Українці стали жити краще: як змінилися ціни і зарплати за п'ять років

22 червня 2020, 07:52
Експерти розповіли, чи чекати стрибка цін в липні і серпні

/ Фото: Reuters

На тлі проблем з коронавірусом, карантином і зниженням доходів у значної кількості українців населення поки радує те, що ціни в країні майже не зростають. За даними Держслужби статистики, за "карантинну" весну все подорожчало в середньому на 1,9%, а багато товарів і послуг подешевшали.

Як змінилися ціни на основні продукти, промтовари і послуги і що буде з ними влітку, з'ясував сайт "Сьогодні".

Реклама

Продукти – вгору, товари – вниз

Держстатистики підрахувала, що в травні інфляція склала всього 0,3%, це набагато менше, ніж у березні і квітні – по 0,8%. А з урахуванням дефляції в лютому (0,1%) з початку року ціни зросли на 1,8%.

З статданих чітко простежуються дві протилежні тенденції: стосовно продуктів відсоток подорожчання одних позицій виявився набагато більшим, ніж відсоток здешевлення інших позицій, а стосовно промтоварів і послуг – навпаки.

Реклама

Наприклад, фрукти – 1-ше місце в рейтингу подорожчання – виросли в ціні з початку року майже на 40%, а яйця – 1-ше місце в рейтингу здешевлення – впали в ціні всього на 9%. Природний газ впав у ціні майже на 40%, а холодна вода подорожчала на 17,5%.

Ціни на інші продукти, а також на інші товари і послуги, що не потрапили в рейтинг ТОП-5, змінилися в межах 1-3,5% в бік подорожчання стосовно продуктів і в межах 0,6-2% стосовно товарів і послуг, також в бік подорожчання.

Реклама

Не змінилася вартість електроенергії для населення, яка не дорожчає більше трьох років – останнє підвищення цін було у березні 2017 року.

Ціни і зарплати за 5 років

Ми оцінили також, як зросли середні ціни і середні зарплати за останні 5 років – з травня 2015 року по травень 2020 року – для розуміння, став середній українець за п'ятирічку багатшими чи біднішими.

За даними Держстатистики, інфляція в Україні з травня 2015 року по травень 2020 року склала 52%. Тобто в середньому все подорожчало в 1,5 раза. Приблизно на стільки ж – на 46,5% – зросли ціни на продукти харчування, на комунальні послуги – на 49%, на ліки і медичні послуги – на 42%.

На 38% зросла вартість транспортних послуг, на 59% – вартість послуг зв'язку.

Також є дві групи позицій, ціни на які підвищилися за 5 років набагато більше або набагато менше середньої інфляції по країні. Поза конкуренцією – "шкідливі звички": через щорічне планове зростання акцизів на алкоголь і тютюн спиртне і сигарети подорожчали за 5 років в 2,2 раза. На 89% зросла вартість отримання освіти, на 74% більше став середній чек в ресторанах.

Найменше подорожчали за 5 років побутова техніка, меблі та предмети домашнього вжитку – на 19%, одяг і взуття – на 20%, відпочинок – на 22%.

І все ж, за статистикою, середні зарплати українців зростали набагато швидше, ніж ціни! Так, в травні 2015 року середня зарплата по країні становила 4042 грн – менше, ніж нинішня мінімальна зарплата. А ось в квітні 2020 року (дані за травень будуть опубліковані на днях) середня зарплата зросла до 10430 грн. Тобто маємо зростання більш ніж в 2,5 раза. Це перекриває подорожчання навіть підакцизних товарів, не кажучи вже про решту. Виходить, що за п'ять років середній українець став набагато багатшим?

Експерти: живемо краще, але не набагато

На думку економістів, некоректно порівнювати безпосередньо зростання цін на продукти, промтовари і послуги зі зростанням заробітної плати. Адже, крім ціни, у кожного товару або послуги є питома вага (частка у відсотках) в загальному кошику витрат.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин нагадав, що близько 80% доходів українці витрачають на харчування (до 50%), оплату комунальних послуг (до 20%) і лікування (до 10%) і лише 20% – на всі інші потреби. Тому не можна говорити, що рівень життя у нас зріс за 5 років в 2,5 раза.

