Фото atn.ua
На початку квітня Мінфін ініціював зміни в податкове законодавство й розробку нового Податкового кодексу. У серпні відбулася презентація основних принципів та ідей, які закладаються в новий документ. Ця презентація викликала багато критики як з боку експертного співтовариства, так і підприємців. Мінфін прислухався і скорегував свої пропозиції. Одночасно з публічної сфери пішла заступник міністра фінансів Олена Макеєва, яка курирувала питання реформи в міністерстві, і останнім часом з цього питання висловлюється тільки сама міністр Наталія Яресько.
Прийняття нового Податкового кодексу є одним з маяків програми кредитування України Міжнародним валютним фондом.
Відкриваючи засідання Нацради, Президент Петро Порошенко зазначив, що при введенні податкових новацій важливо не допустити скорочення соціальних виплат, особливо пенсій. Серед найгостріших проблем бізнесу він назвав обтяжливе адміністрування податків, нестабільність податкового законодавства, високе фіскальне навантаження на фонд заробітної плати, а також тіньову економіку і контрабанду. Президент нагадав депутатам і чиновникам про важливість спрощеної системи оподаткування для розвитку малого та середнього підприємництва в країні. Зробив акцент на важливості реформування Державної фіскальної служби. Президент також вважає, що в Україні слід ввести оподаткування багатства і предметів розкоші.
Напередодні засідання Нацради стверджувалося, що на розгляд будуть винесені мінімум два проекти: Мінфіну і один з розроблених ініціативними групами. Але де-факто проект Мінфіну є базовим, решта пропозиції будуть розглядатися як поправки до нього.
Основні положення проекту Мінфіну
Говориться, що мета пропонованої податкової реформи – сприяти побудові простої, прозорої, справедливої податкової системи, яка стимулює інвестиції, створює умови для сталого розвитку національної економіки з одночасним забезпеченням потреб державного та місцевих бюджетів. Що реформа дасть своєчасне фінансування бюджету, але на базі економічного зростання, тобто податки не повинні пригнічувати економічне зростання. Загальні принципи чудові, і ось що пропонується для їх реалізації:
- Встановити рівні підходи в оподаткуванні для всіх галузей. Це виправдано, тому для стимулювання окремих галузей їх підтримку краще проводити через бюджет, а не через викривлення податкової системи;
- Ввести прискорену амортизацію, що призведе до зниження величини оподатковуваного прибутку – висока інфляція вимагає такого підходу;
- Ввести інвестиційний податковий кредит, завдання якого – заохочувати бізнес вкладати кошти в нові технології;
- Після прийняття нового Податкового кодексу ввести трирічний мораторій на внесення змін до нього. З одного боку, це дасть бізнесу стабільність і прогнозованість, але з іншого – щось виправити в кодексі буде важче;
- Розвивати електронне адміністрування ПДВ, яке, на думку уряду, вже показало свою ефективність, так що підприємцям потрібно змиритися;
- Ввести плоскі ставки по основних податках: 20% ставка ЄСВ (єдиного соціального внеску, зараз близько 37%), 20% – ПДФО (податок на доходи фізосіб), 20% – податок на прибуток (зараз 18%) і 20% – ПДВ ;
- Що стосується ПДФО, то одна мінімальна зарплата стане неоподатковуваною (зараз не обкладається її половина). Ставка 20% нині є максимальною, її платять всього 2%, а будуть всі;
- 3,6% ЄСВ, що стягуються з працівника, будуть скасовані (вони перетечуть в збільшений ПДФО);
- Об'єднання ЄСВ та ПДФО відкладається до 2018 р. – поки немає пенсійної реформи, об'єднати ці податки неможливо, тому у них різні бази даних;
- Уряд поки відмовляється від загального декларування і непрямих методів оцінювання доходів;
- Військовий збір залишиться;
- Транспортний податок буде не для всіх автовласників, а тільки для авто класу "люкс" (конкретний перелік марок складе Кабмін) – 25 тис. грн на рік;
- У податку на нерухомість залишається неоподатковувана пільга, а на квартири більше 350 кв. м і будинки понад 500 кв. м вводиться додатковий податок – 25 тис. грн на рік.
- Максимум з податку на комерційну нерухомість запропоновано підвищити з 2% до 3% і прибрати пільги;
- Ставки рентних платежів на видобуток газу запропоновано знизити в два рази (відповідний законопроект вже давно знаходиться в парламенті);
- Спрощена система оподаткування зберігається. На 1 групі залишиться бізнес з оборотом менше 300 тис. грн на рік. Об'єднують 2 і 3 групи, обмеживши їх обігом 2 млн грн, але дозволивши працювати з юрособами.
Мінфін вважає, що при зниженні ЄСВ "діра" в бюджеті складе 70 млрд грн. Для її хоча б часткового закриття, в додаток до вищенаведених заходів, спрямованих на збільшення надходжень від податків, пропонуються такі нововведення:
- Скасування пільг з ПДВ (включаючи аграріїв);
- Підвищення акцизів на алкоголь і тютюн. Ставка на алкоголь в 2016 р. збільшиться на 50%, далі протягом 5 років – щорічно на 5%. Ставку на тютюн (специфічну) запропоновано підвищити на 40% в 2016 г, і далі до 2020 р. – на 7% на рік. Ввести найближчим часом електронне адміністрування акцизів;
- Легалізувати гральний бізнес, що принесе в бюджет близько 5 млрд грн;
- Ввести ліцензування видобутку бурштину (рента 30%).
У Мінфіні вважають, що якщо запустити в цілому їх модель, то по доходах в 2016 р. вийде мінус в 30 млрд грн, але вони, нібито, свідомо йдуть на цю жертву, в розрахунку на те, що стимульована економіка почне рости швидше і доходи автоматично виростуть.
Після розгляду на Нацраді реформ, проект податкової реформи має бути доопрацьований в Кабміні і узгоджений з МВФ. Тільки після цього законопроект потрапить до парламенту. Але до кінця вересня уряд повинен подати до парламенту проект держбюджету-2016. Тому, незважаючи на те, що в разі прийняття реформи багато податки зміняться з 1 січня 2016 р. за словами Наталії Яресько, проект бюджету зараз формується на основі чинного законодавства.