Держзакупівлі. За допомогою системи купують все - від хімії до м'яса / Фото: Олександр Яремчук
В Україні набирає популярність система електронних держзакупівель ProZorro: за оцінками Мінекономіки, її використання в лютому-вересні дозволило бюджету заощадити 200 млн грн. Нагадаємо, ще взимку волонтери, міністерства і підприємці запустили пілотний майданчик, де відомства виставляють допорогові тендери – по товарах до 100 тис. грн і роботах до 1 млн грн. А підприємці (фізособи і юрособи) беруть участь у держтендерах на поставки одягу, канцтоварів, взуття (див. Інфографіку). У числі держзаявок можна виявити і нестандартні лоти: так, Маріупольський морторгпорт закуповує ганчір'я (для прибирання), а Управсправами апарату ВР – лак для волосся (для перукарні). За словами експертів, запуск ProZorro дозволив вирішити важливу проблему – тепер при проведенні держтендерів бюджетні кошти використовуються прозоро. "У вересні більше 650 органів держвлади розмістили близько 9,5 тис. тендерів. Їх бюджет досягнув 3,5 млрд грн", – пояснює Микола Жандоров, керівник Zakupki.prom.ua, що входить в структуру ProZorro.
АЗБУКА. ProZorro – це електронна система держзакупівель, що складається з центральної бази даних і підключених шести торгплощадок – dz.prom.ua, e-tender, newtend, publicbid, держзакупівлі.онлайн, smarttender. "Це сайти, де держзамовники розміщують оголошення. Будь-яке підприємство реєструється, пропонує продукцію з ціною. І не тільки пропонує, а й зменшує ціну в ході понижуючого аукціону, щоб обійти конкурентів, виграти тендер", – пояснює заступник міністра економіки Максим Нефедов. При цьому якщо сума держзамовлення менша 35 тис. грн, підприємці беруть участь безкоштовно. А у випадку дорогих тендерів постачальник вносить 175 грн. Зауважимо, що в основному через ProZorro йдуть допорогові закупівлі. Але є винятки: наприклад, Кабмін дозволив Міноборони проводити надпорогові закупівлі одягу, взуття, продуктів та інших неспецифічних товарів. Самі підприємці вважають, що участь в ProZorro дозволяє знайти нових клієнтів. "У системі є корисні нововведення, наприклад, зручно отримувати на пошту повідомлення про тендери, які цікаві в рамках діяльності компанії, адже немає часу їх переглядати", – каже підприємець Тетяна Роздайбеда.
ЩО ДАЛІ. До кінця 2016 року Мінекономіки планує перевести в онлайн всі держзакупівлі, крім специфічних та оборонних. Це зроблять, об'єднавши ProZorro та ДП "Зовнішторгвидав". Також влада хоче створити Реєстр компаній-порушників правил держзакупівель – їх не допустять до тендерів. А поки ProZorro чекає трансформація: Рада прийняла закон, за яким підвищений поріг торгів для товарів до 200 тис. грн, для робіт до 1,2 млн грн. "Це нововведення запрацює до кінця 2015-го. А на реалізацію всієї реформи треба п'ять років. Сама ідея хороша, але питання – чи вдасться вбити корупцію і договірняк. Адже поки відомства неохоче підключаються до системи. Процес рухався б швидше, якби їх законодавчо зобов'язали проводити закупівлі тільки відкрито. Плюс необхідно підвищувати поріг. Тоді, великі держтендери зможуть контролювати не тільки чиновники, а й громадськість", – вважає керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.
Як брати участь: етапи процедури
Сама процедура участі підприємств в електронних держтендерах складається з п'яти етапів, розповідає Жандоров. "Перший – період уточнень, коли постачальники задають питання держзамовникам, наприклад за умовами, термінами, теххарактеристиками. Другий – прийом пропозицій. Тут постачальники подають заявки і документи (за бажанням), вказують вартість. При цьому держзамовник не бачить ні назви фірм-учасників, ні цін пропозицій", – уточнює експерт. За його словами, третій етап – аукціон – проходить у три раунди: "Тут постачальники можуть запропонувати кращу ціну за тендером. Як правило, у всіх раундах кожному учаснику надається по дві хвилини, щоб змінити вартість пропозиції. Раунди йдуть один за одним, з перервою в дві хвилини. Потім відкривається список учасників та їх пропозиції. Система автоматично вибирає переможця: ним стає постачальник, що запропонував найкращу, тобто найнижчу ціну".
Четвертий етап – кваліфікація: "Йде оцінка пропозиції кандидата-переможця, вивчаються документи. Якщо папери не були прикріплені до заявки, то замовник їх запитує. Якщо папери, ціна і сама пропозиція відповідають умовам тендеру, компанія оголошується переможцем. Якщо ж виявляються невідповідності, право виконати держтендери отримує наступна компанія, що запропонувала другу за вигодою ціною", – роз'яснює Жандоров. І нарешті, п'ятий етап електронних держторгів – "пропозиції розглянуті". На цьому етапі йде підготовка і підписання договору. Після того як у систему завантажується підписаний договір, статус тендеру змінюється на "завершений".