Фото: pixabay.com
Довгий час товари в українських магазинах маркували практично нерозбірливо >, приховуючи важливу інформацію, не вказуючи алергени і багато іншого >. Але днями Верховна Рада прийняла законопроект №8450 "Про інформацію для споживачів харчових продуктів >" >, який повинен врегулювати цю сферу >. Правда >, на практиці все вийде не зовсім так райдужно >, як прописано в документі >. Сайт >" Сегодня " >розповідає >, які нововведення прописані в законі >, що потрібно знати споживачам і чому швидких змін чекати не варто >.
Що не так з маркуванням продуктів
Про те >, що продукти в Україні маркуються неправильно >, говорили вже неодноразово >. Інформація про товар найчастіше написана дуже маленьким шрифтом >, колір якого може зливатися з кольором самої упаковки >, алергени на продуктах також вказуються досить рідко >, а з терміном придатності іноді і зовсім повна плутанина >.
Алергени потрібно позначати так >, щоб споживач розумів >, про що йде мова >. Наприклад >, якщо в складі продукту вказаний казеїн ( >складний білок >, що утворюється при сгущення молока >) >, то для звичайних людей не особливо зрозуміло >, чи може він бути алергеном >, тому в дужках біля назви продукту повинен бути прописаний ключовий алерген >, в цьому випадку – молоко >. Якщо ж мова йде >, наприклад >, про тофу >, тоді потрібно прописати >, що алергеном виступить соя >.
"Всі інгредієнти >, які є в продукті >, вже повинні бути безпечні >. Але у кожної людини можуть бути свої застереження >, етичні міркування >, алергія >, непереносимість >, різні хвороби і т.д. Тому будь-який споживач повинен бути проінформований про те >, що він купує", – пояснює експертпроекту ЄС " >Покращення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні >" Жанна Пастовенська.
Текст повинен бути точно сформульований >, розміщений на видному місці і завдано так >, щоб його не можна було видалити >. Також в інформації про продукти повинні бути відсутніми сторонні графічні елементи >. Алергени в тексті варто виділяти шрифтом або кольорами >, щоб відрізняти їх від інших інгредієнтів >.
Що змінить законопроект
Саме для таких цілей і був розроблений законопроект >, який допоміг би навести порядок в маркуванні продуктів >, а торгові точки і виробники перестали обманювати покупців >. До слова >, документ розроблявся за нормативами Європейського союзу >.
" >Основною метою законопроекту є забезпечення належної поінформованості споживачів про харчові продукти >. Проектом закону забороняється використання інформації >, яка може ввести споживача в оману >. Вказана заборона поширюється також на рекламу і представлення харчових продуктів >" >, - написав заступник голови комітету верхновний Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на своїй сторінці в Facebook >.
У законопроекті >, який розглядала Рада >, пропонується безліч різних змін >, ми ж виділимо головні з них >:
- встановлено мінімальний розмір шрифту – 0,9 мм >,також текст повинен бути розбірливим >, не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися з фоном;
- в обов'язковому порядку повинна надаватисяінформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість >.Ця інформаціяповинна виділятися окремим кольором >;
- обов'язкова вказівка на упаковці даних про те >, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню >.У меню кафе >, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно будепрописати алергени >, які знаходяться в стравах >;
- інформація про поживну цінність деяких продуктівстане необов'язковою. Ця норма поширюється на продукти >, " >які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про їх купівлю >" >;
- в разі необхідності потрібно буде вказувати на упаковці країну виробника >;
- для п родуктів, що швидко псуються,залишать маркування " >використовувати до >" >,а для всіх інших товарів вводиться термін" >мінімальний термін придатності >" >.Він означає дату >, після якої продукт все ще можна вживати >, хоча вже можливі зміни деяких його властивостей;
- на свіжих фруктах і овочах >, алкоголі >, хлібі і солодощах >, а також солі >, цукрі і оцті можуть не вказувати термін придатності >;
- при необхідності потрібно будевказувати умови зберігання >, при яких продукт не втратить своїх властивостей >;
- вся вищезазначена інформаціяповинна розкриватися і при продажу товарів онлайн >;
- якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців >, у даті досить вказати день і місяць виробництва >. Якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців >, але менше 18 місяців >, у даті досить вказати місяць і рік >, а ось якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців >, у даті досить вказати рік виробництва >.