"Правильно буде порівняти ВВП на душу населення у валюті в різні роки, – роз'яснив Олег Пендзин. – У 2013 році Україна мала ВВП 170 млрд доларів. У 2015-му ВВП впав до 80 млрд доларів – більш ніж удвічі. Чотири роки країна долала наслідки падіння, і тільки в 2019-му ми знову досягли ВВП 168 млрд. Тому середній українець у 2019 році був так само багатий, як і в 2013-му. У 2020 році доходи середнього українця знову обвалилися. Очевидно, що даних з ВВП за 2020 рік поки немає, але оскільки в 2015 році доходи українця впали набагато більше, ніж у 2020-му, то можна оцінити, що тепер ми в середньому живемо краще, ніж п'ять років тому".

Олег Пендзин також роз'яснив, чому по-різному підвищувалися ціни. Наприклад, на одяг і взуття, побутову техніку на 19-22% за 5 років, а на освіту – на 89%. За його словами, вартість відпочинку, одягу, взуття, побутової техніки у нас визначається двома факторами: курсом долара, який з 2015 року зріс з 21 до 27 грн/долар (на 28%), і попитом населення. А він, на відміну від попиту на продукти, досить помірний, адже їдять і лікуються всі, а регулярно купує обновки і їздить на відпочинок за кордон далеко не кожен.

Освіта подорожчала майже вдвічі тому, що практично вся вона стала платною – бюджетних місць залишилося 10-15%, а п'ять років тому їх було в рази більше.

Що буде з цінами влітку

Економісти кажуть, що підвищення цін на овочі та фрукти в період з січня по травень – це сезонний фактор. Але в цьому році через холодну весну маємо поганий урожай полуниці і кісточкових, через що ціни на них зашкалюють і впливають на загальний показник подорожчання фруктів з початку року.

"Наприклад, з цієї причини черешня на третину дорожча (зараз ціна 80-90 грн/кг), ніж рік тому, – каже Олег Пендзин. – А ось овочі, незважаючи на зростання цін порівняно з груднем, в порівнянні з травнем минулого року коштують дешевше, за винятком картоплі. Але поки складно прогнозувати, як зміняться ціни влітку, бо незрозуміло, як довго збережеться карантин. (Поки що карантин продовжено до 31 липня. – Авт.). В цілому в червні-серпні можна очікувати традиційно низьку інфляцію, до 1% за три місяці".

Поки інфляція менша 2% річних, що йде врозріз з прогнозами Кабміну, Нацбанку, Світового банку, які нарахували зростання цін в Україні за рік в межах 9-12%. І навіть нижча за оптимістичні розрахунки МВФ – 4,5%. Міністр економіки Олексій Петрашко вже заявив, що українська економіка "потрапила в катастрофічну ситуацію" через те, що інфляція виявилася значно нижчою за прогнози.

Глава Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначив, що в червні не вийде ні наїстися ягодами, ні зробити запаси на зиму.

"Цей рік є унікальним через погоду, яка істотно відклала початок сезону, – констатував Олексій Дорошенко. – Справжнє "літо" для споживачів почнеться в липні і триватиме в серпні. Але не слід розраховувати на дешеві продукти в розпал сезону. Цей пік може бути коротким або його взагалі може не бути в деяких регіонах. Щодо овочів ситуація виправилася, але Україні все одно не вистачить власної цибулі і картоплі. Головний тренд літа – ми не очікуємо зростання цін на продовольство, яке ще в березні прогнозувалося ООН. Але й негативні очікування щодо продовження пандемії і повільного економічного зростання не дадуть можливості зниження світових цін на продукти, в тому числі і в Україні".

Щоб не допустити подорожчання соціально значущих продуктів, а також медичних масок і ще низки товарів, Кабмін ввів на них регульовані ціни. Детальніше дивіться в сюжеті "Сьогодні":