Фото: УНІАН / Фото: Вiталiй Лазебник, Сьогодні
Розмір офіційного прожиткового мінімуму, який фігурує в законі про державний бюджеті на підставі якого розраховуються пенсії і більшість соціальних виплат, визнаний незаконним. Як повідомляє сайт проекту "Відкритий суд", днями Окружний адміністративний суд Києва завершив розгляд резонансної судової справи про незаконність розміру прожиткового мінімуму за позовом керівника проекту "Відкритий суд", кандидата юридичних наук Станіслава Батрина до Кабінету міністрів України. Колегія суддів постановила визнати протиправними бездіяльність і дії Кабміну щодо встановлення справедливого розміру прожиткового мінімуму і зобов'язала уряд встановити прожитковий мінімум відповідно до вимог законів "Про прожитковий мінімум" і "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Фото з сайту open-court.org
Україна другий рік живе без споживчого кошика
Згідно зі згаданими законами, прожитковий мінімум має встановлюватися Кабміном після того, як буде проведена науково-громадська експертиза набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, які включаються в споживчий кошик. Перегляд кошика і експертиза повинні проводитися не рідше одного разу на 5 років. Однак суд зафіксував "протиправну бездіяльність" Кабміну в цьому питанні. Справа в тому, що постанова Кабміну про затвердження товарів і послуг, за якими розраховується прожитковий мінімум (№780 від 2016 року), суд визнав незаконноюще влітку 2018 року. Але нової постанови, складеного відповідно до вимог законів, Кабмін так і не видав. Отже з юридичної точки зору незрозуміло, чим керувалися чиновники, коли визначали розмір прожиткового мінімуму на 2019-й, та й на 2020 роки.
Після рішення суду уряд буде зобов'язаний перерахувати весь державний бюджет України на поточний рік, стверджує Станіслав Батрин (позов подавався щодо держбюджету саме на 2019 рік). Третій пункт рішення суду так і звучить: "Визнати протиправними дії Кабінету міністрів України щодо розробки і затвердження проекту закону "Про державний бюджет України на 2019 рік"... – з порушенням порядку встановлення у законопроекті розміру прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів і гарантій ... і без обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період ... ".
Причому, якщо вимога суду буде виконана в повному обсязі, розмір прожиткового мінімуму може бути навіть вищим за той, який зараз називають "реальним", тобто вище за 4500 грн. Оскільки визначати прожитковий мінімум має експертне співтовариство з урахуванням медичних, соціологічних та інших наукових норм і реального рівня цін. Хоча, як нагадує економічний експерт Олексій Кущ, за даними Світового банку, для країн Східної Європи прожитковий мінімум, необхідний тільки для відтворення життєвих функцій, становить близько 5 доларів на день. За нинішнім курсом це майже 3600-3700 грн на місяць.
"Уряд щороку пропонує проект держбюджету на наступний рік, і стаття 7-я такого закону визначає розмір прожиткового мінімуму на наступний рік. Ми першими і єдиними поставили під сумнів те, як Кабінет міністрів подає проект бюджету. І зараз суд не просто визнав незаконним прожитковий мінімум на 2019 рік, а й задовольнив нашу позовну вимогу, зобов'язавши уряд встановити прожитковий мінімум відповідно до закону. Це означає, що уряд повинен переглянути розмір прожиткового мінімуму в Україні та перерахувати весь державний бюджет на 2019 рік. Тому що в цьому законі уряд закладав не той розмір прожиткового мінімуму, що потрібно. А, відповідно до законів "Про прожитковий мінімум" і "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", прожитковий мінімум – це базовий соціальний стандарт, на основі якого розраховуються всі доходи і видатки державного бюджету. На його основі формується державний бюджет України", – пояснив Станіслав Батрин в коментарі сайту "Сьогодні".
Але крім того, виконуючи рішення суду, переглядати доведеться, ймовірно, і проект держбюджету на наступний рік.
"Сьогодні у нас немає чинної постанови, за якою б розраховувався прожитковий мінімум взагалі. Тобто всі дії уряду – і на 2019 й, і на 2020 рік, зміни до бюджету – неможливі без перегляду прожиткового мінімуму", – говорить Станіслав Батрин.
Чи є гроші на підвищення прожиткового мінімуму?
Кілька попередніх рішень судів, які вимагали рахувати прожитковий мінімум правильно, уряд залишав поза увагою. Однак склади Кабміну змінюються. Чи виконають нинішні чиновники рішення суду, дізнаємося через деякий час. Поки ж ми вирішили запитати у економіста, чи реально виконати рішення суду? Чи можливо в принципі скласти бюджет з урахуванням реального прожиткового мінімуму та відповідних виплат?
Фінансовий аналітик Олексій Кущ не впевнений, що вердикт суду буде виконано.