- оператори ринку будутьдобровільно вказувати мінімальний термін придатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинах або ж продаються на вагу.
Якщо будуть порушені вимоги до маркування >, юросіб збираються штрафувати на 15 мінімальних заробітних плат ( >мінімальна зарплата складе 4173 грн з 1 січня 2019 >) >, тобто на 62 565 грн >, а фізосіб >- >підприємців в розмірі 10 мінімальних зарплат – 41 730 грн >.
А от якщо не буде вказана інформація про алергени >, то юридичних осіб оштрафують на 30 мінімальних зарплат ( >125 190 грн >) >, а фізосіб >- >підприємців на 20 – 83 460 грн >.
Коли зміни вступлять в силу
Закон вступить в силу не відразу >, а тільки через півроку після його публікації >. Правда >, в документі є статті >, які вступлять в силу набагато пізніше >, наприклад >, через два роки >. До того ж >, передбачено перехідний період >, за який всі учасники ринку зможуть переформатуватися на нові норми >.
"Протягом трьох років >, після того >, як закон набуде чинності >, суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію >, яка маркована відповідно до дійсних на даним момент норм законодавства >. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, > вилученні >, відкликанні цієї продукції з ринку >" >, – говорив глава Держпотребслужби Володимир Лапа.
Олексій Дорошенко >, голова Асоціації постачальників торговельних мереж пояснює >, що ніяких змін в 2019 році ми не побачимо взагалі >.
"Норми правильні >, оскільки це >, фактично >, взяті директиви з ЄС і переведені на українську мову >. Там є ряд перехідних норм >, що >, в принципі >, правильно >, тому що більшість директив Євросоюзу вводять перехідний період до 5 років >. Деякі країни беруть перехідний період в 10 років >. Коли Україна приймає закон >, який повинен бути введений >, припустимо >, з 1 січня >, – це неправильно >. Якщо це зав'язано на бізнесі – бізнес буде змушений різко змінювати свої плани >, тому >, коли є такий перехідний період – це добре >" >, – зазначив Дорошенко.
Які слабкі сторони є у закону
Незважаючи на те >, що ініціатива повністю правильна >, говорити про її повний успіх не доводиться >. Так >, найбільша проблема – відсутність органів >, які б могли здійснювати контроль над маркуванням товарів >. Вірніше >, цим повинна займати Держпотребслужба >, але її потужностей явно не вистачить для того >, щоб взяти ситуацію під контроль >.
"У нас є абсолютна імпотенція державних органів >, які повинні це контролювати >. Якщо ми когось зобов'язуємо >, необхідно >, щоб був контроль >, а у нас ніякого контролю немає >" >, – зазначив Дорошенко.
Максим Несміянов >, виконавчий директор Союзу споживачів України >, в коментарі сайту " >Сегодня" розповів >, що зараз на весь Київ є тільки 37 інспекторів >, які відповідають за супермаркети >, ринки >, школи >, маленькі магазинчики >. І вони чисто фізично не зможу виконати такий обсяг роботи >.
"Вони повинні ходити на планові перевірки і на скарги споживачів. Ми розуміємо, що фізично ці інспектори не накривають весь ринок.
Крім цього закону у нас є закон, який набув чинності 4 квітня. Це закон про основні вимоги та принципи до безпеки і якості харчових продуктів. Багато інформації з цього закону потрапило в закон про маркування. І той закон начебто посилив повноваження Держпотребслужби – наприклад, скасував 10 днів для попередження перед перевіркою. Але якщо зайти зараз на сайт Держпотребслужби, там вже висить весь список підприємств, які будуть перевірені за планом в 2019 року з зазначенням дня і терміном перевірки, припустимо "2 лютого, перевірка на 10 днів".
Орган, який нас збирається захищати, дуже ослаблений, його треба докорінно змінювати, збільшувати фінансування, розширювати штат. Тому що зараз продавець в супермаркеті отримує більше, ніж інспектор з якості та захисту прав споживачів в Держпотребслужбі", – говорить Несміянов.
Крім того >, експерт розповів і про слабкі місця самого законопроекту >. Так >, Несміянов пояснює >, що в законі досі прописана норма >, згідно з якою підприємець сам вирішує >, вказувати йому чи ні термін реалізації того товару >, який фасується безпосередньо в торгових точках >.
"Припустимо >, я приходжу в супермаркет і перевіряю >, там продають сир на вагу >, рибу з цих величезних ємностей >, ковбасу з вакуумної упаковки >. А закон про маркування розписаний так >, що сам підприємець вирішує >, чи вказувати йому якісь обмеження по терміну реалізації товару >, який фасується вже в магазині >. Тобто >, це не обов'язкова вимога >. Сьогодні перевіряли ковбасу >, питаю >, чому вона вся біла >? Мені кажуть >, що термін придатності не закінчився >. Але це ж загальні терміни >, а вони ж розкрили вакуум >" >, – зазначив Несміянов.
А в деяких магазинах і зовсім на крупах >, які продають на вагу >, можуть написати >, що термін реалізації становить >, наприклад >, 3680 годин >. Як вираховувати >, прострочений товар чи ні >, і навіщо зайвий раз заплутувати покупців – незрозуміло >.
За словами експерта >, одне зі слабких місць закону – це те >, що погано прописаний пункт " >вжити до >" >. У західній практиці на товарах пишуть " >use by >" >, тобто " >використовувати до >" >, або ж " >best before >" >. Нaпис " >best before >" oзнaчaeт >, щo їжу >мoжна вживати після вказаної дaти >, тобто >, це питання якості, а не безпеки >. Наприклад >, є такі продукти не небезпечно >, але їх смак і зовнішній вигляд може змінитися >. А ось нaдпіcь " >use bу >" oзнaчaeт >, щo пpoдукти просто не можна продавати або вживати після вказаної дати. >
"Держава досі стоїть осторонь і не може розібратися >, " >вжити до >" або " >по >"вказану > дату >" >. Напишіть – вжити до зазначеного терміну >, або по вказаний термін >. Тому що якщо написано >, наприклад >, вжити до 5 числа >, супермаркети 5 числа ще торгують цим товаром >. А я вважаю >, що спожити до вказаної дати >, це >, значить >, 4 числа ввечері >" >, – пояснює Несміянов.
Інше положення >, які викликає питання – це те >, що для харчових продуктів >, які зберігаються понад 18 місяців >, у даті досить буде вказати тільки рік виробництва >.
"Наприклад >, якщо товар зроблений 01.2018 р >, то це одна розмова >, а якщо він зроблений в листопаді 2018 року, то я >, як покупець >, цього не знаю >. Я зроблю висновок >, що вже пройшов цілий рік >, і відрахував 6 місяців наступного року >. І вже в районі травня я буду розуміти >, що товар прострочений >, хоча він ще не прострочений >. Це законодавча дурість >, вони якось хотіли це спростити >, але зробили тільки гірше >" >, – підсумував Несміянов.
Експерти впевнені >, що нові законодавчі норми здебільшого правильні >, але ось хто буде здійснювати контроль за їх реалізацією – залишається загадкою >. Та й для бізнесу >, який працює за всіма правилами >, норми нічого не змінять >, а ось ті >, хто намагалися всіляко приховати важливу інформацію >, будуть продовжувати це робити >.