Україна випустила нові 10-річні єврооблігації в євро з рекордно низькою процентною ставкою 4,38% річних. Як пояснив у коментарі сайту "Сьогодні" президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак, така низька ставка стала можливою через високий попит на українські облігації, а в цілому на ситуацію вплинули чотири чинники.
Аналітик уточнив, що зниження облікової ставки Нацбанком не могло вплинути на ситуацію, адже регулятор встановлює ставку винятково в гривні, а бонди розміщувалися в євро.
"Ставка в євро формується у такий спосіб. Спочатку Мінфін декларує, під яку ставку він хотів би залучити інвестиції. Цього разу це було 5%. Банки-організатори аукціонів розсилають інформацію клієнтам. А інвестори, своєю чергою, повідомляють, на яких умовах готові купити українські облігації. Йде торгівля. Зрозуміло, якщо покупці позначать ставку вище, ніж пропонує Мінфін, вони навряд чи отримають цінні папери. Якщо поставлять ціну набагато нижчу, наприклад 4%, то помиляться. Звичайно, Мінфін зацікавлений залучити інвестиції під якомога нижчі відсотки, а інвестори – купити під високі. Банки-організатори намагаються визначити ставку, що буде влаштовувати всіх. І ось виявилося, що ця ставка навіть нижча за ту, що заявляв Мінфін. Тому що попит на наші папери великий. В принципі, за таким самим принципом формується остаточна ставка українських гривневих ОВДП. Її формує ринок, а не Мінфін", – пояснює Козак.
Загалом, за його словами, залучення інвестицій під такі низькі відсотки є результатом цілого ряду чинників.
"По-перше, Україна продовжує співпрацю з МВФ. У нас сьогодні немає програми, що діє, але місія МВФ уже погодила меморандум про кредит на рівні робочих груп, іде нормальний робочий процес. Без співпраці з МВФ таких низьких відсотків не було б. Другий чинник – це зростання української економіки і вміння Мінфіну керувати боргами. Сьогодні Україна може успішно залучати кошти під внутрішні облігації, причому на досить тривалий строк. Облігації на 3-4 роки розлітаються як пиріжки. Наступного тижня орієнтовно очікується випуск гривневих облігацій на 7 років, і попередній попит на них від іноземців досить великий. Хоча ще недавно не можна було собі навіть уявити такого. Третій чинник – це вартість євро. Облікова ставка Європейського центрального банку – близько нуля. А Німеччина, наприклад, випускає держоблігації під негативну ставку. Тобто якщо інвестор вкладає в німецькі держоблігації мільйон євро, то через кілька років він отримає назад близько 900 тисяч євро. І в ці облігації інвестують значно більше, ніж у наші ОВДП, сотні мільярдів доларів", – каже Козак.
Третій чинник, за словами експерта, можна пояснити політикою Європейського центробанку – там створені такі умови, що просто тримати гроші на рахунку ще менш вигідно, враховуючи комісії за обслуговування рахунку, інші витрати. Отже, Європейський центробанк змушує інвесторів вкладати гроші в євроактиви, пояснює фахівець.
"І четвертий чинник, яка привів до зниження ставок, це момент попиту на ризик, який спостерігається вже кілька тижнів. Попит на ризик – це такий стан, коли ринки не очікують ніяких великих криз. Акції зростають, і кошти потрібно кудись вкладати. Це неймовірно великі гроші. І в такі періоди інвестори дивляться на більш ризиковані активи. А Україна – це ризикований актив, кредитні рейтинги у нас дуже низькі, до інвестиційного рейтингу нам ще потрібно подолати 4-5 сходинок у рейтингу. Тому ми можемо вдало розміщувати свої цінні папери тільки в моменти попиту на ризиковані активи. Такі моменти попиту на ризики не можна вирахувати чи спрогнозувати. А в інші моменти, коли не буде попиту на ризики, нам довелося б залучати інвестиції під набагато вищі відсотки. Тож Мінфін просто дуже раціонально використовував цей момент, щоб розмістити акції дешево. Подив такими низькими відсотками спричинений тим, що українці не вірять у свою державу, у свій уряд", – резюмував Козак.
Нагадаємо, у середині червня 2019 року Україна розмістила на зовнішньому ринку запозичень випуск семирічних єврооблігацій на 1 млрд євро під 6,75% річних. Це був перший за останні 15 років суверенний випуск українських єврооблігацій в євро. Попит на нього перевищив пропозицію в шість разів. Пізніше в 2019 році облігації розміщувалися під 5,15-6,25% річних.
Як повідомлялося, бюджет-2020 передбачає, що ВВП України в 2020 році зросте на 3,7%, а річна інфляція становитиме 5,5%: