Фото: З архіву
Після підписання Україною економічної частини Угоди про асоціації з ЄС, від якої очікувалося збільшення експорту наших товарів приблизно на $1 млрд, минув вже рік. Фахівці "Держзовнішінформу" на прохання "Сегодня" вибрали найбільш важливі для споживача позиції з експорту та імпорту (див. інфографіку). І виявилося, що за рік (I кв. 2015 р. до I кв. 2014 р.) ми маємо падіння товарообігу приблизно на третину — хоча по окремих позиціях ми експорт все-таки наростили. Так, по м'ясу експорт зріс у 5,6 разів, по цукру — вдвічі, а щодо продуктів із зерна та борошна — на чверть. А ось імпорт практично весь "у мінусі": позначилися стрибки валют і подорожчання європейських товарів. Але експерти кажуть, що вигода від євроінтеграції все одно є.
ЕКСПОРТ. Аналітик інформкомпанії "ПроАгро" Ярослав Левицький роз'яснив, що фізичні обсяги поставок як зернових так і олійних культур з України зросли. Але оскільки світові ціни на них впали, вигода в доларах вийшла меншою. "У I кв. 2014 р. тонну пшениці експортували по 270$/т, а рік потому — 190 $/т. Тому, незважаючи на збільшення продажів, у валюті виручили менше (зате в гривнях — більше. — Авт.), — каже Левицький. — Серйозно зросли продажі цукру, патоки, цукрової пудри, бо після збільшення квот наші компанії активно продавали "пісок" за кордон". А зростання поставок м'яса у 5,6 разів експерт вважає проривом, бо після збільшення квот ЄС пішла більш дешева, ніж європейська, але така, що відповідає стандартам ЄС, курятина з України.
За словами Левицького, наші постачальники просять ЄС збільшити квоти. "Експорт рахується в еквіваленті в доларах США, — нагадав аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко. — Але в I кварталі 2014-го курс становив 10-12 грн/$, у 2015-м — 22-24 грн/$. Відповідно, експорт товару вартістю 100 грн оцінювався як $10, а в цьому році — $4-4,5. За всіма статтями, де темпи експорту впали менш ніж на 50%, можна вважати, що це тимчасово — як тільки курс валюти заспокоїться і буде постійним хоча б півроку, ми побачимо іншу динаміку товарообігу. Наші виробники вже підвищують ціни на свої експортні товари — це також дозволить їм заробити більше".
А ось президент Украналітцентру Олександр Охріменко не бачить серйозних зрушень ніде, крім сільського господарства, бо, наприклад, наші одяг і взуття йдуть у Європу за давальницькими схемами (завезли сировину — вивезли товар), і в підсумку весь прибуток дістається західним бізнес-партнерам.
ІМПОРТ. Всі експерти одностайні: зниження імпорту відбулося через девальвацію гривні. Багато товарів, причому як готова продукція (їжа, одяг, взуття, ліки), так і сировина, стали недоступними і малозатребуваними. "Через погану ситуацію в економіці менше за рік імпортував і вітчизняний бізнес: обладнання, комплектуючі та сировину", — уточнив Нікітченко. Охріменко бачить у зниженні імпорту готових продуктів вигоду для українських виробників, які зможуть збільшити продажі на внутрішньому ринку.
ЩО БУДЕ. Левицький оптимістичний: після того як з 1 січня 2016 р. почне діяти Угода про асоціацію, обмежувальних квот для України вже не буде, і наші товари почнуть на рівних конкурувати із західними. Насамперед, це стосується м'яса, зерна, олії. Але для цього потрібно пройти сертифікацію за євровимогами. "Кабмін вже почав впроваджувати нові техстандарти і заявив про плани повної відмови від радянських ДСТУ. Але наші виробники повинні підвищувати якість продукції й отримувати всю документацію", — пояснює Нікітченко. А Охріменко вважає, що заміна ДСТУ нічого не дасть без переоснащення наших підприємств.