Як змінився побут українців за 25 років: житлоплоща зросла, але безкоштовні квартири майже не дають

13 лютого 2017, 08:10
У селах стає дедалі комфортніше, але народ відмовляється від газу і переходить на дрова

/ Фото: Олександр Яремчук

Більш як половина наших співгромадян досі не мають вдома гарячої води, а четверо з десяти і зовсім носять воду з колодязя, а не набирають з крана, підрахувала Держслужба статистики. Кожен третій по-старому обігріває будинок вугіллям або дровами, а не газом або електрикою. Втім, чверть століття тому, за даними тієї ж Держстатистики, з комфортом в будинках справа йшла ще гірше. Зате в ті часи було реально років через 10-12 отримати від держави безкоштовну квартиру, зараз їх майже не дають.

МЕТРИ І ЛІТРИ. Як видно з інфографіки, за 25 років кількість квадратних метрів на одного мешканця збільшилася на 5 кв. м, або 28%, що еквівалентно кімнатці розміром 2,5 на 2 метри. Але заслуга в цьому не держави, а самих громадян, адже зараз вони все частіше будують житло за свої кровні. А ось число квартир, що видаються безкоштовно (такий анахронізм часів СРСР, як і раніше, існує) скоротилося з 235 тис. до 3 тис., або майже в 80 разів. Зате все більше людей, насамперед в селах, почали будувати й облаштовувати своє житло з міським комфортом, проводячи до будинку холодну воду і підігріваючи її в газових або електрокотлах, встановлювати радіатори водяного опалення, душ, ванну і сучасну каналізацію. Досить згадати, що кількість будинків і квартир з ваннами зросла за 25 років з 35% до 47%, тобто ванна тепер є у кожного другого. При цьому, як нам уточнили в Держстатистики, ними враховані всі типи житлових приміщень, а в міських багатоповерхівках все це вже було, тому приріст вийшов насамперед за рахунок приватних житлових будинків в глибинці. Забезпеченість електроенергією у нас – практично 100%.

Реклама

Стосовно безкоштовного житла, то, як роз'яснив нам голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко, зараз істотно урізаний перелік тих, хто має право на дах над головою за рахунок держави. "Якщо 25 років тому це були всі, хто проживає в обмежених умовах, то тепер залишилися тільки військові, діти-сироти при досягненні повноліття, люди, які проживають в аварійних будинках, малозабезпечені, у яких на людину припадає 5-7 кв. м, чорнобильці, інваліди, учасники боїв, а також держслужбовці, включаючи суддів, прокурорів, депутатів, – каже Кучеренко. – Більше 650 таких тис осіб, але реально на рік зараз видають всього близько 3000 квартир (0,5% від необхідного). Основна причина – в держбюджеті немає грошей. Ледве працюють програми спільного фінансування житла (на паях з державою), але це сотні квартир на рік, що дуже мало".

ГРОШІ І ДЕФІЦИТ. Економісти і енергоексперти виділяють кілька причин того, що народ в цілому став жити комфортніше. Добробут частини суспільства значно зросла. Поступово зник дефіцит: на ринку з'явилися імпортні та українські газові та пелетні (пресовані бруски з дерева) котли, ванни, сантехніка тощо. " Середній клас, що сформувався, почав вкладати гроші не тільки в нові квартири, а й в комфортне заміське житло, звичайні селяни теж стали модернізувати свої будинки, звідси і різкий приріст рівня комфорту, – говорить економіст Віктор Лисицький. – Але через девальвацію гривні останніми роками насичення досягло межі і навіть пішло на спад. Досі топлять дровами грубки, носять воду з колодязя і користуються "зручностями" на вулиці ті, хто небагатий і вже навряд чи стане жити заможніше. Насамперед це літні пенсіонери у віддалених селах". З ним згоден і директор енергопрограм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський: "Найбільше зростання в оснащенні будинків сучасним енергообладнанням припав на 2005-2008 роки, коли зростала економіка країни. Тоді працювала програма газифікації сіл, люди масово проводили до будинків газ, воду, встановлювали бойлери. Зараз цього немає".

Реклама

"Народ знову переходить на дрова"

Експерти прогнозують, що поліпшення умов життя українців продовжиться, але тенденції зміняться: люди в приватних будинках почнуть відмовлятися від газу і струму на користь дров і вугілля.

"Правильно надійшли ті, хто, встановивши газовий котел, не демонтував дідівські печі, тепер у них є альтернатива, – говорить Землянський. – Зростає попит на економічні пелетні котли з ККД до 80%. Вони швидко окупаються за рахунок дешевизни палива. На жаль, все більше процвітає незаконна вирубка лісів".

Реклама

На жаль, влада знову обіцяє підвищення вартості енергоносіїв. Так, голова Нацкомісії з енергетики та компослуги Дмитро Вовк днями заявив, що електроенергія для населення нижче її собівартості на 40% і навіть планове підвищення ціни кіловат-години з 1 березня недостатньо, хоча 2,5 року тому планувався вихід 2017 року на собівартість. Нагадаємо: зараз при споживанні до 100 кВт/год на міс. один кВт-год коштує 71,4 коп., понад 100 кВт/год на міс. – 1,29 грн, буде відповідно 90 коп. і 1,68 грн. Винна інфляція – за 2014-16 рр. вона становила 100%, тобто все подорожчало вдвічі.