"Чорний понеділок" дуже підкосив РФ,
Економічна ситуація в Росії зараз дуже складна. Нещодавно влада погіршила прогнози для економіки країни на поточний рік. Інфляція очікується на рівні 11%. ВВП впаде не так на 2,8%, а 3,3%. Відтік капіталу з Росії за підсумками 2015 оцінюється в $ 93 млрд, а в 2016 р – $ 70 млрд. Золотовалютні резерви країни зараз становлять $ 360 млрд, тоді як в серпні 2008 р було майже $ 600 млрд. Зовнішньоторговельний оборот скоротився на третину. Продовжують стабільно скорочуватися інвестиції. Реальні доходи населення в липні були на 9,2% нижче ніж рік тому. Середня зарплата зараз складає близько $ 500 на місяць, у той час як у грудні 2013 вона була майже $ 1200. Кількість бідних в цьому році в країні зросте на 14% і досягне 20 млн осіб.
У "чорний понеділок" 24 серпня, день обвалу цін на сировинних і фондових ринках по всьому світу, викликаного побоюваннями за економічне майбутнє Китаю, нафта, головний російський ресурс, пробила вниз позначку $ 44 за барель. Не дивно, що в Росії та інших країнах, чий добробут визначається переважно доходами від продажу енергоносіїв, різко обвалилися курси національних валют.
Так, рубль подолав відразу два психологічні кордони, які здавалися ще недавно недосяжними: 70 руб. за долар і 80 руб. за євро.
Помічник президента РФ з економіки визнав, що у країни немає резервів для підтримки курсу рубля, і в бюджеті вже не вистачає на поточні потреби коштів в обсязі 2% ВВП (приблизно 1,5 трлн руб.).
Але фінансові системи України і Росії зараз настільки слабо пов'язані, що через них девальвація рубля не може "заразити" гривню. Курс гривні практично "не помітив" і подій на світових ринках, пов'язаних з Китаєм. Коливання її курсу, які відбуваються зараз постійно, головним чином пов'язані з внутрішніми українськими причинами.
Падіння ж рубля (як і казахського тенге) пояснюється головним чином тим, що економіки цих країн дуже сильно залежать від світових цін на нафту. Події в Китаї посилили понижуючі тенденції. Пояснити це можна такими причинно-наслідковими зв'язками. Китай девальвував юань – інвестори сприйняли це як підтвердження чуток про уповільнення темпів зростання китайської економіки – якщо китайська економіка "остигає", їй буде потрібно набагато менше сировини, тому інвестори почали розпродавати сировинні контракти – цей розпродаж і посилив тиск на нафтові котирування.
Росія як експортер нафти страждає від зниження цін на неї, а Україна як імпортер нафтопродуктів – виграє. Крім того, до нафтових цін прив'язані ціни на газ.
Головна причина падіння світових цін на нафту полягає в тому, що її пропозиція зараз перевищує попит. При цьому всі експортери нафти (включаючи Росію) нарощують видобуток. Кажуть, що тим самим вони борються за збереження частки ринку. Але в Росії існуючі родовища виснажуються, а нові не розвиваються або повільно освоюються через санкцій, накладені країнами Заходу.
Погіршення економічної ситуації змушує владу Росії бути більш раціональною в деяких економічних питаннях. Так, наприклад, ще недавно в заявлялося, що контракт на транзит газу в Європу через Україну не буде продовжений, але зараз "Газпром" каже, що потрібно готуватися до нового договору. Зміна позиції відбулася на фоні того, що Україна зменшує обсяг газу, імпортованого з Росії, і розплачується за нього.
В цілому ж обсяг зовнішньої торгівлі між країнами постійно скорочується. Нічого хорошого в цьому немає, адже торгівля – хліб економіки .
Але зараз торгівля з Росією сильно ускладнена політикою і навіть міркуваннями національної безпеки України .
Підсумки зовнішньої торгівлі України в I півріччі 2015
| Експорт | Імпорт | Сальдо, млн $ | ||
млн $ | зміни за рік, % | млн $ | зміни за рік, % | ||
Всього товарів | 18530,4 | 65,0 | 17283,8 | 61,5 | 1246,7 |
в т.ч. Росія | 2318,2 | 40,6 | 2861,3 | 35,0 | –543,1 |
Всього по слуг | 4526,5 | 74,1 | 2375,2 | 75,6 | 2151,3 |
в т.ч. Росія | 1374,3 | 68,0 | 336,3 | 75,4 | 1038,0 |
Джерело: Держстат
На імпорті з Росії девальвація рубля позначиться мало, оскільки майже половину його обсягу займають енергетичні товари (газ, нафтопродукти, вугілля та ін.), ціна на які формується в доларах США на світових ринках. Теоретично може постраждати експорт, оскільки українські товари можуть виявитися дорожче російських конкурентів. Але українські експортери зараз стикаються з такою кількістю адміністративних перешкод в Росії, що фактор ціни може бути мало значущим.
Все частіше йдеться про те, що криза в Росії стала хронічною. Українцям можна радіти цьому, але краще винести уроки з чужого досвіду. По-перше, влада не має права чекати що ситуація в країні сама розсмокчеться (ціни на нафту виростуть, прийде потік інвестицій і т. п.). По-друге, економічне зростання в сучасних умовах залежить від обраного політичного курсу. По-третє, якщо в суспільстві поширена думка "від нас нічого не залежить", боротися з серйозною кризою неможливо.
Але зараз торгівля з Росією сильно ускладнена політикою і навіть міркуваннями національної безпеки України .
Підсумки зовнішньої торгівлі України в I півріччі 2015