Як в опалювальний сезон платити менше: в Україні почали видавати "теплі кредити"

Державні банки 14 серпня відновили видачу "теплих кредитів". Українці, які готуються до опалювального сезону, можуть за рахунок держави компенсувати частину витрат на утеплення, заміну вікон і покупку негазового котла – від 20 до 40% (а для ОСББ в будинках з субсидіантами – до 70%) дадуть з бюджету, решта можна виплачувати невеликими частинами кілька років. Сайт "Сегодня" розібрався, де і хто може отримати "теплий кредит" і як його можна витратити.

Як працює програма

"Теплі кредити" почали видавати українцям ще 2014 року. За цей час з бюджету витратили мільярди гривень. Гроші видавали державні банки (зараз до них приєднався націоналізований "Приват"). Головний мінус програми – ніхто не контролює, чи допоможуть витрачені кошти поліпшити енергоефективністьбудівлі. Більшість українців за допомогою "теплих кредитів" купили собі металопластикові вікна. При чому, якщо в будинку не встановлений лічильник на тепло і індивідуальний тепловий пункт (ІТП), нові вікна ніяк не допомагають економити, а в кращому випадку – покращують комфорт.

З 2016-го на "теплі кредити" виділили 884 мільйони гривень. 67% від цієї суми витратили на заміну вікон. Програма стала настільки популярною, що вже в червні гроші закінчилися і видачу грошей призупинили. 2017-го на "теплі кредити" додатково виділили 400 мільйонів гривень.

"Минулий опалювальний сезон довів: енергомодернізація житла дозволяє в рази менше платити за комунальні послуги", – заявляють в агентстві Держенергоефективності. За їхніми даними, якщо в добре утепленому будинку встановити лічильник і ІТП, платити можна на 80% менше. Щоправда, будинків, які не потрібно утеплювати, в Україні не так вже й багато. 90% багатоповерхівок, підрахували в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, необхідно тепломодернізувати. "90% всіх багатоповерхівок вимагають термомодернізації. З них 60-70% будинків побудовані ще в роки індустріального будівництва за типовими серіями", – повідомили у відомстві.

"Минулий опалювальний сезон довів: енергомодернізація житла дозволяє в рази менше платити за комунальні послуги", – заявляють в агентстві Держенергоефективності. 

Варто зазначити, що утеплювати будинок без енергоаудиту не можна. Так, якщо неправильно вибрати шар утеплювача, може зміститися точка роси і в квартирах з'явиться цвіль.

"Попередній енергоаудит дозволить уникнути типових помилок при утепленні. У звіті про енергоаудит вказуються вимоги до утеплення на основі державних будівельних стандартів", – пояснює менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин.

Як зазначає експерт, енергоаудитор також порекомендує, в якій черговості виконувати заходи з енергоефективності, розрахує їх вартість і підкаже, де знайти фінансування (енергосерсів, теплі кредити).

"Добре було б проводити енергоаудит всього будинку, оскільки можливості щодо економії енергії лежать за межами окремо взятих квартир. Енергетичне обстеження окремих квартир теж можна замовляти, наприклад, перед покупкою, орендою квартири, ремонтом або якщо є скарги на те, що в конкретній кімнаті дуже жарко або холодно", – розповів Антон Ковалишин.

Будь-яка українська родина (або ОСББ) може звернутися до одного з держбанків ("Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Приват" або "Укргазбанк") з проханням надати кредит на заходи з підвищення енергоефективності. За підрахунками уряду, "теплими кредитами" вже скористалися 280 тисяч родин. 70% кредиту компенсує тим, хто оформив субсидію, і 30% тим, кому субсидія не призначається. Максимальна сума, яку може компенсувати держава, – 14 тисяч гривень.

