Головним "рятувальником" для України як і раніше залишається МВФ Фото з архіву "Сегодня"
Держборг України продовжує зростати, незважаючи на спроби уряду змінити ситуацію. За даними президента Украналітцентру Олександра Охріменка, в травні він досяг майже 2 трлн грн, або 110% ВВП! І виплачувати ці борги нам буде все складніше з кожним роком.
Про це свідчать дані по виплатах позик України в 2015 році, які опинилися в розпорядженні "Сегодня", і макропрогнози Мінекономрозвитку, включаючи розрахунки за боргами, до 2019 року (див. інфографіку).
В уряді розрахували для кожного року три варіанти розвитку подій. А цього року найбільша сума виплат припадає на червень – 89800 млн грн, або $4 млрд. Охріменко вважає, що для її погашення потрібно або віддати третину золотовалютних резервів НБУ, або домовитися про реструктуризацію боргу (переговори Мінфіну з кредиторами йдуть. – Авт.), або оголосити технічний дефолт. Як може розвиватися ситуація, розповідають експерти "Сегодня".
ПОКАЗНИКИ. За словами Охріменка, макропрогнози Мінекономрозвитку розраховані за допомогою МВФ. Але базуються на припущенні, що в 2016 році у нас почнеться зростання ВВП, і з кожним роком стане прискорюватися. Але це станеться навряд чи, поки йде війна. "Треба орієнтуватися на песимістичний сценарій. І то – серйозні прогнози можливі максимум до 2016 р Адже експерти Фонду виходять з того, що у нас пройдуть реальні реформи та припиниться війна. Але ні того, ні іншого поки немає і невідомо коли буде, – каже Охріменко. – Єдиний спосіб не допустити дефолту – реструктуризація держборгу на будь-яких умовах".
З ним згоден і експерт компанії "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко – адже, за його словами, говорити про початок зростання економіки з такими великими виплатами за зовнішніми боргами неможливо. "Пропозиції України про списання 40% тіла боргу і зниженні прибутковості по паперах занадто "оптимістичні", – сказав нам Нікітченко. – Але позиція МВФ (наполягають на реструктуризації боргів) і прийнятий Радою закон про можливість відмови від обслуговування боргів зміцнили переговорну позицію України. Можна очікувати, що компроміс знайдуть – наприклад, списання 10-20% боргів або зниження ставки на перші роки з підвищенням її пізніше, – адже дефолт України невигідний нікому. Якщо ми зуміємо домовитися про реструктуризацію боргів і далі будемо отримувати транші від МВФ, в України вийде йти за сценарієм розвитку економіки та недопущення дефолту".
ПРОБЛЕМИ НАРОДУ. Нікітченко вважає, що люди вже відчувають погіршення рівня життя саме через проблеми з боргами, так як зростаючі витрати на їх обслуговування не дозволяють направляти гроші бюджету на підвищення соцвиплат і компенсацію комунальних тарифів. Це знижує доходи населення, і воно починає купувати менше товарів, у тому числі вітчизняних.
Далі – знижуються доходи підприємств та скорочується їх персонал. НБУ змушений покривати нестачу грошей у бюджеті, друкуючи нові гривні, які в підсумку тиснуть на її курс. Щоб прибрати надлишкову масу гривні на ринку, Нацбанк підвищує розмір облікової ставки, а разом з нею зростає і вартість усіх кредитів у країні. Це робить кредити занадто дорогими і недоступними для бізнесу, а без позикового фінансування не може розвиватися жодна економіка в світі. Втім, Охрименко заспокоює: зростання зовнішнього боргу населення особливо не відчує, якщо Нацбанк утримає в цьому році курс гривні, а в 2016-му – інфляцію (обіцяють не вище 5% в рік).