/ Фото: Олександр Яремчук, Сьогодні
Підбиття підсумків врожаю 2019 року відбулося непомітно, хоча був встановлений новий рекорд: за даними Мінекономрозвитку, куди тепер входить на правах департаменту і колишнє Міністерство агрополітики, зібрано 74,5 млн т зернових і зернобобових культур. Це більше на 4,4 млн, або на 6%, ніж 2018 року. Сайт "Сьогодні" з'ясував, чого і скільки нині виявилося в засіках, що буде з цінами на хліб, борошно і крупи, а також чому українці все частіше відмовляються робити запаси продуктів на зиму.
Що нині в засіках
Раніше в Нацбанку прогнозували, що урожай зернових в Україні 2019 року може досягти 80 млн тонн, але поки зібрати стільки не вдалося. За даними Мінекономрозвитку, склад зернового клину (площа посіву зернових культур) залишився традиційним: 98% врожаю дали три культури – озима та яра пшениця (28%), ячмінь і кукурудза. І лише 2% припали на гречку, горох, просо (з нього роблять пшоняну крупу) і інші нішеві культури (див. інфографіку).
Якщо порівняти з минулим роком, то пшениці зараз зібрано на 3,18 млн т більше, або 28,18 млн т, ячменю – на 1,58 млн т, або 9,02 млн т, кукурудзи – на 2,5 млн т, або 35,54 млн т. Середня врожайність теж вище – 49,3 ц/га, рік тому було 47 ц/га. Тобто, з хлібом точно будемо. З бакалійними культурами – це гречка, пшоно та інші – ситуація складніша. Передусім це стосується гречки, якої в сухій вазі буде не більше 90 тис. т, що менше майже наполовину (було 135 тис. т), ніж рік тому. А за статистикою українці з'їдають за рік 180 тис. т гречаної крупи, тому нескладно спрогнозувати, що ціни на неї зростуть. До речі, за рік площі полів під гречку зменшилися на 34,7%. Урожай гороху (600 тис. Т), проса (160 тис. т) та інших круп'яних культур приблизно на рівні минулого року, тому в них недоліку не очікується.
Складніша ситуація з житом, яка використовується при випічці житнього хліба преміальних сортів: його у нас сіють все менше, тому урожай всього 350 тис. т, рік тому було 390 тис. т. Це, за оцінками, доктора сільськогосподарських наук Віктора Скорика, вчетверо менше , ніж повинно бути в раціоні здорового харчування українців. Тому для випічки чорного хліба жито вже багато років до України завозять, що, природно, позначається і позначатиметься і далі на ціні буханця.
Крім зернових, в країні зібрано високий урожай олійних культур, які враховуються окремо, оскільки не можуть бути використані в їжу без промислової переробки. Це соняшник – 14,59 млн т (+0,82 млн т), ріпак – 3,11 млн т (+0,55 млн т), соя – 3,7 млн т (-0,67 млн т).
Що буде з цінами
А ось сподіватися на те, що через рекордний врожай подешевшають хліб, борошно та продуктовий магазин не варто, стверджують економісти. За словами голови Нацради економічного розвитку Олексія Дорошенка, головна причина в тому, що після підписання 2014 року Асоціації з ЄС і скасування 2017 року регулювання цін на соціально важливі продукти харчування в Україні ціни почали зростати, все більше наближаючись до європейських.
"Наші виробники отримали можливість продавати свій товар за кордон незалежно від насичення ним внутрішнього ринку і за ринковими цінами, – роз'яснив Дорошенко. – Це стосується і агропродукції. Цим скористалися, тому ціни на борошно, хліб, крупи в Україні поступово зросли і тепер залежать тільки від попиту і пропозиції. Як було, наприклад, з гречкою, яка 2016 року подорожчала майже до 40 грн/кг, потім впала в ціні більш ніж удвічі через надлишок пропозиції, зараз ціни на неї знову пішли вгору".
Олексій Дорошенко прогнозує, що в грудні нинішнього року і в першій половині наступного року крупи і бакалія подорожчають на рівень інфляції (5-6% на рік), а хліб – вище інфляції на 1%. За його словами, зростання цін на хліб та інші продукти з зерна: борошно, макарони і т. д. було би ще вищим, якби не зміцнення гривні, яке б'є багаторічні рекорди. Проте, гречка коштуватиме більше 30 грн/кг (зараз 23-25 грн/кг). Зате повинна знизитися ціна на пшоно – з 30-35грн/кг до 20-22 грн/кг, оскільки проса цього року зібрали достатньо.
