Туреччина є важливим економічним партнером України, але все ж варто обережно підходити до договору про зону вільної торгівлі з цією країною. Про це в коментарі сайту "Сегодня" заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
На його думку, важливо захищати інтереси внутрішнього ринку України, українських товаровиробників.
"Зона вільної торгівлі – це річ потрібна, але треба чітко усвідомлювати переваги і недоліки такого рішення. Тому що ми повинні розуміти, що сьогодні ми повинні захищати наш внутрішній ринок, наших металургів, вводячи обмеження на експорт в Україну металобрухту. Якщо ми підпишемо договір про зону вільної торгівлі, це буде зробити значно важче. Тут треба серйозно проаналізувати ризики. Чи витримає наш товаровиробник конкуренцію з турецькими товарами, які будуть заходити сюди без мита і продаватися дешевше, ніж українські товари", – каже Пендзин.
У той же час є ризик, що Україна може стати сировинним придатком Туреччини, а потім сама ж і купуватиме готову продукцію.
"Я по відношенню до зони вільної торгівлі з Туреччиною дуже обережно ставлюся. Треба розуміти, що всі електрометалургійні комбінати Туреччини працюють на українському металобрухті. Ми повинні розуміти, що досить багато кінцевої продукції, яка продається в Україні, їде з Туреччини. Якщо ми виступаємо в якості сировинного придатка в європейські країни, то тут ми можемо якось миритися з цим, тому що там висока якість, хороший рівень, новітні технології. Коли ми починаємо виступати сировинним придатком до Туреччини, в якої ми ж потім і купуємо одяг і ті ж вироби з металу, це питання", – додає експерт.
Нагадаємо, Україна розраховувала завершити процес підписання угоди про ЗВТ з Туреччиною до кінця 2016 року. Дане питання було заморожене в 2013 році і відновлене на початку 2016- го – в рамках візиту Ахмета Давутоглу в Україні, який тоді очолював турецький уряд.
У листопаді 2018 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган за підсумками зустрічі в Стамбулі з президентом України Петром Порошенком повідомив, що Київ і Анкара домовилися підписати угоду про ЗВТ між країнами до кінця 2018 року. Але цього не сталося.