"На жаль, у нас є норма про те, що бюджет має бути виконаний тільки в межах реальних коштів. Тобто можна ухвалювати будь-які закони, виносити будь-які постанови судів, але якщо грошей на їх виконання в бюджеті немає, то бюджет виконується в межах існуючого розпису. В цьому і проблема: що за Конституцією України – соціальна держава, більшість норм були прописані як під соціальну державу, а бюджет зараз ухвалюється на базі десоціалізації країни. Відповідно, бюджет з деяких норм суперечить існуючим законам. Тому нещодавно в суді були оскаржені київські тарифи на обслуговування прибудинкової території, зараз оскаржується підвищення цін на газ для населення. Це десятки мільярдів гривень. Але немає реальних механізмів, як їх повернути людям у вигляді компенсації. І ніхто не збирається виконувати ці рішення судів. Так само, на жаль, і з прожитковим мінімумом. Уряд просто не буде виконувати рішення судів. А механізмів, щоб змусити уряд дотримуватися Конституції і формувати бюджет як для соціальної держави – таких механізмів у нас немає", – говорить Олексій Кущ.
Що стосується грошей для підвищення прожиткового мінімуму, на думку економіста, їх можна знайти.
"В принципі, у держави є ресурси для того, щоб підняти і пенсії, й інші соціальні стандарти до рівня реального прожиткового мінімуму. Просто для цього потрібно переглянути структуру інклюзивності економічного зростання, або зростання ВВП. Тобто, як він розподіляється між основними соціальними групами. Якщо брати західні країни, країни так званого "рейнського капіталізму" – Німеччина, Австрія, Швейцарія, скандинавські країни – там національний дохід розподіляється за медіанним рівнем. Наприклад, в Німеччині є таке поняття, як "внутрішнє випрямлення" – вирівнювання подушних доходів населення за медіанним рівнем, тобто щоб доходи основних соціальних груп концентрувалися навколо медіанних доходів. А у нас, на жаль, інклюзивність ВВП полягає в перерозподілі його на користь фінансово-промислових груп", – говорить Олексій Кущ.
Як приклад, за рахунок чого можна було б знайти достатньо коштів для підвищення прожиткового мінімуму і соціальних виплат, Олексій Кущ привів контрабанду.
"За деякими оцінками, у нас різниця між товарними і фінансовими потоками з експорту та імпорту становить приблизно 40 млрд доларів на рік. Тобто 40 млрд доларів – це та сума, яка не потрапляє до податкової звітності. І це тільки з експорту та імпорту. А є ще внутрішні схеми і т.ін. Тобто, в принципі, ці ресурси ", – вважає експерт.
Нагадаємо, в уряді також вважають боротьбу з контрабандою одним з основних потенційних ресурсів для наповнення бюджету і зростання ВВП.
Чи вирішить проблему прожиткового мінімуму новий закон Мінсоцполітики?
Як ми вже писали, Міністерство соціальної політики підготувало проект закону, який передбачає "відв'язування" соціальних виплат від прожиткового мінімуму. При цьому, ймовірно, розмір прожиткового мінімуму буде переглянутий у бік підвищення до реального рівня (який може бути вищий за "офіційний" прожитковий мінімум вдвічі, а то й втричі). Однак соціальні виплати розраховуватимуться не з цього показника, а відповідно до "базових величин" – цим новим терміном назвали, по суті, старий, "офіційний" прожитковий мінімум.
Станіслав Батрин вважає, що такий закон суперечитиме Конституції.
"Є дійсно сотні різних показників, які прив'язані до прожиткового мінімуму невиправдано. Наприклад, той же судовий збір. Там, де розумно, платежі можна і потрібно відокремити від прожиткового мінімуму. Але в тому законопроекті, який зараз лобіює Мінсоцполітики, є велика проблема для всіх нас. Прожитковий мінімум – це не якась застаріла, архаїчна категорія з радянського минулого. Це частина нашої Конституції, яка говорить, що кожен має право на достатній рівень життя. (Ст. 48: "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло", – прим. Авт.). Тому і був ухвалений закон про прожитковий мінімум. І те, що зараз хочуть "відв'язати" виплати від прожиткового рівня і визначати їх розмір, виходячи з можливостей бюджету, – це повна невідповідність Конституції. Бо правильно порахований прожитковий мінімум саме і має бути нижньою рисою державних гарантій", – впевнений Станіслав Батрин.
Олексій Кущ – також противник ініціативи Мінсоцполітики про відв'язку соціальних виплат від прожиткового мінімуму.
"Цей закон – такий своєрідний "троянський кінь", під який хочуть провести системну десоціалізацію держави", – говорить Олексій Кущ.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповіли, що Фонд соціального страхування відновив виплати за лікарняні та декрет.