Новий час
Днями в Києві пройшов бізнес-форум для переселенців. Його мета – відкрити для кримчан, донеччан і луганчан, які виїхали з окупованих територій і втратили роботу, можливості по отриманню грантів для реалізації бізнес-ідей, які допомогли їм забезпечити роботою не тільки себе, але і своїх товаришів по нещастю. Як кажуть представники "КримSOS", які організували захід, підтримка початківців-бізнесменів ведеться вже третій рік. І, як показала практика, для багатьох переселенців грантові програми стали шансом почати успішне життя з чистого аркуша.
ГРОШІ. Гранти на бізнес-старт переселенцям ці три роки видавали багато міжнародних партнерів, серед яких – УВКБ ООН, ПРООН, фонд "Відродження", агентство USAID та ін. Суми підтримки стартапів були різними – від 25 до 100 тис. грн. Умови надання грантів відрізнялися: наприклад, в одних проектах гроші давали на оренду приміщень, покупку франшизи, оплату ліцензій, а в інших фінанси дозволяли витрачати виключно на обладнання, спецодяг або ремонт. При цьому важливою умовою надання грантів була участь самого переселенця в становленні бізнесу. Тобто при подачі заявки людина могла вказати, що проект співінвестують з його особистих накопичень. Або, як варіант – внесок переселенця в проект можна оцінити у вигляді трудовитрат на ремонт, прибирання. За оцінками експертів, такий підхід допоміг грантодавцям відібрати найбільш успішні стартапи і найактивніших людей, тому число закритих бізнес-проектів складає всього 5-10%. Побачивши реальні результати, міжнародні спонсори вирішили продовжувати і навіть розширювати практику фінансування успішних бізнес-ідей: вже навесні відкрити бізнес завдяки гранту зможуть не тільки переселенці, а й ветерани бойових дій.
ІСТОРІЇ. Самі переселенці, подаючи бізнес-ідеї до фондів, підходять до цього креативно. Люди хочуть зайнятися в'язанням, дизайном, фермерством, стоматологією, пошиттям костюмів і виготовленням пам'ятників, і роблять це успішно! У числі таких людей – офтальмолог з Донецька Анастасія Ларкіна, яка відкрила в Києві кафе-кондитерську. "Коли довелося виїхати з Донецька, я спочатку переїхала до Хмельницького, але там не знайшла роботу за фахом. Потім дізналася про бізнес-гранти, і згадала про давнє захоплення (я люблю пекти пироги, солодощі). Тому вирішила взяти участь в конкурсі. І виграла. Гроші виділялися на обладнання – їх вистачило на покупку кавомашини, печі, блендера. На оренду приміщення довелося позичати кошти, а ремонт зробили сім'єю. Перші місяці я жила в кафе – не було грошей на знімання квартири. Але коли запустилися, наші солодощі дуже сподобалися клієнтам. І зараз справа йде в гору", – розповідає Ларкина.
Успішним виявилася бізнес-ідея і донеччанки Наталії Григор'євої, яка 20 років пропрацювала керівником в автобізнесі, а після конфлікту на Сході переїхала з родиною до Одеси і зайнялася виготовленням гранола. "Ідея прийшла в голову, коли я спробувала гранола в Європі. Це – корисна суміш вівсяних пластівців, горіхів, сухофруктів, запечених з сиропом і медом в духовці. Вона підходить для сніданку або походу", – пояснює Григор'єва. За її словами, проект вдалося реалізувати завдяки бізнес-гранту: "Спочатку ми готували гранола вдома, потім орендували кухню. А тепер в команді працюють переселенці".
МАЙБУТНЄ. За словами переселенців, грантові бізнес-програми корисні не тільки фінансуванням, а й супроводом: людям, які вперше зайнялися бізнесом, допомагають практичними порадами і психологічними консультаціями. Це розвиває соціальне підприємництво серед переселенців – ті, хто відкрив бізнес, допомагають землякам. Наприклад, в Одесі для цих цілей створено бізнес-хаб: там переселенці допомагають охочим у вивченні бізнес-абетки, оцінки успішності ідей для стартапів. Експерти вважають, що грантова підтримка переселенців-підприємців дозволить сформувати прошарок малого бізнесу, яка допоможе зростанню нашої економіки, адже створюються робочі місця, йдуть податки в бюджет. "Є приклади, коли в Європі спочатку невеликі сімейні бізнеси стали відомими брендами, і тепер їх товар затребуваний у всьому світі. Не виключено, що креативні бізнес-ідеї переселенців дозволять намацати порожні ніші на ринку товарів-послуг, і це в майбутньому стане частиною нашого експортного потенціалу. Вже зараз багато розроблені ними товари в харчовому, текстильному, аграрному напрямках цікаві і готові до виходу на зовнішні ринки, зокрема в ЄС", – вважає глава секретаріату ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.