Газ
1 липня перестав діяти черговий договір на поставку газу з Росії. Умови нової угоди, запропоновані "Газпромом", не задовольнили нашу сторону, і імпорт газу був припинений. Але одночасно знизилися реверсні поставки з Європи (не вистачає грошей для їх оплати). Тому в перших числах липня в підземні сховища щодоби закачується близько 30 млн куб. м газу, тоді як у червні добова закачування становила 50-60 млн куб м. Станом на 8 липня, у сховищах було 12,19 млрд куб. м газу, а до початку опалювального сезону необхідно мати 19 млрд.
Для збільшення обсягу закачування уряд хоче залучити кошти міжнародних донорів, тому "Нафтогаз України" не зможе сам профінансувати закачування газу в сховища. Компанія протягом півроку веде переговори з європейськими партнерами про надання для цих цілей кредиту в 1,5 млрд, у них також беруть участь МВФ, Світовий банк і ЄБРР. 15 липня віце-президент Єврокомісії Марош Шефчовіч обговорить з главами ряду європейських газових компаній (E.ON, ENGIE, OMV, PGNiG, RWE, ENI, SPP, Statoil) питання закачування ними газу в підземні сховища України.
Полегшити спілкування "Нафтогазу" з кредиторами частково допоможе рішення уряду про його докапіталізації – у червні Мінфін здійснив випуск цільових облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) на 3,6 млрд грн. Всього ж з початку року для "Нафтогазу" випущено ОВДП на 29,7 млрд грн. Держбюджет на 2015-й дозволяє Кабміну випуски ОВДП на 31,5 млрд грн для докапіталізації "Нафтогазу", тобто річний ліміт вже практично вичерпаний.
Уряд України вирішив створити резервний фонд у розмірі $1 млрд для закупівель імпортного газу. Його формуванням і витрачанням займеться "Нафтогаз". Гроші повинні надходити у вигляді зовнішніх кредитів під державні гарантії. Кошти фонду призначені для закупівлі імпортованого газу та оплати послуг з його транспортування та зберігання. Газ, придбаний за рахунок коштів фонду, може бути використаний тільки на підставі рішень уряду.
Пам'ятається, коли до держбюджету вносилося дозвіл уряду на організацію подібного фонду, йшлося про те, що закуповуватися будуть газ або мазут, залежно від кон'юнктури ринку. Але схоже, що вибір газу був зроблений, виходячи з того, що сформувати газові запаси простіше організаційного та логістично.
13 липня українська делегація на інвестиційній конференції у Вашингтоні повинна подати нову податкову політику в газовій сфері, яка покликана стимулювати збільшення газовидобутку. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк каже: "Наше завдання – через 10 років Україна повинна забезпечувати себе власним газом шляхом збільшення обсягів власного видобутку та зниження споживання". Але у фахівців немає впевненості в тому, що необхідні обсяги газу є в надрах країни.
Поки ж практично всі великі газовидобувні компанії скоротили обсяги видобутку, в окремих випадках до 40-50%. Вони також заявили про зменшення або про повне припинення інвестицій, а також початку скорочення персоналу. Одна з причин – різке збільшення кількості планових і позапланових перевірок, зростання тиску з боку держорганів.
10 липня Україна і 14 країн Європейського союзу, Енергетичного співтовариства підписали меморандум про інтеграцію газового ринку і диверсифікації джерел постачання газу. Сторони зобов'язалися прискорити темпи будівництва відсутніх ланок газової інфраструктури, а також працювати над оптимізацією використання існуючої інфраструктури, зокрема для реверсних поставок.
Електроенергія
Міністерство енергетики та вугільної промисловості розмістило на своєму сайті законопроект "Про ринок електроенергії України". Одночасно створено три групи для його обговорення. До першої увійдуть учасники ринку електроенергії, у другу – громадські організації, в третю – народні депутати.
Тривають розмови про приєднання енергосистеми України до європейської. "Укренерго" (вона займається диспетчерським управлінням Об'єднаною енергосистемою України та експлуатацією магістральних ліній електропередач) оцінює вартість адаптації вітчизняної енергосистеми до вимог ЄС в 2 млрд грн (у цінах грудня 2014-го, при курсі долара 15 грн). При цьому паралельна робота енергосистем України, Молдови та Євросоюзу можлива вже в кінці 2017 року.
Поки ж уряд намагається навести порядок всередині країни. Так 7 липня прем'єр-міністр зажадав від Міненергетики розібратися з неплатежами п'яти державних енергопостачальних компаній (обленерго) на адресу ДП "Енергоринок", якому не вистачає грошей для оплати за вугілля. Нагадаємо, в поточному році на продаж планується виставити держпакети в 60,25% "Запоріжжяобленерго", 65% "Харківобленерго", 70% "Хмельницькобленерго", 70% "Миколаївобленерго", 51% "Тернопільобленерго".
Також прем'єр наполягає на приватизації до кінця року генеруючої компанії "Центренерго", кажучи, що новим власником повинна стати неукраїнська структура. Ця компанія експлуатує Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС, 78,29% її акцій належать державі.
Структура генерації ОЕС України станом на 2.07.2015
Примітка. Через відсутність палива на ТЕС простоювали 23 блоки, що працюють на вугіллі антрацитної групи, і 3 блоки – на вугіллі газової групи.
