоди Україною та Європейським парламентом, а також схвалення відповідного рішення Радою ЄС.
Для набуття чинності Угода про асоціацію має бути ратифікована усіма 28 країнами-членами ЄС та Україною. Наша країна завершила процедуру ратифікації 16 вересня 2014 року. Більшість європейців – 22 країни також завершили її, тобто повідомили Генеральний секретаріат ЄС про ратифікацію цього документа. У решти шести країнах на сьогоднішній день ситуація така:
- Греція – не приступала до процесу ратифікації; вважається, що причина цього – складна внутрішня ситуація в країні;
- Кіпр – не приступав до процесу ратифікації; офіційно причини цього не називаються, але напевно позначається сильна залежність країни від Росії;
- Італія – президент країни підписав закон про ратифікацію, передача ратифікаційних грамот в Брюссель очікується найближчим часом;
- Нідерланди – угода ратифікована обома палатами парламенту, але зараз подальший процес призупинено;
- Бельгія – в цій країні ратифікація має відбутися також в трьох регіональних парламентах, з яких затримка трапилася лише в одному (а саме – в столичному регіоні Брюсселя, столиці ЄС), стверджується, що причини цього чисто технічні;
- Чехія – закон про ратифікацію парламент відправив на підпис президенту Мілошу Земану, який відомий своїми проросійськими поглядами, і не поспішає з його підписанням.
Парламент Нідерландів завершив процедуру ратифікації Угоди ще 7 липня поточного року. Але потім в країні почалася кампанія з проведення референдуму з цього питання. Її проводили сатиричний блог GeenStijl, група Burgercomite ЄС ("Комітет громадян ЄС") і євроскептично налаштований "Форум для демократії". Лідером кампанії став політик і громадський діяч Ян Роос, який вважає, що на сході України йде "громадянська війна, яка через Угоду про асоціацію була ініційована Європейським Союзом, і, як наслідок, більше двохсот громадян Нідерландів були збиті в повітрі".
За проведення референдуму було зібрано 428 тис. підписів і 14 жовтня виборча рада Нідерландів прийняла рішення про проведення референдуму, на якому буде поставлено питання про ратифікацію Угоди про асоціацію. Референдум є консультативним, тобто його результат уряд не зобов'язаний виконувати. Явка на референдумі повинна скласти не менше 30% із загальної кількості тих, хто має право голосу. Очікується, що голосування буде проведено навесні наступного року.
Без рішення Нідерландів Угода не може набути чинності, тому вже зараз зрозуміло, що зона вільної торгівлі Україна – ЄС з 1 січня почне роботу на тимчасовій основі.
Тривалість подібного статусу не регламентується, тобто вона може бути як завгодно довгою. І при цьому умови зовнішньої торгівлі будуть повністю відповідати тим, що прописані в Угоді.
У чому суть Угоди про вільну торгівлю Україна – ЄС
Торгова частина Угоди про асоціацію охоплює широке коло питань, пов'язаних з торговими аспектами взаємодії між Україною та ЄС. Зокрема, встановлюються правила і механізми лібералізації торгівлі, визначаються процедури врегулювання торговельних суперечок, визначається взаємодія сторін у процесі виконання відповідних положень Угоди та ін. Крім того, лібералізація торгівлі з Євросоюзом передбачає поступове взаємне відкриття ринків державних закупівель, нові правила конкуренції в торгівлі.
Початок тимчасового застосування означатиме закінчення дії односторонніх торгових преференцій ЄС і початок реалізації своїх зобов'язань обома сторонами, тобто Україна, наприклад, також почне зниження імпортних мит для товарів походженням з ЄС.
Резюмуючи, можна сказати, що після 1 січня 2016 року українські виробники та експортери отримають більше можливостей для:
виходу на один з найбільших, найпотужніших і найбільш захищених ринків світу;
збільшення кола потенційних споживачів їх продукції;
пошуку нових партнерів та диверсифікації експортних ринків збуту;
конкуренції на рівних умовах і нарощування обсягів експорту в країни ЄС.
Але не можна забувати, що одночасно на українському ринку відбудеться посилення конкурентного тиску.
А оскільки ЄС пред'являє високі вимоги до якості та безпеки продукції, то багатьох вітчизняних підприємств, які шукатимуть вихід на європейський ринок, доведеться займатися модернізацією своїх виробництв, зміною застосовуваних технологій і використовуваних бізнес-процесів.
Можлива реакція Росії
На офіційному рівні Росія продовжує стверджувати, що якщо з 1 січня зміняться умови торгівлі України з ЄС, то для нашої країни будуть скасовані торговельні преференції СНД і введені "запобіжні заходи для українських продуктів харчування". Представники сторін час від часу зустрічаються для обговорення практичних питань, хронологічно остання така зустріч на технічному рівні в тристоронньому форматі відбулася 7 жовтня. Наступна зустріч експертів намічена на 9-10 листопада з подальшою зустріччю в кінці листопада на рівні міністрів. Так що остаточне рішення про умови торгівлі України та РФ після 1 січня поки не прийнято.