Експерт з енергоефективності Ганна Шумейко пояснює, що 33% тепла втрачається через погану теплоізоляції стін. Утеплення одного квадратного метра зовнішньої стіни пінопластом коштує приблизно 300 гривень. Мінімальна площа утеплення – 20 квадратних метрів – обійдеться в 6 тисяч гривень. Згідно з програмою "Теплий дім", тим, у кого оформлена субсидія, доведеться заплатити 1800 гривень, іншим – 4200 гривень. Щоправда, варто враховувати, що в багатоквартирних будинках потрібно утеплювати не окрему квартиру, а весь будинок по периметру.

Деякі українці зіткнулися з проблемами при оформленні "теплих кредитів". Так, родині, що має кредитну картку в іншому банку, можуть відмовити у видачі "теплого" боргу.

"У мене офіційний дохід мінімальний – роботодавець доплачує частина в конверті. Хотіла оформити кредит в "Ощадбанку" на вікна. Все зробила, як годиться. Принесла їм довідку про субсидії, довідку з місця роботи. Через два тижні мені сказали, що мені кредит дати не можуть доти, доки я не закрию кредитку в іншому банку. Але насправді у мене там не кредит, а кредитна картка з лімітом! Мені сказали, що перевірили мене в якійсь системі і прийняли рішення, не давати "теплий кредит", поки та картка не буде закрита!" – розповідає мешканка Дніпропетровської області Ірина. У банку "Сегодня" пояснили – в кредиті дійсно можуть відмовити в тому випадку, якщо у менеджерів є сумніви, чи зможе боржник повернути кошти.

Українці очікують на розширення програми "теплих кредитів" і на закупівлю електрокотлів та електрообігрівачів, які, за підрахунками експертів, дозволяють платити на третину менше за тепло, якщо порівнювати з газом або центральним опаленням. Наприклад, на такі "теплі кредити" розраховують жителі Новомосковська (Дніпропетровська обл.). Це місто, за словами секретаря міськради Сергія Горошка, з осені поступово відмовлятиметься від неефективного центрального опалення і переведе людей на індивідуальне електроопалення.

Енергоефективний пакет: що зміниться найближчим часом

Президент ще в липні підписав закон "Про Фонд енергоефективності (ФЕ)". Фонд, як заявляв віце-прем'єр Геннадій Зубко, мав запрацювати ще в квітні цього року. Однак на ухвалення необхідних законів знадобилося більше часу, ніж планували в уряді. ФЕ стане ще одним інструментом для фінансування тепломодернізації.

На відміну від "теплих кредитів", Фонд працюватиме в тісній зв'язці з енергоаудиторами. З бюджету України до ФЕ направлять 800 мільйонів гривень, 25 мільйонів євро виділитьНімеччина і ще 100 мільйонів євро – Європейський Союз. Кошти спрямують на кредити для власників приватних будинків і ОСББ. Перед тим, як взяти участь в програмі, вони повинні вибрати продукт фонду і провести енергоаудит. Професійний аудитор визначить, які заходи потрібно провести і складе кошторис. Після документи необхідно подати до банку, який видасть кредитну оплату роботи підрядників і матеріали. По закінченню роботи Фонд проведе ще один енергоаудит для того, щоб перевірити результат модернізації.

Фонд запрацює після того, як в Україні приймуть весь "енергоефективний" пакет законів. Вже ухвалені і підписані президентом закони "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та "Про енергетичну ефективність будівель". Тепер у всіх багатоповерхівках повинні бути встановлені лічильники на тепло і воду.

Уже наступного року у власників будівель перевірятимуть сертифікат енергетичної ефективності. До таких будівель, відповідно до закону "Про енергетичну ефективність...", належать: новобудови, будівлі місцевої та державної влади, бюджетні установи, якщо проводиться модернізація. Платитимуть за енергоаудит та сертифікат власники або балансоутримувач. Щоправда, в законі уточнюється: документи почнуть перевіряти тільки на початку наступного року.

Також Верховна Рада має ухвалити закон "Про житлово-комунальні послуги", який був схвалений тільки в першому читанні. А нова редакція закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачає введення пені. За кожен день прострочення нараховуватимуть "штраф" у розмірі 0,1% від суми боргу. Пеня нараховуватиметься після 20 числа.