Як НБУ рятуватиме гривню і банки

8 жовтня 2014, 09:12
Гонтаревої довелося відмовитися від маркет-мейкерів і задуматися про адресну допомогу

Нацбанку поки доведеться обійтися без маркет- / Фото: Григорій Салай

Після консультацій з іноземними експертами Національний банк відмовився від ідеї створення інституту маркет-мейкерів на українському міжбанківському валютному ринку. Ініціативу голови НБУ Валерії Гонтарєвої розкритикували члени технічної місії Міжнародного валютного фонду, яка прибула на прохання глави Нацбанку до Києва в середині вересня, пише "Капитал".

"Вони дуже вітали нашу ідею введення маркет-мейкерів, єдине, що вони сказали, щоб ми зробили це трохи пізніше", – повідомила глава регулятора.

Створення інституту маркет-мейкерів на міжбанку НБУ анонсував на початку осені. Передбачалося, що ними стануть 15 найбільших банків, які були найбільш активними на валютному ринку впродовж останніх трьох років. Вони повинні були б підтримувати стабільність обсягу торгів на ринку, використовуючи свої валютні ресурси і дозволений тільки для них доступ до валютних інтервенцій Нацбанку. Також на маркет-мейкерів покладалася місія стримувати курс валюти від надмірних коливань, оскільки вони були б єдиними учасниками ринку, які мають можливість виставляти двосторонні котирування, тобто курси як на покупку, так і на продаж інвалюти. При цьому спред між цими курсами мав бути дуже вузьким, підкреслювали в НБУ.

Потреба в маркет-мейкерах Гонтарева пояснювала різким зменшенням ліквідності міжбанківського ринку. Після введення в квітні 0,5% -го збору з валютних операцій до Пенсійного фонду середній обсяг торгів на міжбанку скоротився з $ 1,2-1,3 млрд у I кварталі до $ 0,2-0,3 млрд. В таких умовах навіть невелика операція по курсу, відмінному від середньоринкового, могла вплинути на ринок. Між тим, власних ресурсів для підтримки ліквідності ринку у Нацбанку не вистачає. На початок жовтня в його міжнародних резервах залишилося $ 16,2 млрд.

Однак представники МВФ визнали цю ініціативу передчасною. Реалізувати її зараз заважає очевидний брак валютних ресурсів у самих банків. Джерелом валюти повинна бути виручка експортерів, проте в Україні вона повертається, як правило, тільки в тому випадку, якщо кошти потрібні для підтримки діяльності компанії. В результаті, скаржиться голова НБУ, єдиним джерелом валюти для банків залишаються інтервенції регулятора.

"Всі фінустанови перебувають в одній позиції – виключно ходити на інтервенції до центрального банку, тому ми не досягнемо на сьогоднішній день бажаного ефекту", – зазначила Гонтарєва.

Крім того, на ринку сьогодні існують ліміти маркет-мейкерів на роботу з іншими банками. Великі фінструктури мають встановлені ліміти на роботу з іншими більш дрібними гравцями, і якщо невеликий банк, який не входить до ліміту маркет-мейкера, побажає купити у нього валюту, він цього зробити не зможе і буде змушений перекуповувати в інших банків. При цьому, за словами Гонтарєвої, ліміти існують навіть між найбільшими банками, які мають стати маркет-мейкерами. "Нам треба, щоб наші маркет-мейкери мали лінію, встановлену на всі інші банки, тому що тільки тоді у нас буде відбуватися перетікання на ринку, а не тільки найбільші банки зможуть у себе всередині сконцентрувати всі потоки і затягнути до себе всіх клієнтів" – пояснила глава НБУ.

Незважаючи на низький рівень золотовалютних резервів, Нацбанку доведеться як і раніше самостійно підтримувати ліквідність валютного ринку. МВФ радить йому робити це за допомогою голландських валютних аукціонів. З початку осені регулятор провів п'ять аукціонів, останній з них відбувся 2 жовтня.

"Подібний спосіб продажу валюти дозволяє відстежити використання коштів і уникнути спекуляцій", – вважає головний фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран. За словами Гонтарєвої, такий спосіб інтервенцій дає можливість забезпечити валютою як найбільших імпортерів, так і каси банків.

Однак це не єдиний інструмент, яким НБУ має намір користуватися. 6 жовтня регулятор розіслав керівникам банків лист, в якому повідомляє, що планує в жовтні-грудні використовувати ще два інструменти, крім валютних аукціонів. Один з них – традиційні інтервенції за єдиним курсом на міжбанку. З початку року чистий продаж валюти Нацбанком вже склав $ 4,6 млрд, у тому числі $ 735 млн у вересні. Виходити з продажем або купівлею валюти на ринок регулятор буде, як і раніше, для згладжування надмірних коливань курсу гривні, тільки тепер передбачувано – щотижня. Дві наступні інтервенції НБУ запланував на 9 і 10 жовтня. В четвер він продаватиме валюту для поповнення кас банків, які потім повинні продавати її населенню і використовувати для видачі валютних депозитів. У п'ятницю – для імпортерів.

Інший інструмент – адресні інтервенції, які в новинку для України. У Нацбанку пояснюють, що вдаватися до цього будуть в разі виникнення невідкладних потреб загальнодержавного значення. Швидше за все, йдеться про продаж валюти державним корпораціям, вважає Шапран. За такою схемою Нацбанк вже працює з НАК "Нафтогаз України", якій, наприклад, у вересні він продав безпосередньо $ 450 млн. На думку аналітика, претендувати на адресні інтервенції НБУ можуть також НАЕК "Енергоатом", імпортери нафтопродуктів, вугілля та іншої критичного імпорту.