Голова Кабміну показав, що у нього в "портфелі" припасено для народу на 2017 рік Фото з архіву
Вчора в Раді з'явився проект бюджету на 2017 рік – Кабмін вперше за кілька років подав головний кошторис вчасно, а не традиційно "під ялинку". У бюджеті передбачено зростання доходів і витрат більш ніж на 100 млрд грн і зростання соцстандартів на 2% вище інфляції. Яким відомствам хочуть виділити більше грошей (докладніше – див. інфографіку), а також якими є пріоритети влади цього року, з'ясувала "Сьогодні".
ПРІОРИТЕТИ. Головним пріоритетом, як і раніше, залишається оборона і безпека країни: силовики отримають на 14,5 млрд грн більше, ніж рік тому, або 129,3 млрд грн. У тому числі на армію піде понад 64 млрд грн, на МВС (перш за все на поліцію і гвардію) – 46 млрд. Це, відповідно, на 8,5 млрд і 5 млрд грн більше, ніж 2016-го.
Наступний пріоритет – будівництво доріг. Нарешті буде створений дорожній фонд з бюджетом 14,2 млрд грн, до якого цільовим призначенням підуть гроші, що стягуються з водіїв у вигляді акцизу при купівлі палива (приблизно 2 грн з кожного літра). Раніше ця частина акцизу, в порушення закону, йшла на "затикання дірок" в держбюджеті, наприклад, виплату бюджетникам і пенсіонерам.
За оцінками фахівців Мінінфраструктури, на 14 млрд грн можна побудувати близько 3000 км доріг 1-ої категорії (по 2 смуги в кожному напрямку) або відремонтувати 40 тис. км доріг.
Ще один пріоритет – децентралізація: місцевим бюджетам обіцяють дати "на господарювання" більше на 53,8 млрд грн, або майже 390 млрд грн.
Також влада обіцяє вдвічі більше дотацій аграріям (5,5 млрд грн), збільшити зарплати вчителям та лікарям: викладачі, залежно від кваліфікації, отримають 4,5-6,4 тис. грн/міс. (зараз 4,3-5 тис. грн), лікарі – 3,9-7,9 тис. (зараз 3,7-7,5 тис. грн).
У кошторисі Мінкультури передбачена нова стаття витрат – 14,5 млн грн на добудову музею Голодомору. На проведення конкурсу Євробачення в травні 2017 року заклали 455 млн грн.
Водночас влада не забула і про себе: суттєво зросли, порівняно з 2016 роком, витрати на утримання Верховної Ради (на 68%, або всього майже 1 млрд грн!), президента (на 46%), Кабміну (на 35 %).
ЩО ДОБРЕ. Економіст Іван Нікітченко зазначив насамперед скорочення дефіциту бюджету – до 69 млрд грн з 72,7 млрд нинішнього року. При цьому зростання доходів і витрат закладено в 15-17%, що відповідає інфляції за 2016 рік. Тобто уряд проіндексував доходи минулого року, не закладаючи до планів міфічне зростання економіки, а тверезо оцінюючи ситуацію. Якщо зростання буде більше очікуваного, за рахунок нього просто скоротиться дефіцит.
"А зростання витрат на ГПУ і Держсудадміністрацію пояснюється проведенням реформ: в ГПУ це спеціалізована антикорупційна прокуратура, працівники якої отримують високі зарплати, і судова реформа, яка починає працювати з 30 вересня 2016 року. Згідно з судовою реформою, зарплати суддів становитимуть від 24 до 132 тис. грн", – аналізує Нікітченко.
Нікітченко підрахував, що плановане зростання соцстандартів (10,1%) має перевищити рівень інфляції (8,1%). Сказати, що рівень життя населення помітно зросте після цього, не можна, але, принаймні, вже буде невелике, але поліпшення. Звичайно, ці прогнози реальні тільки при стабільному курсі гривні. При різкій девальвації знову відбудеться стрибок інфляції, яка нівелює зростання соцстандартів.
Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський відзначив суттєвий ріст витрат на охорону здоров'я – більш ніж на 2 млрд грн. Ці гроші дозволять забезпечити централізовані закупівлі медпрепаратів – для сердечників, туберкульозників, діабетиків. "Це важливо, оскільки цього року було багато скарг від людей, які мають право на бюджетне забезпечення ліками. І багато хто з них були змушені купувати препарати за свій рахунок. Тепер це питання можна буде забезпечити хоча б по мінімуму", – каже Забловський.
Збільшення фінансування Мінсоцполітики майже на 13 млрд грн експерти пояснюють також стандартно: наступного року потрібно забезпечити підвищення зарплат і пенсій, виплат допомог та субсидій.
ЩО ПОГАНО. Президент Украналітцентру Олександр Охріменко бюджет критикує перш за все в частині децентралізації. "На місцеві бюджети переклали витрати по утриманню соцсфери, "комуналки", а грошей на них практично не додали. 2013 року частка в консолідованому (держбюджет плюс місцеві бюджети) становила 31%, зараз менше 20%. Регіонам обіцяють допомагати, як і раніше, за рахунок субвенцій, тобто, як і раніше, рулить центр. Так, зараз на місця дали трохи більше, але цього мало для реальної децентралізації". Також, за його словами, зростання соцстандартів, як і раніше, невисоке, реально на навіть 1700 грн вижити неможливо.
Зростання фінансування МВС на 5 млрд грн, на думку Нікітченка, мало: "Триває реформа поліції, і потрібно не тільки підвищувати оклади новим поліцейським, але і закуповувати авто, форму тощо. Плюс – Нацгвардія знаходиться в складі МВС і теж вимагає доукомплектування технікою. Витрати ж на МВС зросли лише на 12%".