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що головна причина стабільно високих врожаїв – теплі зими і нежаркі літні місяці, а причина підвищення цін на хліб, борошно і крупи – міцна гривня.
"З кожним роком аграрії збирають все більше зерна, так триває п'ять років поспіль, хоча раніше врожайніші і менш урожайні роки чергувалися, тому наступного року рекорду може і не бути, – аналізує Пендзин. – Але врожайність впливає на ціни набагато менше, ніж курс долара. Не забуваємо: майже половина зернових у нас експортується, а добрива, посівний матеріал, паливо – імпортуються. 2018 року аграрії все це купували за курсом 28 грн за долар, 2019-го вони продають зерно за курсом 24 грн за долар . Тобто тільки за рахунок зміцнення гривні аграріями втрачена майже половина прибутку. Тому на внутрішньому ринку вони підніматимуть оптові ціни на свою продукцію: зерно, крупи і т. д. до максимально можливих".
Пендзин також говорить, що бакалія 2020 року дорожчатиме не менш, ніж на рівень інфляції або на 0,5% на місяць, а хліб – вище інфляції в 1,5-2 рази, або на 0,8-1% щомісяця, передусім це стосується преміальних сортів, здоби і кондвиробів.
А ось експерт агроринку Марія Колесник нагадала, що зараз на ринку зерна склалася несприятлива зовнішньоторговельна кон'юнктура: поки з прогнозованих продажів 20 млн т зерна продано всього 13,2 млн т. Тому 2020 року Україні доведеться жорстко конкурувати з Росією і іншими виробниками зерна. Це дозволяє сподіватися, що на внутрішньому ринку ціни можуть бути нижчими за нинішні.
Народ запасається, але менше
Незважаючи на зростання цін, українці все більше намагаються купувати продукти в міру потреби і все менше роблять запасів. Асоціація постачальників торговельних мереж України спільно з Research & Branding Group опублікували нові результати досліджень щодо того, скільки сімей роблять запаси на зиму. З них випливає, що якщо рік тому 80% людей робили запаси консервації, варення або овочів в льохах, то зараз таких 75%. Було опитано понад 2000 респондентів по всій Україні, крім окупованих територій.
Найзапасливіші люди живуть в західних регіонах, там їх 85%. На сході і на півдні таких найменше – 68%. Найбільш популярні консервація і соління, понад 69% українців зробили саме такі запаси. Варення і соки закривали майже 62% співгромадян, овочі до льоху заклали 49%, сухофрукти запасають 36, 18% роблять м'ясну тушонку. Жителі півдня закочують в банки переважно огірки – 91%, жителі східних регіонів – помідори – 83%, в західних областях популярні гриби, що рясно ростуть в карпатських лісах, – 57%. Овочеві консервовані салати і асорті воліють 41% тих, хто проживає в центрі країни.
Якщо оцінити динаміку за кожним видом заготовок, то бажаючих робити консерви і соління за рік зменшилося на 8%, або до 69%, варити варення і консервувати соки – на 12%, або до 61%. З 61% до 49% скоротилася кількість тих, хто закладає на зберігання овочі борщового набору.
А ось щодо заготовки не перероблених продуктів зниження кількості запасливих набагато менше: заморожують овочі 48% опитаних, або на 5% менше, 33% (-1%) набивають морозилки м'ясом, 31% (-2%) збирають запас бакалії.
"Молоде покоління хоче більше заробляти, а не витрачати час на роботу на городах і заготівлю запасів, дбайливістю відрізняються насамперед ті, хто постарше і пенсіонери-дачники. Для останніх, при наявності маленьких пенсій і великої кількості вільного часу, це шанс вижити. Але пенсіонерів стає все менше, а тих, хто добре заробляє, як трудові мігранти, і може дозволити собі переплатити за готові соління та варення, все більше, звідси і зниження кількості запасливих", – аналізує Олексій Дорошенко.
У тих, хто звик харчуватися з городу, свої причини.
"По-перше, я знаю, що я їм, оскільки вирощую фрукти-овочі на органічних добривах, квашу, засолюю і закочую їх в банки без будь-якої хімії та консервантів, тільки сіль і оцет, – опонує пенсіонерка-дачниця Катерина Бунчук. – По-друге, виходить набагато економніше, наприклад, банка огірків обходиться втричі дешевше покупної. По-третє, посильна робота на свіжому повітрі набагато корисніша для здоров'я, ніж сидіння на лавочці біля під'їзду в загазованому місті".
Як бачимо, у кожного покоління свої резони.
Але, як то кажуть, "не хлібом єдиним". Чим корисні екзотичні продукти, дивіться в нашому сюжеті: