Як врятуватися від краху банків-гігантів: рецепт від G20

23 листопада 2015, 08:33
Запропоновано механізм, при якому наслідки банкрутства ключових світових банків будуть мінімальними для ринку, клієнтів і платників податків

Епоха "занадто великих банків" добігає кінця. Фото: kommersant.ru

Паризькі теракти перекроїли порядку денного нещодавнього саміту "великої двадцятки" в Туреччині. Питання економічної політики, заради якої і був створений клуб 20 найбільших економік світу, відійшли на другий план. Тим не менш, важливі економічні рішення усе ж було прийнято.

Початок кінця епохи "занадто великих" банків

Реклама

Працюючи у рамках саміту G20, Рада з фінансової стабільності (Financial Stability Board, FSB) схвалила план пом'якшення наслідків можливого банкрутства 30 найбільших світових банків. Як вважає Bloomberg, таке рішення означає початок кінця ери банків категорії too-big-to-fail (занадто великий, щоб збанкрутувати), яких у разі банкрутства доводиться рятувати за рахунок коштів держбюджетів.

Головне в цьому плані те, що FSB оновив своє положення, що стосується загального показника покриття збитків (total loss absorbing capacity, TLAC) в таких фінансових організаціях. З 1 січня 2019-го мінімальний TLAC повинен скласти не менше 16% від ризикових активів банку, а з 1 січня 2022-го – не менше 18%. Як показав аналіз Базельського комітету з банківського нагляду, у двох третин з 30 системно значимих банків не вистачає коштів, щоб відповідати вимогам TLAC. Загальний обсяг коштів, який необхідно залучити, зараз оцінюється від 500 млрд до 1,2 трлн доларів. Передбачається, що якщо великі банки будуть відповідати критерію TLAC, то вони зможуть банкрутувати, не викликаючи фінансових криз, аналогічних тому, що трапився в 2008 р. після краху Lehman Brothers.

За банкрутство найбільших банків будуть платити не платники податків, а власники банків і власники облігацій

Для отримання необхідних коштів банками будуть випущені спеціальні облігації, за якими стануть платити високі відсотки (передбачається 5-7% при звичайних зараз 0,5-1,5% річних), але в кризу ними в першу чергу будуть перекриватися втрати банків. Іншими словами, у разі банкрутства банку ці облігації можуть бути примусово списані для поповнення його капіталу. Таким чином за банкрутство найбільших банків будуть платити не платники податків, а власники банків і власники цих облігацій.

Реклама

Доповненням плану FSB можна вважати те, що через три дні після закінчення саміту G20, близько 20 глобальних банків підписали протокол Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA), що передбачає, що при банкрутстві одного з них інші якесь часом не будуть вимагати дострокового виконання зобов'язань банкрута. Мета таких угод полягає в тому, щоб запобігти повторенню ситуації 2008 року, коли після колапсу Lehman Brothers на ринку почався "ефект доміно" через те, що банки вимагали виконання зобов'язань.

У цьому контексті доречно сказати, що в Україні єдиним банком "занадто великим, щоб збанкрутувати" зараз вважається "Приват". Кілька місяців тому Нацбанк став наполегливо вимагати його докапіталізації, вказуючи на порушення нормативів. Власники довго впиралися, але все ж пішли на цей крок.

Що таке FSB

Реклама

Рада з фінансової стабільності – міжнародна організація, створена країнами G20 в квітні 2009 р. на базі Форуму фінансової стабільності, що існував з 1999 р. Основною його метою є виявлення слабких місць у світовій фінансовій стабільності, розробка і застосування регулюючої і наглядової політики в цій сфері. До складу FSB входять представники національних фінансових органів (центральних банків, наглядових органів, міністерств фінансів) і міжнародних фінансових інститутів.

Одним з напрямків діяльності FSB є складання і регулярне оновлення списків системоутворюючих банків і страхових компаній, до яких пред'являються підвищені вимоги зі стійкості і надійності, а також застосовуються посилені заходи нагляду за їх діяльністю.

В останню версію списку включені 30 банків.

Найбільше – вісім банків – зі США, це:

  • JP Morgan Chase;
  • Citigroup;
  • Bank of America;
  • Goldman Sachs;
  • Morgan Stanley;
  • Bank of New York Mellon;
  • State Street;
  • Wells Fargo.

Китай представлений чотирма банками:

  • Agricultural Bank;
  • Bank of China;
  • China Construction Bank;
  • Industrial and Commercial Bank.

Великобританія – теж чотирма:

  • HSBC;
  • Barclays;
  • Standard Chartered;
  • Royal Bank of Scotland.

Франція – чотирма:

  • BNP Paribas;
  • Societe Generale;
  • Credit Agricole;
  • Group BPCE.

Японія – трьома:

  • Mitsubishi UFG,
  • Mizuho
  • Sumitomo Mitsui.

Швейцарія – двома:

  • Credit Suisse;
  • UBS.

У списку також включені іспанський банк Santander, німецький Deutsche Bank, голландський ING Bank, шведський Nordea і італійський Unicredit.

Шість банків з цього списку – Citigroup, BNP Paribas, Credit Agricole, Deutsche Bank, ING Bank і Unicredit – мають в Україні свої "дочки", ще кілька реалізують різні проекти.

У число страхових компаній, які, на думку FSB (станом на липень 2013-го), є ключовими для підтримки світової фінансової системи, входять дев'ять організацій:

  • Allianz SE (Німеччина);
  • американські American International Group (AIG), MetLife і Prudential Financial;
  • британські Prudential і Aviva;
  • Assicurazioni Generali (Італія);
  • Axa S.A. (Франція);
  • Ping An Insurance (Китай).

До їх роботи поки не пред'являються жорсткі міжнародні вимоги, але національні регулятори можуть вимагати від них підвищити стійкість до несподіваних втрат і зобов'язати їх мати на цей випадок додаткові резерви.

Чотири компанії зі списку ключових – Allianz SE, AIG, MetLife і Axa SA – мають свої дочірні організації в Україні.