Джерело: дані EIR Center
Атомна енергетика
АЕС стабільно забезпечують більше половини поставок електроенергії в об'єднану енергосистему України. У найближчому майбутньому їх значимість буде тільки рости. У Міненерго кажуть, що за рахунок ремонтів, на АЕС вдасться додатково отримати 2 млрд кВт/год електроенергії.
Також, згідно з програмою уряду, планується до 2020 р. завершити будівництво двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС, фундамент яких був закладений ще за часів СРСР. У червні 2010 р. контракт на ці роботи був підписаний з росіянами. Але "Енергоатом" ще в травні 2011 р. заявив, що його не влаштовують запропоновані росіянами умови щодо надання кредиту. Арсеній Яценюк в жовтні 2014-го поставив "Енергоатому" завдання завершити будівництво енергоблоків з європейськими партнерами. Але процес поки не розпочато, навіть договір з росіянами поки не розірваний!
За словами Петра Котина, замдиректора з виробництва "Енергоатому", вартість добудови цих двох енергоблоків оцінюється в 3,7 млрд євро, включаючи перше завантаження палива на 296 млн євро. На сьогоднішній день готовність блоку №3 становить 75%, а блоку №4 – 25%.
Повідомляється, що замінити "Росатом" у реалізації цього проекту може чеська Skoda. Польська Kulczyk Investments, нібито, зацікавлена в тому, щоб інвестувати 1,48 млрд євро в добудову енергоблоків, покривши частину вартості проекту, в обмін на продаж електроенергії на польському ринку. А Володимир Пишний, віце-президент "Енергоатому", каже, що українські підприємства можуть забезпечити виробництво 80% обладнання, необхідного для добудови енергоблоків.
Гроші для проекту можуть бути знайдені всередині країни. Так Кабмін затвердив пілотний проект "Енергетичний міст Україна-ЄС", який передбачає відділення енергоблока №2 Хмельницької АЕС від об'єднаної енергосистеми країни і включення його в європейську енергосистему ENTSO-E. Тобто вся виробляється їм електроенергія буде експортуватися. Отримані від цього кошти і планується направити на фінансування добудови енергоблоків.
Для підвищення надійності роботи АЕС прем'єр вимагає від Міненерго і "Енергоатому" активізувати роботу з диверсифікація поставок ядерного палива. В даний час воно практично всі закуповується в Росії, а поставки за контрактом з Westinghouse Electric (Швеція) мінімальні (дві невеликі партії були в 2012 і 2014 рр.).
Вугілля
Запаси вугілля на ТЕС невеликі, але добре хоча б те, що цього року про їх поповненні почали думати влітку, а не пізно восени.
За словами Ігоря Мартиненкова, першого заступника міністра енергетики, на 7 липня запаси вугілля становили 1,62 млн т, а до початку опалювального сезону потрібно збільшити їх ще на 1,2-1,3 млн т, щоб запаси антрацитового вугілля становили 1,5 млн т, а газового – 1,2-1,4 млн т. Фахівці кажуть, що для проходження опалювального сезону потрібно 4 млн т антрациту.
Зараз всі шахти, на яких видобувається антрацит, розташовані на окупованій території Донбасу. За словами Володимира Демчишина, міністра енергетики, вугілля там закуповує "Центренерго", в обсязі 15-20 тис. т на добу. Основною ж джерело – імпорт.
При цьому самі учасники ринку заявляють про більш вигідних цінах на українське вугілля, а не на поставки з інших країн: близько 1500 гривень за тонну вугілля, видобутого в Україні і близько 2000 грн за вугілля з ПАР. До того ж, за імпортну продукцію необхідно платити іноземною валютою.
У січні-червні газового вугілля і антрациту імпортовано на $858 млн. Найбільшими постачальниками були Росія (частка 42,5%), США (27,0%) і Австралія (8,2%). Торік Україна імпортувала вугілля на $1,77 млрд.
Зараз Міненерго працює над контрактування вугілля з ПАР, має пропозицію на поставку від міжнародної компанії Mercury. Але Демчишин каже, що потрібна кредитна підтримка українських банків, подібна тій, яку торік надав "Ощадбанк" на 2 млрд грн. За словами прем'єра, "уряд готовий забезпечити кредит на 2 млрд грн для закупівлі вугілля за умови його прозорого використання".
Актуальним залишається питання долі державних шахт, багато з яких є хронічно збитковими. Уряд не вірить у перспективу їх приватизації в нинішніх умовах. Тому 8 липня було вирішено ліквідувати три шахти, розташовані в західному регіоні країни.
В цілому ж, шахти, що входять до сфери управління Міненерго, в січні-червні 2015 знизили видобуток на 72,3%, у тому числі видобуток коксівного вугілля скоротився на 68,8%, енергетичного – на 73,5%.
Правила роботи
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк публічно заявив, що він виступає за створення вертикально-інтегрованої нафтової компанії (ВІНК) на базі нафтовидобувної "Укрнафти" (51% належить державі), "Укртранснафти" (100%) і "Укртатнафти" (Кременчуцький НПЗ, 43 %). Аргументація – "щоб збільшити обсяги видобутку, транспортування і енергонезалежність країни".
Уряд готує ще одну новацію. Вище ми говорили, що Міненерго розробило законопроект про новому ринку електроенергії. Він передбачає, зокрема, поетапне, до 2021 р, введення моделі прямих договорів. Проект ще не прийнятий Кабміном і не переданий в Раду, але прем'єр доручив міністерству з вересня протестувати роботу енергоринку в режимі прямих договорів.